Осінній листопад,
Красою здивував.
Не поверне назад.
Ті відчуття, - нажаль.
Всі спогади він стер,
Та ввів мене в оман.
Залишив по собі,
Світанковий туман.
Туман стоїть рясний,
Та фарби всі стирає.
Яскраві, теплі дні,
Як влітку дощ змиває.
Ах як воно болить,
Згадав себе малого.
Як хочеться на мить,
Зустрітися із Богом.
Ти милостивий наш!
Святий та всемогутній!
Надай мені ще шанс,
Змінити щоб майбутнє.
Немає вороття!
Багато є оману!
Розвіяв за вікном,
Світанковий туман.
Приспів:
Ах доля ти моя!
Куди ж ти завела?!
В якийсь дрімучий ліс,
Дороги заплела.
Туман стоїть рясний,
С очей пішла сльоза!
Додому шлях знайду!
Зміню своє життя.
