8 Закон про Європейську Демократію

Створення більш демократичного Союзу є шляхом до справедливішого та чеснішого ЄС і необхідною умовою для подолання сучасних викликів. Система, яка ставить на перше місце національні інтереси замість інтересів 500 мільйонів громадян, породжує фундаментальні проблеми та поглиблює розрив між людьми й інституціями, що ними керують. Це створює демократичний дефіцит, який підриває довіру до європейського проєкту.

Невдоволення громадян посилюється браком прозорості у процесах ухвалення рішень. Європейська Рада стала одним із найвпливовіших політичних органів, водночас залишаючись найбільш непрозорим: кулуарні домовленості визначають долю мільйонів без належного контролю. Така непрозорість сприяє розчаруванню та відчуженості людей від процесів, що формують їхнє життя.

Закон про Європейську Демократію покликаний усунути ці системні недоліки, створити чіткий зв’язок між громадянами та процесами ухвалення рішень, підвищити підзвітність і забезпечити прозорість. Громадяни повинні розуміти рішення, що впливають на їхнє життя, і мати реальні інструменти впливу на них.

Закон передбачає Європу, у якій інтереси та голоси людей виходять на перший план, подолавши обмеження національної політики. Переосмислення виборчих і парламентських систем має зробити європейську демократію справді представницькою, підзвітною та чутливою до потреб усіх.

Необхідною умовою цього є міцний європейський медіапростір, який гарантуватиме прозорість і поінформованість громадян. Тому Закон просуває незалежність, різноманітність і доброчесність медіа та передбачає заходи для боротьби з дезінформацією в цифрову епоху.

62 Політичні партії

1. Реформувати чинну структуру європейських політичних партій (ЄПП), що складається з національних партій із часто суперечливими інтересами та пріоритетами, орієнтованих радше на представлення національних чи регіональних інтересів, ніж інтересів усіх громадян Європи.

2. Створити повноцінні загальноєвропейські політичні партії, які відстоюватимуть спільні інтереси європейців.

3. Реформувати регламент щодо ЄПП, зробивши індивідуальне членство громадян стандартом замість нинішньої моделі, за якої ЄПП є лише альянсами національних партій. Це забезпечить міцніший і більш узгоджений зв’язок між ЄПП та їхніми національними, регіональними і місцевими структурами, які діятимуть по всьому ЄС під єдиною назвою.

4. Зробити голосування та право бути обраним максимально доступними й європеїзувати вибори в ЄС, аби депутати Європарламенту були справді підзвітними громадянам.

63 Виборча система

1. Реформувати та гармонізувати виборчу систему ЄС, встановивши мінімальний вік для голосування у 16 років, а для висування кандидатури — у 18. Запровадити єдину дату виборів у всьому ЄС та встановити спільні правила ведення кампаній і механізми голосування.

2. Поступово рухатися до створення єдиного виборчого округу ЄС, у якому виборці обиратимуть представників із транснаціональних списків. Надати виборцям право віддавати два голоси: один — за депутата з національного округу, інший — зі списку по всій Європі. Кількість обраних депутатів від кожного списку має максимально відповідати пропорції отриманих голосів, без використання будь-яких штучних бар’єрів.

3. Списки партій повинні формуватися за принципом чергування статей для забезпечення гендерної рівності. Встановити додаткові цілі представництва для інших меншин, щоб гарантувати плюральний і репрезентативний склад парламенту.

4. Запровадити освітні ініціативи для виборців, щоб підвищити їхню поінформованість про виборчий процес, права та обов’язки. Створити системи, які забезпечать участь усіх, зокрема людей з інвалідністю, у демократичному процесі.

64 Право голосу за місцем проживання

1. Надати повні виборчі права (загальне виборче право) мобільним громадянам ЄС. Відповідно до принципу «Жодного оподаткування без представництва» запровадити п’яту свободу єдиного європейського ринку: право голосувати на всіх виборах у країні проживання.

