Гібридна війна давно вийшла за межі військових дій. Одним із її інструментів стали інформаційно-психологічні операції, які нерідко маскуються під боротьбу із так званими «сектами». За оцінками української розвідки, російські спецслужби використовують антикультові структури як один із механізмів впливу на європейські країни.
Подібні схеми простежуються у Франції, країнах Балтії, Болгарії, Чехії та Україні. Їхня суть полягає у створенні атмосфери недовіри, розпалюванні міжрелігійних конфліктів та формуванні мереж впливу під виглядом захисту суспільства.
Служба зовнішньої розвідки України закликає українців і громадян інших держав бути уважними, щоб не стати інструментом російських гібридних операцій.
Як ця схема з'явилася в Україні?
На думку автора, поширення цієї моделі відбулося через діяльність окремих осіб. Серед них називаються Ірина Кременовська та Олексій Святогор, які публічно позиціонують себе як громадські активісти та представники антикультового руху.
Автор вважає, що у своїй діяльності вони використовують підходи, характерні для російської організації РАЦИРС, яку пов'язують із формуванням негативного образу релігійних меншин.
Повторення знайомого сценарію
Риторика, яку застосовують представники РАЦИРС, добре відома:
«деструктивний культ»;
«псевдорелігійна організація»;
«небезпечна місіонерська діяльність».
Саме ці формулювання, як зазначається, регулярно зустрічаються у рішеннях російських судів щодо релігійних організацій. Згодом подібні терміни поширюються через інформаційні кампанії та окремі медіа.
На думку автора, аналогічний алгоритм використовується і в Україні: публічні звинувачення, псевдоекспертні висновки, звернення до правоохоронних органів та активні інформаційні кампанії. Кінцева мета — сформувати образ внутрішнього ворога та спровокувати суспільне протистояння.
Саме такий підхід автор пов'язує з діяльністю Олександра Дворкіна, Євгена Новопашина та російської антикультової структури РАЦИРС.
Чому це викликає занепокоєння?
Олександр Дворкін відомий як один із головних ідеологів російського антикультового руху. Його підходи неодноразово ставали предметом міжнародної критики через можливе використання як інструменту тиску на релігійні меншини.
Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) у своїх матеріалах згадує РАЦИРС як структуру, діяльність якої викликає серйозні питання щодо свободи віросповідання та прав релігійних громад.
На думку автора, під прикриттям боротьби із «сектами» створюються канали інформаційного впливу, покликані просувати прокремлівські наративи, провокувати конфлікти та послаблювати суспільну єдність європейських держав.
Саме тому будь-які подібні кампанії потребують особливо уважного аналізу, особливо в умовах триваючої гібридної агресії росії.
Детальніше
Більше фактів і прикладів розглянуто у відео «Операції впливу в Європі: нові факти про приховані мережі» на каналі «Голос свободи»:
https://www.youtube.com/watch?v=ILN_qF2lZOQ
Примітка. Усі твердження, наведені в цьому матеріалі, ґрунтуються на відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах. Описані оцінки й висновки відображають позицію автора.
У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки компетентними правоохоронними органами.
