Значні військові можливості Ірану та мережа регіональних посередників можуть втягнути Сполучені Штати у тривалий конфлікт.
Коли в січні президент Трамп заявив, що військовий флот США прямує до Ірану, він порівняв його з силами, які були задіяні під час нещодавньої блискавичної військової операції у Венесуелі, зазначивши, що вони «змогли швидко виконати свою місію, продемонструвавши швидкість і жорстокість».
Зараз, коли Трамп зважує різні варіанти дій проти іранського уряду, включаючи обмежені удари, експерти застерігають, що атака на Іран буде значно складнішою, ніж операція у Венесуелі, і може потенційно втягнути США у тривалий конфлікт.
Іранське керівництво контролює значні військові можливості та мережу регіональних проксі-сил, які можуть допомогти підтримати опір.
І на відміну від швидкої операції в Каракасі, столиці Венесуели, Трамп, можливо, має намір вжити більш масштабних військових дій, не оголошуючи публічно, чого він хоче досягти. Але він заявив, що хоче запобігти створенню Іраном ядерної зброї і що зміна режиму буде «найкращим, що може статися».
«У випадку з Іраном немає недорогих, легких і чистих військових варіантів», – сказав Алі Ваез з Міжнародної кризової групи, організації, що займається вирішенням конфліктів.
«Існує реальний ризик втрати американських життів», – сказав пан Ваез, додавши, що це буде важливим фактором у розрахунках пана Трампа, «особливо в рік виборів».
Якщо до нападу США в січні повітряний простір Венесуели був відносно незахищеним, то Іран, за даними регіональних експертів, має один з найбільших і найрізноманітніших арсеналів ракет на Близькому Сході. Його арсенал включає безпілотники та протикорабельну зброю, хоча після 12-денної війни з Ізраїлем в червні поточний обсяг ракетного арсеналу Ірану залишається незрозумілим.
Іранські балістичні ракети середньої дальності здатні пролітати понад 1200 миль, що охоплює американські бази аж до західної Туреччини та усього Близького Сходу, у тому числі Ізраїль та країни Перської затоки.
У суботу іранські державні ЗМІ повідомили, що Іран вперше випробував морську ракету протиповітряної оборони з дальністю понад 93 милі під час військових навчань минулого тижня в Ормузькій протоці.
Стратегія Тегерана «полягає в швидкій ескалації та поширенні нестабільності на декількох театрах військових дій, щоб розподілити витрати та біль», – сказала Санам Вакіл, директорка програми Близького Сходу та Північної Африки в політичному інституті Chatham House.
Країни Перської затоки, де знаходяться американські військові бази, побоюються, що будь-який військовий удар США може призвести до негативних наслідків для них.
У січні Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, які є близькими союзниками США, заявили, що не дозволять США використовувати їхній повітряний простір для атак. Експерти вважають, що така позиція не захистить їх від помсти Ірану.
Іранська контратака може вразити великі міста Ізраїлю. Під час війни в червні ізраїльська армія використовувала протиракетні засоби для збиття більшості іранських ракет. Однак, за словами представників розвідки, після більш ніж двох років відбиття атак Хамасу в Газі та Хезболли в Лівані запаси протиракетних засобів вичерпуються.
Пані Вакіл сказала, що іранські чиновники, найімовірніше, вважають, що «фактор страху» перед великою регіональною війною допоможе відмовити Трампа від нападу. Іран керує «віссю опору», яка використовує проксі-сили по всьому Близькому Сходу, включаючи хуситів в Ємені та Хезболлу в Лівані. Він створив і озброїв ці угруповання, щоб розширити свій вплив і кинути виклик супротивникам у регіоні.
Хоча більшість з них були значно ослаблені, вони можуть завдати удару по американських військах та їх союзникам у відповідь, створивши кілька фронтів і розширивши конфлікт за межі Ірану.
Принаймні одна група в Іраку, що підтримує Іран, пообіцяла підтримку Тегерану в разі нападу США, а її лідери попередили, що можуть віддати наказ про проведення «операцій мучеників» в рамках більш широкого конфлікту. Експерти також зазначають, що хусити можуть відновити напади на торговельне судноплавство в Червоному морі, як вони це робили наприкінці 2023 року під час війни Хамасу з Ізраїлем.
Групи, які підтримує Іран, «розуміють, що краще триматися разом, ніж розходитися», — зазначив пан Ваез з Міжнародної кризової групи.
«Якщо головний корабель потоне, вони залишаться самі».
Іранський уряд є теократією, в якій верховний лідер є головною владою. Це забезпечується Корпусом ісламської революційної гвардії, страхітливим і потужним підрозділом збройних сил, чисельність якого, за оцінками, становить близько 150 000 осіб, які захищають і просувають авторитарну політику режиму.
У Венесуелі США захопили президента Ніколаса Мадуро та його дружину в результаті ретельно скоординованої операції, яка тривала трохи більше двох годин. Але в Ірані усунення уряду не є таким простим, як усунення верховного лідера. Реальна влада в Ірані базується на ідеології, підтримується політичними прихильниками жорсткої лінії та підкріплюється складною структурою сили, яка зміцнювалася протягом майже півстоліття.
Пані Вакіл зазначила, що «операція з повторення сценарію Венесуели може бути складнішою, якщо метою є повалення влади».
Залишається незрозумілим, чи існуватиме аналогічна посадова особа, як Делсі Родрігес — віцепрезидентка Мадуро і нинішня виконувачка обов'язків президента Венесуели — з якою американські чиновники могли б співпрацювати в разі усунення верховного лідера від влади.
Крім того, Тегеран розташований приблизно за 400 миль від Перської затоки. Експерти вважають, що це ускладнить американським військам прямий доступ до іранських лідерів та їх затримання порівняно з операцією в Каракасі, який знаходиться приблизно за 10 миль від Карибського моря.
Іран раніше погрожував закрити Ормузьку протоку, перекривши один з найважливіших у світі маршрутів транспортування енергетичних ресурсів. Приблизно п'ята частина світової нафти та скрапленого природного газу проходить через цей канал.
Будь-яке порушення роботи протоки призведе до стрімкого зростання цін на енергоносії, вважає Клер Юнгман, директорка з морських ризиків та розвідки компанії Vortexa, яка відстежує торгівлю нафтою та енергоносіями.
В останні дні іранські війська провели в протоці бойові навчання, що, на думку деяких експертів, є сигналом про те, що в разі початку війни Іран може закрити цей 90-мильний водний шлях. Закриття протоки також завдасть шкоди Ірану, обмеживши його можливості експортувати нафту до таких великих споживачів, як Китай.
«Це буде як падіння даху на голову», — сказав пан Ваез.
Джерело — New York Times