2. Розширити права голосу, закріплені Маастрихтським договором 1992 року (муніципальні та європейські вибори для мобільних громадян ЄС), на регіональні, національні та президентські вибори.

3. Надати умовні повні виборчі права після 24 місяців безперервного проживання — на основі взаємності й у форматі добровільного приєднання для держав-членів, готових перейти від голосування за громадянством до голосування за місцем проживання.

4. Гарантувати, щоб голоси 15 мільйонів громадян, які нині проживають у країні-члені ЄС, відмінній від країни походження, не були втрачені. Відсутність права голосу як у країні проживання, так і у країні походження означала б, що чим більш інтегрованою стає Європа, тим більше вибори схиляються до націоналізму.

65 Участь громадян

1. Створити постійну Європейську громадянську асамблею, що складатиметься з ротаційної групи випадково відібраних громадян зі змінним складом. Вона сприятиме транснаціональним діалогам із широкого кола питань, формуватиме порядок денний і надаватиме відгуки на законодавчі пропозиції. Її рекомендації повинні розглядатися у відповідних політичних дискусіях.

2. Зробити Конференцію з майбутнього Європи регулярною подією, посилюючи її роль у формуванні спільного бачення майбутнього.

3. Реформувати Європейську громадянську ініціативу (ЄГІ), надавши громадянам можливість ініціювати політику, знизивши кількість необхідних підписів з одного мільйона до 500 тисяч і вдосконаливши процес онлайн-збору підписів. Усі ЄГІ, що долають цей поріг, мають обов’язково розглядатися в Парламенті.

4. Закріпити сталий розвиток як основну європейську цінність, доповнивши вже наявні: демократію, справедливість, верховенство права, людську гідність, права людини та рівність.

66 Відступ від демократії

1. Прискорити процедури порушення справ у ситуаціях, коли існує безпосередня загроза демократичним цінностям, правам людини чи верховенству права. Це дозволить ЄС швидко припиняти порушення права Союзу завдяки дієвим механізмам захисту наших фундаментальних цінностей.

2. Запровадити системи раннього попередження, які запускатимуть превентивні заходи ще до подальшої ескалації.

3. Загальносуспільні загрози, такі як гібридні атаки та дезінформація, слід розглядати та вирішувати у межах єдиної європейської стратегії стримування.

67 Боротьба з корупцією

1. Посилити наявні антикорупційні інструменти та механізми, зокрема роботу Європейського управління з боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейської прокуратури (EPPO). Корупція є насінням, що породжує недовіру, і її необхідно викорінювати системно. 

2. Забезпечити прозорість через обов’язкові детальні й зрозумілі звіти про розподіл і використання коштів, що надаються обраним представникам ЄС. 

3. Запровадити розкриття доходів і активів усіх обраних посадових осіб. 

4. Створити більш амбітний і незалежний Орган з етики ЄС, який стане спеціалізованим наглядовим органом для розслідування випадків порушення етичних норм, конфлікту інтересів і недотримання принципів доброчесності в інституціях Союзу.

68 Правила лобіювання

1. Збільшити період «охолодження» між роботою в інституціях ЄС та переходом до приватного сектору з 6 до 12 місяців, щоб закрити «обертові двері», які дозволяють корпоративним лобістам безпосередньо впливати на політику Союзу.

2. Зробити Реєстр прозорості ЄС обов’язковим і запровадити юридично зобов’язуючий кодекс поведінки, спираючись на досвід розслідувань Qatargate.

3. Забезпечити прозорість шляхом зобов’язання євродепутатів і посадовців публікувати свої активи та зобов’язати лобістів реєструвати зустрічі з посадовцями ЄС на централізованій, відкритій для громадськості платформі.

69 Безпека та захист журналістів

1. Ухвалити дієві закони проти стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP), щоб відлякувати впливових осіб чи організації від подання безпідставних позовів проти журналістів, які мають єдину мету — змусити їх замовкнути або довести до банкрутства. Таким чином буде забезпечено належний захист журналістів і їхньої ролі у притягненні влади до відповідальності.

