Поки Україна вже п'ятий рік веде повномасштабну війну з росією, окремі елементи російської мережі впливу, схоже, продовжують діяти всередині нашої держави. Причому — відкрито.
Поштовхом до цих висновків стала стаття «Викриття російської мережі впливу», у якій автор аналізує взаємозв'язки між російськими антикультовими структурами, церковними організаціями та особами, діяльність яких простежується і в Україні.
Джерело: https://site.ua/jankowal/vikrittya-rosiiskoyi-merezi-vplivu-i0z34m1
Методичка із саботажу України
У статті йдеться про те, що на одному з російських релігійних ресурсів після початку повномасштабного вторгнення була оприлюднена методичка із закликами до саботажу в Україні. Вона адресувалася тим, хто очікує приходу «русского мира», і містила рекомендації щодо диверсійної діяльності.
Сам факт розміщення такого матеріалу багато говорить про характер самого ресурсу та його керівництва.
За даними автора статті, сайт пов'язаний із протоієреєм Олександром Новопашиним — одним із найближчих соратників Олександра Дворкіна та віцепрезидентом російської антикультової асоціації РАЦИРС.
«Олександр Новопашин — протоієрей російської православної церкви, один із найближчих соратників Олександра Дворкіна та важлива фігура церковно-антикультового середовища. Є віце-президентом РАЦИРС і членом-кореспондентом FECRIS; з ним пов'язаний Місіонерський відділ Новосибірської єпархії, який виступає помітним церковно-антикультовим центром і майданчиком для публікації матеріалів проти «сект», «деструктивних культів» та окремих громадянських ініціатив. Новопашин бере участь у міжнародних антикультових конференціях, а сама антикультова лінія просувалася ним також через навчання та лекції для силового та правоохоронного середовища, включаючи мвс, Слідчий комітет та фсб.»
Хто такий Олександр Дворкін
У статті детально описується роль Олександра Дворкіна як одного з головних ідеологів російського антикультового руху.
«Олександр Дворкін — російський «сектознавець» і один із ключових ідеологів російської антикультової мережі. Він є засновником Центру релігієзнавчих досліджень святого Іринея Ліонського, створеного в 1993 році під егідою російської православної церкви, а також президентом РАЦИРС — російської асоціації центрів вивчення релігій і сект. Через РАЦИРС, церковно-місіонерські структури Московського патріархату та міжнародні антикультові майданчики Дворкін вибудовував мережу впливу в Росії, Україні, Європі та за її межами; з 2009 по 2021 рік він був віце-президентом Європейської федерації центрів дослідження та інформації про сектантство FECRIS, пізніше залишався в її керівних структурах. Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF) критикувала російський антикультовий рух на чолі з Дворкіним як фактор тиску на релігійні меншини та загрозу свободі совісті.»
Про саму РАЦИРС автор зазначає:
«РАЦИРС — російська асоціація центрів вивчення релігій і сект, створена у 2006 році як мережеве об'єднання російських антисектантських центрів. Її президентом є Олександр Дворкін, віце-президентами — протоієреї Олександр Новопашин та Арсеній Вілков; організаційним та ідеологічним ядром мережі виступає Центр святого Іринея Ліонського. РАЦИРС об'єднує та координує церковно-місіонерські, апологетичні та антисектантські структури, пов'язані з єпархіями Московського патріархату, а також центри та партнерські структури за межами Росії.»
Український слід
Особливу увагу привертає те, що на сайті Місіонерського відділу Новосибірської єпархії регулярно публікуються матеріали, які стосуються України.
Зокрема, там:
підтримують українську антикультову активістку та директорку Центру економіко-правових досліджень Ірину Кременовську;
використовують її як українського експерта;
захищають її діяльність у своїх публікаціях.
Водночас сама Ірина Кременовська на ресурсі «Вільне слово» рекомендувала прислухатися до російського антикультиста Олександра Невеєва, який фігурує у базі «Миротворця» як російський пропагандист.
Чому це викликає запитання
На сайті Центру економіко-правових досліджень Кременовської систематично використовуються ярлики «секта» щодо українських громадських організацій, а також, як зазначають автори розслідування, просуваються підходи, подібні до тих, що вже багато років застосовуються в росії завдяки діяльності Дворкіна.
Крім того, критика спрямовується і проти відомих українських релігієзнавців — Віктора Єленського, Людмили Филипович, Олександра Сагана.
Під інформаційний тиск потрапляють також організації, які займаються міжнародною підтримкою України. Однією з них є міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА».
Водночас українські суди, як зазначалося раніше, дійшли висновку, що діяльність «АЛЛАТРА» не порушує законодавства України та має патріотичний характер.
Автор статті підсумовує:
«На цьому тлі діяльність української антикультової активістки Ірини Кременовської перестає виглядати як приватна ініціатива. Її зв'язки з російською антикультовою інфраструктурою, її партнерські та публікаційні перетини з antisekta.org та російськими ресурсами, підтримка її діяльності з боку сайту Новопашина (сайту Місіонерського відділу Новосибірської єпархії РПЦ МП), рекомендації нею Олександра Невеєва (російського антикультиста з радикальною антиукраїнською риторикою) та багаторічна спільна участь Кременовської та російських антикультових активістів у кампанії проти міжнародної громадянської платформи «АЛЛАТРА» складаються в той самий механізм: під виглядом захисту суспільства від «сект» і сфабрикованих внутрішніх загроз створюється розкол у суспільстві, тиск на служби, втягування державних службовців і медіа в реалізацію вигідного для росії інформаційно-правового продукту.»
Висновок
Наведені у розслідуванні факти говорять не просто про діяльність окремих антикультових активістів, а про можливе функціонування елементів російської інформаційної мережі впливу в Україні.
В умовах повномасштабної війни будь-які структури чи особи, діяльність яких потенційно може сприяти реалізації інтересів держави-агресора, мають стати предметом ретельної правової оцінки та перевірки компетентними органами.
Відеорозслідування:
«Мережа впливу ФСБ: як знищують тих, хто заважає? | Розслідування»
https://www.youtube.com/watch?v=7zRtEdhdLRE&t=1170s
Усі наведені твердження ґрунтуються на відкритих джерелах, офіційних документах та матеріалах, на які посилається першоджерело. Остаточну правову оцінку наведеним фактам можуть надати виключно компетентні державні органи України.
