Навіть через 80 років після закінчення Другої світової війни в Азії Японія все ще відчуває труднощі з визнанням своєї провини за скоєні в ті роки військові злочини. Яку позицію займає нинішня влада країни?
Незважаючи на круглу дату - 80-річчя закінчення Другої світової війни в Азії - Японія в п'ятницю, 15 серпня, відмовилася від офіційної заяви влади з цього приводу. 15 серпня 1945 року тодішній імператор Хірохіто оголосив по радіо про капітуляцію Японії.
Прем'єр-міністр Сігеру Ісіба не робитиме жодної заяви з нагоди нинішньої річниці, хоча, можливо, виступить з нею пізніше. Таким чином Ісіба порушив практику, започатковану в 1995 році, коли уряд кожні десять років викладав свою позицію з цього приводу.
У 1995 році представник Соцпартії Томіїті Мураяма став першим японським прем'єр-міністром, який «від щирого серця вибачився за колоніальне панування і агресію» і висловив «глибоке каяття» за дії Токіо в період Другої світової війни. Японське МЗС опублікувало цю заяву також китайською, корейською та англійською мовами. 1995 року представник Соцпартії Томіті Мураяма став першим японським прем'єр-міністром, який «від щирого серця вибачився за колоніальне панування та агресію» і висловив «глибоке каяття» за дії Токіо в період Другої світової війни. Японське МЗС опублікувало цю заяву також китайською, корейською та англійською мовами.
Японія відмовляється від пацифізму
Позиція прем'єра Ісіби, зазначають спостерігачі, дивна ще й тому, що Японія переглянула свою політику в галузі оборони та безпеки, і новий курс уряду можна було б продекларувати саме зараз. Токіо де-факто відмовився від своєї пацифістської зовнішньої політики, яку десятиліттями проводив, виходячи з уроків Другої світової війни.
Витрати Японії на оборону до 2027 року зростуть до двох відсотків від ВВП. Її влада також послабила обмеження на експорт зброї. А на початку серпня японська компанія Mitsubishi Heavy Industries, обійшовши німецьку Thyssenkrupp Marine Systems, отримала перше після війни велике замовлення - на будівництво 11 фрегатів для австралійського флоту на суму в 5,6 мільярда євро. Відмовившись від традиційної заяви, 68-річний прем'єр Ісіба, вважають аналітики, взяв до уваги настрій консервативного крила правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП), щоб не поставити під загрозу свої позиції глави уряду і партії після її поразки на липневих виборах до верхньої палати парламенту. Праві в ЛДП вважають, що Японія в 2015 році в заяві тодішнього прем'єра Сіндзо Абе сказала все необхідне щодо закінчення Другої світової війни.
Тоді Абе повторив вибачення і жаль, висловлені його попередниками Томііті Мураямою в 1995 році і Дзюнїтіро Коїдзумі в 2005-му, але відкинув подальші публічні вибачення з цього приводу. «Ми не можемо допустити, щоб наші діти, онуки і навіть майбутні покоління, які не мають ніякого відношення до тієї війни, були змушені постійно вибачатися», - підкреслив Абе.
Японська влада «тікає від відповідальності»
У цих словах німецький історик Торстен Вебер (Torsten Weber) з Німецького інституту японських досліджень (DIJ) в Токіо бачить «менталітет остаточного підбиття підсумків» минулого.
«З німецької точки зору, це виглядає як втеча від відповідальності або навіть заперечення провини, але в східноазіатському контексті така позиція цілком зрозуміла», - пояснив історик в інтерв'ю DW.
За його словами, чимало японців вважають себе жертвами надмірної критики з боку Китаю та Південної Кореї за злочини воєнного періоду, оскільки ці країни «використовують свою історію в націоналістичних і антияпонських цілях». Більш глибоке вивчення причин війни і власних військових злочинів призвело б до критичного переосмислення ролі імператора і японської імператорської сім'ї в той період, вважає Вебер. І додає, що для широкої громадськості Японії це стало б порушенням табу.
Ідеологічна боротьба за зміст шкільних підручників історії Після вибачень, принесених прем'єром Мураямою в 1995 році, праві консервативні групи, такі як Nippon Kaigi і Japan Society for History Textbook Reform, виступили за більш ревізіоністський погляд для підростаючого покоління на події періоду Другої світової війни. В результаті японське міністерство освіти схвалило більше шкільних підручників історії з відповідним змістом.
У них Японія представлена як жертва, яка була змушена захищатися від іноземної агресії, а також применшуються або замовчуються скоєні нею військові злочини. Завдяки «моральному вихованню», яке в 2018 році стало повноцінним предметом навчання, такі уявлення доносяться навіть до дітей молодшого та середнього шкільного віку. Два роки тому деякі видавництва змінили зміст своїх шкільних підручників історії, що стосується висвітлення битви за Окінаву. У квітні 1945 року американські війська висадилися на цей південний японський острів, який вважався останньою лінією оборони імперії. У нових підручниках говориться, що мирні жителі Окінави вчиняли масові самогубства, тому що були «загнані в кут військовими США».
У них більше не згадується про роль у цьому збройних сил Японії, які підштовхували мирних японців до самогубств і використовували їх як живий щит. Незважаючи на вплив правоконсервативних сил, більшість шкільних підручників, які фактично використовуються зараз в країні, як і раніше дають відносно нейтральне уявлення про Другу світову війну і дії Японії в той період.
За що критикують прем'єра Ісібу
Раніше прем'єр Ісіба називав себе прихильником проведення дискусії про військове минуле Японії. Після вступу на посаду в 2024 році він повідомив своїм довіреним особам, що 80-та річниця закінчення Другої світової війни стане «останнім великим рубежем, поки ще живі люди, які пережили війну». На цьому тлі ліберальна газета Asahi розкритикувала Ісібу за те, що він, побоюючись опозиції в лавах ЛДП, зберігає мовчання в цей історичний день.
«В особі Томіяті Мураями Японія мала прем'єр-міністра, готового ризикнути своєю посадою, щоб зробити таку заяву. Сьогодні в Японії прем'єр, який відмовляється від заяви, щоб не бути усуненим з поста», - написала Asahi.
Незважаючи на активне висвітлення в ЗМІ річниці завершення Другої світової війни, яке в Японії називають «серпневою журналістикою», згідно з недавнім соцопитуванням, більше чверті респондентів не змогли назвати дату закінчення тієї війни.
«З огляду на роль соцмереж як джерела інформації, можна припустити, що кількість таких людей буде зростати», - підбив підсумок німецький історик Торстен Вебер.
Джерело — DW
