
Гральний ринок в Україні щороку генерує сотні мільярдів гривень, але до державної скарбниці потрапляє лише мізерна частка цих надприбутків. За даними аналітиків YouControl, ще у 2023 році оборот онлайн-казино перевищив 55,6 млрд грн. Водночас СБУ оцінює реальний масштаб ринку до 180 млрд грн на рік, і лише близько 1% цієї суми надходить до бюджету. Країна, що воює, щороку недоотримує десятки мільярдів — чому два регулятори поспіль не змогли цього змінити?
Команда аналітиків СтопКору розібрала ключові проблеми й "схеми" вітчизняного грального ринку.
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) мала забезпечити чесний нагляд за ринком після його легалізації 2020 року. Натомість вона дискредитувала себе як структура, що видавала ліцензії операторам, пов'язаним із росією, і зрештою була ліквідована.
Найбільш показовий кейс цього періоду — підсанкційний букмекер Parimatch. У березні 2023 року президент підписав указ про санкції проти структур компанії — строком на 50 років — через підозри у продовженні роботи в рф та Білорусі після вторгнення. На рахунках заблокували 250 млн грн клієнтських коштів.

За підрахунками правоохоронців, як пише Forbes Ukraine, компанія могла приховувати до 10 млрд грн обороту щомісяця через схему "міскодингу" — платежі казино проводилися як оплата комп'ютерних ігор.
Як стало відомо журналістам, загальний податковий борг компанії оцінювався у 23 млрд грн. Фінал виявився значно скромнішим: БЕБ повідомило про добровільне відшкодування 1,07 млрд грн. Таким чином, різниця між нарахованими претензіями і "врегулюванням" сягнула понад 22 мільярди.

За даними аналітичного розслідування СтопКору, попри формальне закриття Parimatch зберіг присутність в Україні через пов'язані структури — зокрема, онлайн-казино BuddyBet та PariWin, які використовують спільну платформу та єдиного оператора, зареєстрованого на Кюрасао.
ПлейСіті: нова вивіска, старі проблеми
Після ліквідації КРАІЛ влада презентувала нову структуру — Державне агентство ПлейСіті (PlayCity), створене 21 березня 2025 року під координацією Мінцифри. Серед задекларованих завдань — боротьба з тіньовим ринком, цифровізація ліцензування та подолання корупції.
Певний технічний поступ є: з серпня 2025 року запрацювала система трекінгу нелегальних сайтів, яка заблокувала понад 1180 нелегальних онлайн-казино. Для повноцінного онлайн-моніторингу ПлейСіті провело тендер, переможцем якого стала компанія Kitsoft — розробник "Дії" та "Київ Цифровий".
Проте системні бар'єри нікуди не зникли. Рішення про блокування ухвалює не сам регулятор, а Нацкомісія з регулювання електронних комунікацій — і весь процес займає до 9 днів. За цей час нелегальні оператори встигають запустити нові дзеркала.
Три дослідження — Kantar, Gradus і Factum — зафіксували у серпні–вересні 2025 року: нелегальний сегмент становить від 39% до 53% усього ринку, тобто від 37,7 до 66,5 млрд грн щороку. За оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, 90% нелегальних сайтів мають коріння або афіліації в росії — тобто тіньовий ринок є ще й каналом відтоку коштів до структур країни-агресора.
Угоди замість вироків
Окремою проблемою залишається практика угод про визнання винуватості за ст. 469 КПК. І не лише в гральній сфері. Якщо згадати гучні антикорупційні кейси, коли збитки сягають 88 млн грн, а до бюджету надходить 805 200 грн застави, можна констатувати, що це вже не процесуальний інструмент, а інституційна дисфункція.
Ще один промовистий приклад: справа про хабар у 6 млн доларів завершилась штрафом у 68 млн грн — у чотири рази менше за суму самого хабаря.
Країна не може годувати тіньових операторів, поки волонтери збирають на дрони по гривні. Якщо мільярди фігурують у звітах БЕБ і ДБР — вони мають з'явитися і в бюджеті. Без прозорого аудиту закритих проваджень, перегляду практики угод і реальної конфіскації активів будь-яка реформа — від КРАІЛ до ПлейСіті — ризикує залишитися черговою зміною вивіски.