Двогодинний фантастичний трилер з подекуди дірявим сюжетом і проблемами з логікою, але то таке, чимало фантастики цим грішить. Мені сподобалась гра Наталі Портман, красиві декорації, в яких присутня широка палітра кольорів: тут є дивакуваті квіти, дерева, красиві нарости на будівлях, що символізують спотворену аномаліями природу, чарівні ліси і болітця – все виглядає дуже гарно. Мені, як не дуже вибагливому глядачу – достатньо.
В основі сюжету «Анігіляції» - однойменний роман Джеффа Вандермеєра, який є першим у трилогії. Сюжет фільму такий. На узбережжя США падає метеорит. Територія навколо місця падіння, яку пізніше назвали «Мерехтінням», починає наповнюватися загадковими аномаліями. «Зону» огородили, найближчі містечка евакуювали, але є проблема: усі експедиції, які були послані на розвідку в «Зону», зникають, а сама вона розповзається і з часом може поглинути всю планету. Далі нам показують долю біолога Ліни, до якої повертається чоловік-військовий, якого вона вважала вже рік як загиблим на спецзавданні. Той, виявляється, ходив у «Зону», але виявився єдиним, хто повернувся. Правда, поганий стан його здоров’я говорить, що без наслідків не обійшлося. Спецслужби готують чергову експедицію в «Зону», і Ліна, через відчуття провини, приєднується до неї.
Далі буде про лажу.
Фільм з претензією на «розумну фантастику» на «глибокі філософські ідеї» і т.д. Але щоб тягнути на «розумне» кіно треба мати хоч трохи логіки і здорового глузду.
Сюжет – не чіткий, не зрозумілий. При перегляді не дуже розумієш, що відбувається. Виходить такий собі сюжетний вінегрет, але з цим просто змиритися. До логіки сценаристів - більше питань. У мене їх залишилось багато. Наприклад:
Із сюжету відомо, експедиції у «Зону» посилають вже три роки, але ніхто не повертається. Чому людей продовжують гнати на забій, а не відправлять «дрони» чи пересувних роботів для зйомок і збору зразків? Техніка у «Зоні», судячи зі знайдених карток пам’яті та відеокамер, годинників, біноклів та мікроскопів працює безвідмовно.
Яким чином чоловік головної героїні непомітно пройшов через військовий кордон навколо «Зони», а її затримали?
Чому в небезпечну, але необхідну для виживання людства експедицію відправляють людей не підготовлених, тяжко хворих, схильних до самогубства і у яких явні проблеми з головою?
Чому відправлена група науковців без супроводу? Де військові? Чи всі фізики-психологи-біологи вміють користуватись зброєю? І можуть самотужки тягнути своє барахло і припаси? І як у них припаси, зброя і наукове приладдя вмістилося в один наплічник і ще по автомату на кожного?
Відлік часу. Взагалі ця тема профукана. Про провали в пам'яті ми знаємо тільки зі слів героїнь. Більше ніяк це не показано. Ні тобі дефіциту припасів, ні відрослих нігтів-волосся, нічого. А от годинники працюють справно. Просто вони ходять по «Зоні» невідомо скільки. Ми просто повинні прийняти це як факт.
Далі, я не впевнена, але коли вибухає фосфорна граната, напевно штатив з камерою повинен як мінімум упасти, а як максимум згоріти. І це питання які перші спадають на думку.
Тож фільм на 6 з 10. За красу і Наталі Портман.