Тут ми розглянемо кілька сценаріїв альтернативщини епохи еллінізму, особливо війн діадохів.
Сподіваємось, вам вистачить часу і наснаги прочитати історичні конвульсії самопроголошеного історика.
Основа карт:
№1. Селевкідський наступ на схід
Події розгортаються коли спалахнула війна між Селевком та Імперією Маур'їв, що забажала розширити свої території на захід. Селевк доволі вдало закінчив війну, і в обмін на деякі території він отримав купу бойових слонів, які стали великою силою у його подальших війнах. У нашому сценарії Селевк не заключає мир і концентрує всі свої сили на війні з Маурьями, залишаючи західні справи на поталу Антигону, Птолемею і Лісімаху, що воюють між собою, і скоріше за все без сил Селевка Антигон Одноокий (разом з сином Деметрієм Поліоркетом) зможе перемогти своїх ворогів, завоювавши Єгипет, Македонію і Грецію. У цей же час Селевк розпочинає довготривалу військову кампанію проти Маур'їв спочатку у горах Паропамісади, а далі вторгається у саму Індію, розбиваючи війська Маур'їв і займаючи західну Індію і басейн Інду, як колись Александр Македонський. Він отримує значні багатства Індії і компенсацію за війну. У наступні роки він підкорює Хорезм та північні племена.
Після цього фактично розпочинається "холодна війна" між Антигоном, посилений захопленням західної частини Імперії, та Селевком, володарем Сходу. Як далі відбуватиметься ця війна - вже зовсім інша справа. Можливо, розгорнеться по справжньому світова війна між Селевком та Пірром з однієї сторони, та Антигоном і Маурьями з іншої. І чи зможе взагалі Ашока відновити велич Імперії Маур'їв після такої поразки. Але у будь якому випадку, це буде нове протистояння Заходу і Сходу, але на цей раз держав однієї культури.
№2. Імперія Антигонідів
У цій історії Антигон Одноокий зі своїм сином Деметрієм Поліоркетом перемагають ворожу коаліцію Птолемея, Селевка, Лісімаха і Кассандра і встановлюють свій контроль над всією Імперією, фактично відновлюючи завоювання Македонського. Як це могло статися? Швидше за все, у битві при Іпсі у Антигона і Деметрія вже не було шансів виграти, до того ж у ході Вавилонської Війни схід був втрачений на користь Селевка. Тому повертаємось ще раніше, у 312 рік до н.е. і у битву при Газі. В цьому сценарії Деметрій Поліоркет вдало використовує передислокацію військ Птолемея і стрімким ударом під час цієї передислокації завдає поразки ворожим військам, тим самим відкриваючи собі шлях до Єгипту. Надалі флот Деметрія розбиває Птолемейський і Македонський флот, допоки Антигон успішно воює в Македонії і Фракії, захоплюючи їх і вбиваючи діадохів Лісімаха і Кассандра. Селевк у цій реальності не зможе почати свою Вавилонську і Східну кампанію через поразки Птолемеїв, тому останні вирішальні події розгортаються у Єгипті, де врешті решт Антигоніди розбивають війська Птолемея і Селевка, завершують завоювання Єгипту та повністю консолідують державу. Надалі Деметрій Поліоркет захоплює Родос (як у реальності) і інші Егейські острова, тоді як Антигон підкорює грецькі міста. По смерті Антигона Одноокого влада повністю переходить Деметрію Поліоркету, який зможе надалі керувати величною Імперією і зберегти спадкоємництво за династією Антигонідів.
