За словами експерта в галузі міжнародного права Костянтина Кривопуста, правова галузь в Україні та у світі щороку стає динамічнішою. Юристи запроваджують нові практики, щоб витримати конкуренцію, скоротити витрати та відповідати зростаючим очікуванням клієнтів. І технології є ключовим компонентом для того, щоб залишатися на крок попереду.
Розбираємо головні міжнародні тренди – 2024, що значною мірою впливатимуть і на юридичну сферу в Україні.
Генеративний штучний інтелект (AI) та великі дані
Штучний інтелект є юридичним трендом вже певний час.
Для прикладу, близько половини британських фірм вже використовували ту чи іншу форму штучного інтелекту ще у 2020 році. На той час більшість інструментів були представлені технологіями машинного навчання, які юристи використовували для eDiscovery (сканування великих обсягів даних). Предиктивна аналітика та інші інструменти застосовувались рідко.
Цього року сплеск популярності ChatGPT знайшов своє відображення в юридичному світі. І хоча ще зарано говорити про те, що ШІ замінить юристів – у найближчому майбутньому ми, ймовірно, побачимо появу діджитальних “співпілотів”, “співконсультантів” і “цифрових асистентів”.
З розвитком технологій юристи можуть приймати більш обґрунтовані рішення, надавати клієнтам кращі послуги та автоматизувати рутинні завдання. Це допоможе фірмам заощадити кошти, оскільки їм не потрібно наймати додатковий персонал або делегувати роботу дорогим зовнішнім консультантам.
Проблема регулювання технологій
Як і будь-яка нова технологія, штучний інтелект та аналітика даних несуть із собою нові виклики та занепокоєння. Наразі експерти ставлять питання про можливі наслідки ШІ для інтелектуальної власності та конфіденційності даних, а також про те, як це має бути відображено в регуляторних політиках в усьому світі.
Найімовірніше, ЄС залишатиметься в авангарді щодо регулювання ІТ-технологій, і на їх напрацювання орієнтуватимуться і законодавці інших країн, зокрема й в Україні.
Вже найближчим часом питання функціонування ШІ в європейських країнах будуть визначені у 2 наступних документах:
Загальний регламент про захист даних (GDPR), який застосовується з 2018 року,
Закон ЄС про ШІ або Artificial intelligence act (AIA), який скоро очікується до прийняття. Про останні оновлення можна прочитати тут.
Кібербезпека та конфіденційність даних
Кількість кіберзлочинів постійно зростає. А ще вони стають складнішими та дорожчими.
Так, у 2023 році середня вартість витоку даних у світі досягла рекордного рівня – $4,45 млн.
Тому держави та приватні компанії вживають заходів для підвищення безпеки. Країни запроваджують нові правила та програми, щоб адекватно реагувати на зростаючі загрози.
Не останню роль у тренді зіграла війна з рф – і її кібератаки на Україну та країни ЄС. Таким чином, у 2024 році організації, ймовірно, запровадять додаткові кроки для захисту. Наприклад, для зменшення кіберризиків може бути запроваджено навчання та тренінги для персоналу, а також удосконалення технологій.
Зростаюча роль ESG
ESG (environmental, social, governance) – це міжнародний термін, що означає дотримання компанією цілей сталого розвитку. В першу чергу, це стосується питань екології, соціальної сфери та управління (ESG):
Наскільки бізнес дбає про довкілля?
Наскільки підтримує соціальні ініціативи?
Чи є прозорим? Як ставиться до персоналу, клієнтів та партнерів?
Чим більша компанія – тим більше фактори ESG вступають у гру. Але навіть невеликий бізнес може втратити клієнтів, можливості співпраці та інвестиційну привабливість, якщо не відповідатиме критеріям.
Нові підходи в роботі
Пандемія змусила бізнес впроваджувати більш інноваційні підходи до роботи. Зокрема, в юриспруденції зросла тенденція до віддаленої роботи та віртуальної співпраці. Юристи стали більш залученими до технологій, пристосовуючись до нових економічних та робочих реалій.
Чого очікувати цього року?
Використання технологій буде продовжувати зростати.
У гонитві за ефективністю юридичні фірми намагаються виконати більше роботи при одночасному скороченні витрат – і технології можуть бути єдиною відповіддю.
Дуже скоро ми, ймовірно, побачимо, що команди звільняються від багатьох рутинних обов’язків, які можна делегувати комп’ютерам: зокрема в питаннях автоматизації договірної роботи, legal research, комплаєнс-процедур тощо.
