ІСТОРІЯ:
Аеродром був побудований у 1941 році, куди було передислоковано 89-й винищувальний авіаційний полк. Першою авіаційною частиною, яку передислокували на Луцький військовий аеродром після Другої світової війни, стало 10-е крило 23-го танкового корпусу.
У 1948 році на аеродром передислокували 806-й штурмовий авіаційний полк, який входив до першої лінії оборони та ніс постійне бойове чергування на західних кордонах СРСР. У 1956 році на озброєнні полку були винищувачі МіГ-15, що використовувалися у штурмовому варіанті. З появою нового виду фронтової авіації — винищувально-бомбардувальної авіації — 29 квітня 1956 року полк отримав назву 806-й винищувально-бомбардувальний авіаційний полк. У 1957 році до полку почали надходити літаки МіГ-17.
1 травня 1957 року 806-й винищувально-бомбардувальний авіаційний полк на МіГ-15 і МіГ-17 був переданий до складу 289-ї винищувально-бомбардувальної авіаційної Нікопольської Червонопрапорної дивізії. У 1961 році полк отримав на озброєння винищувач-бомбардувальник Су-7Б. У листопаді 1976 року полк перейменували на 806-й авіаційний полк винищувачів-бомбардувальників, а в 1979 році він отримав нові літаки Су-17М2.
У зв’язку з отриманням у 1988 році фронтового бомбардувальника Су-24 полк перейшов до бомбардувальної авіації та був перейменований на 806-й бомбардувальний авіаційний полк ордена Суворова. Після розпаду СРСР полк у січні 1992 року перейшов під юрисдикцію України.
У 2001 році полк отримав на озброєння фронтові бомбардувальники Су-24М із розформованого 947-го бомбардувального авіаційного полку, який дислокувався на аеродромі в Дубно. 806-й полк залишався на Луцькому аеродромі до свого розформування у 2004 році. Останні 17 бомбардувальників були передислоковані на авіабазу Старокостянтинів. 28 квітня з Луцького військового аеродрому вилетів останній фронтовий бомбардувальник Су-24М зі складу полку. 30 жовтня відбулося прощання з Бойовим Прапором полку, який передали до музею Збройних Сил України; цей день вважається офіційною датою розформування підрозділу.
Після розформування бомбардувального полку аеродром продовжував функціонувати як запасний. З кінця 2004 року на ньому дислокувалася авіаційна комендатура, що забезпечувала прийом і випуск літаків у разі необхідності. Також на аеродромі розташовувалася база зберігання та консервації авіаційної техніки. Активне використання злітної смуги припинилося у 2006 році.
Російсько-українська війна
У 2014 році, зважаючи на зростаючу військову напругу, у Луцьку знову почали сідати військові літаки. Тому вищим командуванням було прийнято рішення про проведення ремонтно-відновлювальних робіт на аеродромі. Це завдання було доручено особовому складу авіаційної комендатури та фахівцям окремого інженерного батальйону Повітряних сил ЗС України.
З 14 по 21 травня 2014 року на аеродромі проходив льотно-методичний збір з бойового злагодження екіпажів, пар та ланок тактичної та транспортної авіації.
З квітня по липень 2016 на аеродромі тимчасово дислокувалися літаки 7-ї бригади тактичної авіації (7 БрТА) в зв'язку з ремонтом злітної смуги на аеродродромі Староконстантинів. В квітні 2017 року на аеродроми проходили навчання 7 БрТА. В листопаді 2017 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передислокацію 204-ї бригади тактичної авіації (204 БрТА) на Луцький аеродром. Однак, у зв'язку з тим, що в Луцьку не готова матеріально-технічна база, передислокація відкладалась.
10 квітня 2018 Командування Повітряних сил Збройних сил України та ДП МОУ «Центральний проектний інститут» уклали два договори на проведення проектно-вишукувальних робіт по об'єктах Луцького військового аеродрому. 31 липня на Луцький аеродром прилетів перший літак 204 БрТА Л-39 «Альбатрос», а 10 листопада — перший МіГ-29. В серпні 2018 року через систему електронних закупівель Prozorro військова частина А3641 оголосила про намір розпочати будівництво нової будівлі чергової ланки. 21 вересня 2018 року в Луцьку з урочистостями зустріли особовий склад 204-ї бригади тактичної авіації.
В березні 2019 року активно тривало будівництво гуртожитків для військових. Планується відкриття пасажирського терміналу в рамках роботи військового аеродрому для здійснення внутрішніх та міжнародних авіарейсів. В липні 2019 року стало відомо, що на аеродромі встановлена сучасна система посадки українського виробництва, що дозволяє забезпечувати польоти в складних метеоумовах, обмінюватися даними з іншими РЛС, реалізовувати автоматичний супровід траєкторії руху повітряних об'єктів і є стійкою до перешкод.
26 липня перша пара легких фронтових винищувачів МіГ-29 зі складу 204 БрТА передислокувалась на Луцький військовий аеродром для несення бойового чергування.
В лютому 2020 року планується реконструкція ангар-лабораторії. В березні 2020 року контррозвідка Служби безпеки України під час перетину державного кордону затримала українського громадянина, колишнього військовослужбовця ЗС України, який шпигував на користь РФ. Чоловік намагався вивезти секретні документи — світлини ключового оборонного об'єкту на території Західної України, Луцького військового аеродрому. В травні 2020 року військова частина оголосила два тендери на закупівлю відеокамер для авіаційно-технічного складу. Встановити та налагодити систему відеоспостереження на території аеродрому мають до 24 листопада 2020 року. На ці потреби було виділено 185 тис. грн. Також був оголошений тендер на будівництво зовнішньої огорожі та облаштування зовнішнього освітлення на території аеродрому. Очікувана вартість робіт становить 4,542, будівництво має бути завершеним до початку 2023 року. 30 липня 2020 року на авіабазу прибув капітально відремонтований на Львівському державному авіаційно-ремонтного заводі легкий фронтовий винищувач МіГ-29.
22 березня 2021 року служба зв'язків з громадськістю Командування Повітряних Сил Збройних Сил України повідомила, що один з дивізіонів Львівського зенітного ракетного полку імені гетьмана Івана Виговського заступив на бойове чергування в системі протиповітряної оборони держави на Луцькому військовому аеродромі.
24 лютого 2022 року сталися вибухи на аеродромі.
Ворог завдав ракетного удару по стоянках, на яких перебували Су-24М, які були законсервовані. Рівень пошкодження літаків важко визначити, але щонайменше знищено 2, умовно постраждалі ще 3 літаки.