№3. Понтійське і Вірменське Царства
Події розгортаються у занепаді елліністичного світу, коли Римська держава поступово захоплювала останні елліністичні Царства. На противагу Риму у історії постає Понтійське Царство Митридата Евпатора, який у ході Митридатових війн програв і втратив своє царство, а невдовзі Помпей завоює Східне Середземномор'я. У нашій реальності Митридат Евпатор об'єднується з Вірменським Царством Тиграна Великого (який у реальності був зятем Митридата) і об'єднані війська завдають поразки римлянам спочатку у Малій Азії, потім Суллі у Македонії і врешт-решт надалі й Помпею, тим самим завдавши Риму великої поразки на усьому Сході. Понт об'єднує під собою Малу Азію і Македонію, кордон з Вірменією простягається по Таврським горам. Саме ж Вірменське Царство Тиграна Великого, за підтримки Понту, завдає ряд поразок Парфянам і Селевкідам, консолідуючи власну Імперію і призвевши Парфянське Царство до занепаду. І що не менш важливо - обидва царства після смерті своїх володарів продовжують існувати, але чи зможуть вони вижити? Бо як ми знаємо, Рим може програти битву, але не війну...
Можливо, ми побачимо Римсько-Парфянський союз і поділ між ними Близького Сходу, включаючи Вірменію й Понт. Можливо майбутній Октавіан Август сконцентрує свою експансію якраз на сході, а не у Рейнсько-Дунайському регіоні.
№4. Птолемейське великодержав'я
Ця історія формується на Птолемейському Єгипті. У нашій історії він став культурним і економічним центром всього регіону від Іспанії до Індії, відомий монументальними спорудами, створеним з нуля величним містом Александрія тощо. Але у зовнішній політиці у ході війн діадохів Птолемеї не мали на меті розширення, а лише знищення своїх ворогів, як це було з Антигоном Однооким. А надалі - це просто серія війн з Селевкідами за Сирію. Але у цьому сценарії Птолемеї під час війни діадохів розпочали більш активну експансію, і саме вони стали основною рушійною силою у перемозі над Антигонідами. Селевка ж змусили на підкорення і заблокували йому розширення на схід, перетворивши його на покірного діадоха. Також після перемоги над Антигоном розширили свій вплив у Егейському морі та Малій Азії, завдавши поразку Лісімаху і вигнавши його з Малої Азії.
І отак сформована Птолемейська Великодержавність, яка, хоч і не об'єднала колишню Імперію, однак стала явним гегемоном на теренах колишньої Імперії.
Надалі, скоріше за все, сформується коаліція проти Птолемеїв у вигляді спадкоємців Селевка у Вавилонії, Лісімаха у Фракії, Антигонідів у Македонії та малоазійських пронезалежницьких сил, а можливо й якихось нових "героїв" зі Сходу, який залишається роз'єднаним між різними діадохами.
№5. Відродження Антіоха
Антіох 3 Великий зміг відновити територіальну цілісність і величність Імперії, заснованої своїм прапрадідом Селевком Нікатором. Однак у нашій історії його правління співпало зі зростанням Римської Держави та конфронтації з нею, внаслідок чого Антіох 3 програв війну.
У сценарії Антіох 3, разом з полководцем Ганнібалом, що тоді перебув в межах його Імперії та допомагав йому проти Римської експансії, завдають Римській армії поразку, чи то зробивши засідну, чи то використавши східну тактику (попередньо набравши конних лучників від васальної Парфії, слонів з Індії тощо) як в історії при Каррах. У будь якому випадку Антіох 3 перемагає римське військо, завойовує міста в Малій Азії, що підтримали Рим, включно з Пергамом, та починає наступ у Македонії і Греції разом з Етолійським Союзом. Рим вимушений заключити мир, після чого Антіох 3 повертається у Сирію та розпочинає свій новий похід у Єгипет, остаточно завойовуючи Птолемеїв, після чого з гордістю помирає.
Однак, наврядчи його Імперія, як і у реальності, зможе довго протриматися. Хоча перемога над римлянами і зможе дати додаткові десятиліття стабільності Селевкідській держави, але чи зіграє це головну роль у подальшому виживані держави? Чи не почнеться знову відцентрова сила у регіонах, і чи не з'явиться новий Антіох 3, що знову об'єднає Імперію, або чи не буде створена така система, де такі відцентрові сили будуть зменшені до мінімуму, а потім Селевкідська Імперія зможе завдати Риму остаточної поразки?