2. Створити механізми швидкого реагування на рівні ЄС для надання журналістам негайної допомоги у випадку загроз чи насильства, включно з юридичною підтримкою, тимчасовим переселенням і послугами безпеки.

3. Посилити та розширити захист для викривачів, які часто співпрацюють із журналістами у викритті правопорушень.

70 Європейські телерадіомовні агентства

1. Підтримати створення сильної європейської мережі громадських мовників, яка ґрунтуватиметься на досвіді EBU, ARTE та 3sat і функціонуватиме як майданчик для обміну інформацією та найкращими практиками між усіма громадськими мовниками Союзу. Така мережа сприятиме поширенню національного контенту й зробить інформацію доступною не лише в окремих регіонах, а на загальноєвропейському рівні. 

2. Надати фінансову підтримку для заохочення мовних агентств до перекладу та поширення матеріалів із національних служб різними каналами — на радіо, телебаченні та в Інтернеті.

3. Створити «Європейський Netflix» як публічного європейського мовника, який забезпечить об’єднаний доступ до всіх медіа, створених за рахунок державних коштів у країнах-членах. 

4. Запровадити телевізійну програму під його егідою та скасувати геоблокування.

71 Прозорість та підзвітність

1. Забезпечити широкий і безперешкодний доступ до публічних даних — статистики, досліджень, геопросторових даних та іншої відкритої інформації, а також до даних про ухвалення рішень на всіх рівнях влади в межах ЄС. Це включає записи голосувань, дебати, фінансову інформацію та службові документи, за винятком випадків, коли обмеження пов’язані з безпекою чи конфіденційністю.

2. Інтегрувати й розширити існуючі панелі відкритих даних та інформаційні платформи, орієнтуючись на зручність для громадян, і надавати їм доступні та зрозумілі інструменти.

3. Гармонізувати законодавство таким чином, щоб усі національні комерційні реєстри безкоштовно публікували річні звіти приватних підприємств.

72 Відкритий код

1. Випускати програмні компоненти, створені та профінансовані з публічних ресурсів, під ліцензією вільного/відкритого програмного забезпечення (FLOSS), щоб забезпечити прозорість та надати громадськості можливість використовувати й адаптувати програмне забезпечення та його вихідний код як у приватних, так і в комерційних цілях.

2. Прокласти шлях для ініціатив, подібних до Open Technology Fund, Open Collective чи Sovereign Tech Fund, які сприяють фінансуванню відкритих цифрових технологій, зокрема критично важливого відкритого програмного забезпечення, що є ключовим компонентом багатьох європейських продуктів і послуг.

3. Сформувати фінансово сталу екосистему, яка зменшує залежність від нестабільних волонтерських зусиль у підтримці бібліотек і базової інфраструктури, що використовується державним і приватним секторами.

4. Відкриті програмні рішення слід розглядати як вирішальний фактор при виборі програмних продуктів для державних послуг та операцій нарівні з доступністю, функціональністю й зручністю використання.

5. Усі нові програмні компоненти, створені за рахунок публічних коштів, мають обов’язково публікуватися під ліцензією FLOSS. Водночас тягар відповідальності за компоненти відкритого програмного забезпечення має бути перенесений на тих, хто їх комерційно впроваджує (наприклад, інтеграторів), а зацікавлені сторони, які отримують найбільшу вигоду від використання, повинні забезпечувати відповідність стандартам CE — з винятком кінцевих споживачів.

73 Єврорегіони

1. Посилити єврорегіони по всьому ЄС:

   1. Транскордонна співпраця є різноманітною за формами й має ключове значення для формування справді федеральної Європи. Сьогодні близько 30% населення ЄС проживає в одному зі 152 активних єврорегіонів.

   2. Особливу увагу слід приділити зближенню єврорегіонів із національними та регіональними урядами.

   3. Нинішня організація єврорегіонів демонструє значні відмінності у цілях, тематиках, правовому статусі та системах фінансування. Необхідно розробити політики, які зроблять фінансування цих регіонів більш прозорим, дозволять громадянам активно брати участь у процесі ухвалення рішень та сприятимуть узгодженому підходу до транскордонної політики по всьому ЄС.

