Всю ніч у тебе боліла голова. Відчуття було таке, ніби твою голову проломили сокирою, й тепер виїдають вивернуті на світ божий мізки чайною десертною виделочкою. Ти ледь прокинувся. Поряд спала дружина, пригорнувшись тендітним тільцем до твого. Ти береш телефон і перевіряєш час: на годинику за чверть опівдні, перше січня. Одне непрочитане повідомлення. Це асистентка з офісу дякує тобі за палку новорічну ніч. Ти знову дивишся на дружину, й починаєш пригадувати учорашні події. Дивно, що ці спогади не сховалися десь у закутках архівів пам’яті, адже усвідомлення вчорашніх подій цілком собі було здатне похитнути підґрунтя, на якому тримались усі твої уявлення про реальність.
Твій учорашній день почався розгортанням подарунку від таємного санти, що ти його отримав на роботі. Ви з підлеглими домовилися, що, хоча й отримаєте свої таємні пакуночки в День Збройних Сил, розкриєте їх лишень у переддень нового року, себто – учора. Власне, саме це ти й зробив, віднайшовши за кількома шарами кольорової плямистої подарункової обгортки вінтажну музичну скриньку із символом нескінченності на кришці. Звісно, ти її завів і відпустив, після чого зі скриньки полилася дивна мелодія. Твоя свідомість розчепилася на дві.
Це було дивне відчуття, ніби ти проходиш комп’ютерну гру за антагоніста й протагоніста водночас. В одному сюжеті ти лишився святкувати новий рік із дружиною вдвох, й у вас була ніч палкого, ніжного й романтичного кохання. В іншому – гайнув разом зі своїм діловим партнером та підлеглими дівчатами з офісу в баню, де ви влаштували неабияку оргію. Ще б пак: підвищення зарплатні вдвічі в ці непрості часи, коли біженок уже не приймала жодна країна євросоюзу, змусило би погодитися самотніх офісних працівниць навіть на більше, ніж було в бані. Тим паче, враховуючи, як тебе об’єктивно оцінювали партнерки.
А, може, це все ніяка не містика? Може, новорічні мандарини виявилися якимись наколотими, і твоя свідомість дофантазувала цей сюжет під впливом галюциногенів чи наркотиків? Галерея телефону свідчила про інше, адже в розділі з фотографіями перемішувалися світлини, на яких ви з дружиною вечеряєте, огорнуті м’яким сяйвом свічок, із тими, де твоя секретарка вдовольняла водночас і тебе, і твого партнера, доки ти це все знімав на відео від першої особи. Подекуди різниця між часом створення цих медіа доходила до кількох десятків секунд!
Тривожно видихнувши, ти поцілував дружину й пішов вмиватися. Спочатку – сніданок, а потім – роздуми про природу цієї реальності. А також про те, хто саме подарував тобі цю музичну скриньку.