№6. Друга Македонська Імперія
Александр 4 Македонський, єдиний законний син Завойовника, був вбитий у підлітковому віці, оскільки заважав владі і суперечкам діадохів, оскільки міг набути великої популярності і "альтернативи" владі діадохів, особливо Кассандра у Македонії, який його і вбив. У нашій реальності Александр 4 зміг вижити та розпочав повстання проти Кассандра, і маючи доволі велику популярність, за деякою підтримкою інших діадохів, і в більшості через підтримку населення завойовує Македонію і скидає Кассандра, стаючи новим Македонським царем. Попри це, жоден інший діадох йому не підкорюється. Після він розпочинає тяжку кампанію на заході і встановлює свою владу над Епіром, де розбиває вороже військо після маневрування, пройдучи по півдню через ворожу Етолію. На той час Пірр ще був підлітком. Далі Александр 4 відбиває напади кельтів і на цей час здобуває велику славу, поки діадохи борються з Антигоном і між собою на Сході. Далі він об'єднується з сином Антигона - Деметрієм Поліоркетом, та вторгаються у володіння Лісімаха. Це спричиняє формування коаліції Селевка і Птолемея проти Александра і Деметрія, однак геніальні полководчі здібності нового Македонського дозволяють швидко завоювати володіння Лісімаха та вбити його у бою, однак Мала Азія, яку частково контролював Лісімах, залишаються для Селевка. Наступне десятиліття Александр 4 розпочинає серію військових кампаній на півночі проти тамтешніх племен іллірійців, кельтів та інших народів. Він завойовує Мезію, встановлює мир і стабільний кордон по Дунаю з гетами та підкорює південних іллірійців і трибаллів. Далі Александр 4 проводить довгу війну в Етолії проти місцевих мешканців, що десятиліттями повстають проти влади Македонії, а після проходить всією Грецією, підкорюючи міста і розбиваючи Спартанські війська.
Вже після смерті Селевка Александр 4 нарешті зможе почати свій найбільший подвиг - похід на схід, причому у союзі з Птолемеєм 2, який наступає на Сирію. Александр 4, як його батько, проводить блискучу військову кампанію і доходить до Вавилона, займає його і коронується як його батько. Він має величезну популярність, а ослаблена Селевкідська держава розпадається під натиском Александра, який за 10+ років повністю консолідує владу і об'єднує колишніх провінції, також завойовуючи сусідні Понтійське, Вірменське і Антропотенське Царство, та підкорює сусідні племена у степу. Однак він не повторює помилок Македонського. Він має миру з "Персидізацією" держави та не проводить постійні військові походи, даючи спокій своїм військам.
Однак справа не завершена, і Александр розпочинає свій похід у Єгипет, де доволі швидко займає Сирію і Сінай, однак стикається з тою ж проблемою як і Пердікка - у просуванні через Ніл. Але завдяки своїм полководчим здібностям Александр 4 перемагає Птолемеїв (чия влада, до того ж, була легітимною якраз через ім'я Македонського, а тут з'явився його син і спадкоємець) та повертає владу над Єгиптом. Його останній похід - на Індію, де він перемагає Маур'їв і доходить до Ганга, повертаючи під контроль Імперії багату північно-західну Індію. Попри свої полководчі таланти, Александр 4 створює вдалу адміністративну систему і легітимізує спадкоємництво за своєю династією і своїм спадкоємцем. Фактично, він навіть перевершує досягнення свого батька та повністю консолідує всю цю Імперію.
Але чи зможе вона витримати після його смерті? І наскільки довго?
№7. Селевкідська Імперія
Селевк 1 Нікатор помирає після того, як переміг Лісімаха та готувався до походу у Македонію. Причому, найдивовижніше, помер не від старості, а був вбитий.