Як ми це зробимо?

Закон про Європейську Демократію охоплює 11 амбітних політик, спрямованих на зміцнення демократичних правил для європейських політичних партій. Вони стосуються регулювання лобізму, розширення участі громадян у процесах ухвалення рішень, боротьби з корупцією та демократичним відкатом у державах-членах, а також посилення захисту журналістів, протидії дезінформації та незаконному обміну даними. Реалізація цих політик вимагає адаптації первинного законодавства ЄС. Зокрема, на основі змін до статті 11 ДЄС Volt закликає реформувати Європейську громадянську ініціативу (ЄГІ), щоб зробити участь громадян простішою й ефективнішою. Крім того, процедура за статтею 7 ДЄС, яка дозволяє Раді призупиняти певні права держави-члена у разі порушення цінностей ЄС, має бути розширена та доповнена прискореною процедурою для серйозних і систематичних порушень.

Чинні Правила процедури Європейського парламенту (Глава 4, Розділ I) потребують змін для встановлення чітких правил фінансування кампаній, індивідуального членства та спільного фінансування. Для підвищення прозорості дій політиків необхідно запровадити юридично зобов’язуючий Кодекс поведінки для європейських посадовців. Також слід уточнити й удосконалити правила щодо лобізму (зокрема Правила 11 і 35 у редакції 2019 року) та внести зміни до Регламенту ЄС № 883/2013, щоб надати Європейському управлінню з боротьби з шахрайством (OLAF) більше слідчих і контрольних повноважень.

Пропозиція Комісії щодо створення Етичного органу ЄС має бути розширена: орган повинен включати незалежних етичних експертів, а не лише представників інституцій. Він повинен мати не лише дорадчі, але й слідчі та санкційні повноваження, а також замінити існуючі структури, щоб стати єдиним етичним органом Союзу.

У сфері боротьби з фінансовими зловживаннями OLAF має отримати розширені повноваження. У сфері регулювання лобізму слід вдосконалити критерії Реєстру прозорості, ускладнити доступ для неконтрольованих впливів, зробити вимоги до реєстрації більш суворими й установити чіткі правові рамки для етичної поведінки.

Захист журналістів і правозахисників має бути гарантований через ухвалення сильної Директиви проти SLAPPs. Вона повинна забезпечувати належні гарантії захисту всіх осіб та організацій, що працюють над питаннями суспільного інтересу, включно з екологічними, кліматичними, гендерними, ЛГБТІК+, трудовими, релігійними правами та правами меншин. Директива (ЄС) 2019/1937 про захист викривачів також потребує змін для розширення захисту тих, хто співпрацює із журналістами у викритті порушень. Volt на європейському рівні активно підтримує посилення цих правил і вивчатиме можливості додаткових заходів для забезпечення незалежності медіа.

Для досягнення цілей, визначених у статтях 165 (освіта) та 167 (культура) ДФЄС, а також у рамках програми «Творча Європа», ЄС має запровадити заохочувальні заходи для полегшення обміну інформацією між національними інформаційними агентствами та медіа. Це включає переклад національного контенту та створення Європейської мовленнєвої платформи, яка сприятиме поширенню знань про європейську культуру, історію й різноманітність, а також стане простором для творчості та обміну культурними продуктами.

Ціна й доходи

Загальні витрати цього Акту, що складаються з витрат на впровадження та щорічних витрат протягом п’яти років, становлять €10.540.000.000.

Витрати на впровадження — €1.440.000.000.

Щорічні витрати — €1.820.000.000.

Приклади витрат на впровадження: розробка політичної та правової бази, підготовка та навчання (нового) персоналу, створення ІТ або фізичної інфраструктури, інформаційні кампанії.

Приклади щорічних витрат: зарплати та пільги, адміністративні витрати, утримання інфраструктури, витрати на реалізацію запропонованих політик.

Загальні витрати повної програми зазначені окремо від загального доходу.