Тому уявимо, що він не був вбитий, а здійснив свій похід у Македонію, викрив змову Птолемея Керавна та приєднав ослаблену постійними міжусобицями Македонію. Після його владі номінально підкорився й Пірр Епірський, в обмін на допомогу у Італії. Також Селевку, який фактично об'єднав майже всю колишню Імперію, приносять данину і підкорюються Понт, Вірменія й Атропатена. Як не словом, то походом, оскільки на той час Селевку не було рівних. Замість боротьби у Греції з містами-державами і постійно повстаючим Етолійським Союзом, Селевк після підготовки розпочинає останній похід у Єгипет, де повністю виганяє єгиптян з Сирії, однак перед входом у сам Єгипет помирає від старості, залишаючи свою Імперію спадкоємцю, якому доведеться зберегти цілісність держави від посягання кочівників, притязань Птолемеїв та від внутрішнього розколу.
№8. Євмен Переможець
Цей сценарій розпочинається на самому початку війн діадохів. Пердікка з союзником Євменом, що захищає Каппадокію, бореться проти повсталих діадохів (Єгипет Птолемея, Македонія Антипатра, Кратер тощо). Як і у реальності, Євмен приголомшливо і дивовижно для всіх перемагає найкращого полководця Александра Македонського - Кратера, що вбитий у битві і чиє військо було розгромлене. Тільки у цьому сценарії не підводить Пердікка, який зміг уникнути змови Селевка (який у цій реальності вже ніколи не зможе набути впливу) й Антигона, після цього "дивовижним" чином переходить через Ніл, що був складною преградою у його поході, та розбиває армію Птолемеїв. Після цього Євмен за підтримки нових військ рушає у Малу Азію та перемагає повсталого Антигона та підкорює інших, менших діадохів, після цього переправляючись у Македонію (можливо так само неймовірно і з дивом для усіх, як і перемога над Кратером) і розбиває Антипатра та Кассандра і займає Македонію, тим самим завершуючи першу і можливо останню війну діадохів, консолідуючи владу в більшій частині Імперії під владою регента Пердікки та вірного володаря Малої Азії Євмена, прозваного в цій реальності Переможцем. Також Євмен відновлює гегемонію в Греції, надаючи ширшу автономію містам. Схід Імперії перебуває лише під формальною владою Імперії, тоді як де-факто місцеві сатрапи діють незалежно. Що буде далі - невідомо. Чи Пердікка передасть владу Александру 4 Аргеаду, сину Македонського по досягнення повноліття, чи захопить владу, чи почнеться нова війна діадохів через повстання когось на сході Імперії. Але то вже зовсім інша справа...
№9. Імперія Пірра Епірського
Часовий проміжок: приблизно 290-260 роки до нашої ери
В цьому сценарії не існує терміну "Піррова перемога". Пірр Епірський, один з найвеличніших полководців античності, успішно перемагає Рим в битві при Беневенто. Він підходить до воріт Риму, але облога такого укріпленого міста була б дуже довгою, тому пропонується мирний варіант врегулювання. Рим погоджується через загрозу повної втрати володінь поза основним містом і нападом етрусків. Вся південна Італія відходить під владу Пірра Епірського. Племена луканів, самнітів і брутіїв та ряд міст Великої Греції, що підтримали Пірра у його кампанії, присягають йому і стають залежними державами, а під прямий контроль Царства підпадає Апулія, частково Калабрія та Сицилія, де він внаслідок успішної кампанії і високої популярності розправляється з місцевими противниками його влади, сильно укріплює свою владу, залишає надійних губернаторів та бере під сильніший контроль основні міста острови. Карфагенська армія була розбита і не повертається на острів.
Далі, Пірр, як і в реальності, повертається до своїх земель і починає боротьбу за Македонський престол. Щоправда тут Пірр не помирає випадковим чином після зайняття Македонії, і продовжує своє успішне правління, консолідуючи владу в Греції навколо Епірського Союзу. Він підкорює повсталий Етолійський Союз і примушує Спарту і інші міста до входження у новий союз під гегемонією Епіру. Отак, поки на сході продовжується війна діадохів, Пірр Епірський створює своє величне Царство і закріплює свою династію над всією малою і великою Грецією.
