Астельда прогулювалась по території Магічної Академії, роздумуючи над тим, як саме вона може допомогти своїй подрузі - "Тіні" - віднайти прихованого від очей кримінальної та інших братій, сина Халіфа - могутнього й небезпечного мафіозі. Звісно ж, в їх команди було декілька здогадок щодо того, хто б це міг бути. Та треба було знати напевно, бо інакше план не спрацює.
Спустившись на середні яруси Академії, дівчина сіла в парку. Вона спостерігала за співом пташок, згадуючи своє дитинство в Країні Фей, серед своїх родичів еладринів. Пригадувала танці в чарівних залах між деревами, пригадувала театральні сценки, які ставили безпечні напівельфи Фейвельду...
- А це може спрацювати.... - задумливо пробурмотіла напівдроу. Так-так, Астельда була досить нетиповою метискою двох напівельфійських підвидів, але усі проблеми, пов'язані з її походженням, ніби то залишилися в минулому. Наразі ж вона допомагала своїй подрузі-кобольдці, разом з іншими друзями.
Спрацювати могло ось що. Можна було поставити виставу. Де в головній ролі буде сам Халіф. І запросити усіх, хто був на нього схожий, та й не тільки їх - а таких, скажу я вам, було немало - на проби. Зробити це офіційно, з усіма погодженнями. Звісно ж, Астельду, не дивлячись на її досить великий досвід в артефактології й створенні магічних пристроїв, взяли на випробувальний термін лише асистентом. Та гарні відносини з деканатом могли стати їй у нагоді.
***
- Вітаю, Астельдо! Як ся маєш? - привіталась пані Штормрайдер з Асті. Елезія - так цю пані звали - була заступницею декана з наукових робіт, і безпосереднім керівником Астельди, тож дівчина звернулася саме до неї.
- Я знаю, що студентське життя є парафією, більш притаманною для містера Гравіка Стоунгарта... - почала Асті. - Але я вирішила звернутися з цією пропозицією до вас. Упевнена, що вона посприяє розвитку як соціальних, так і чаклунських навичок наших студентів.
І Астельда розповіла Елезії свою ідею. Вона полягала в тому, щоб відкрити театральний гурток тут, в Академії. Це мав бути не просто клуб з інтересів, а метод досягнення особливих висот в Чаклунському мистецтві. Адже церемоніальна й ритуальна магія - один із базових стовпів, на яких тримається чародійство в мультивсесвіті, й розвиток акторськості в магах-початківцях має дуже сильно сприяти розвитку їхніх здібностей до чаротворення в подальшому.
Вона розповіла про те, як танці й театральні виступи дозволяють чаклувати в Країні Фей, як церемоніалізм та ритуалізм дозволяє реалізовувати прагнення, які часто є доступними для реалізації лише чародіями більш досвіченими, і як це вплине позитивно на всіх студентів, які виявлять бажання й хист до цього. Адже Астельда, можливо, трохи наївно, та вважала, що тут вчаться лише ті, хто дійсно має бажання чомусь навчитись, і суто за дипломом мало хто сюди приходить. Чому "мало хто", а не "всі"? Тому, що в Асті був як мінімум один товариш - мінотавр за походженням, і паладин злих богів за покликанням, - який вступив до Академії саме заради диплому. Ну й для допомоги "Тіні" в її справі, звісно ж.
- Ідея досить непогана. - відповіла Елезія, вислухавши напівдроу-напівеладринку. - Я передам Зефіру Айронфорджу - нашому декану - твою пропозицію. Упевнена, що він погодиться.
Астельда також була у цьому впевнена, бо ж пропозиція була дійсно корисною як для студентів, так і для викладачів. Звісно ж, вона не збиралася викладати усі свої справжні мотиви щодо цього гуртка. Що насправді вона з друзями шукає сина Халіфа, й що в них вже є декілька претендентів, серед яких треба відсіяти непотрібне, лишивши лишень одне зерно. Бар Боріс - мінотавр, про якого вже згадувалось вище - віднайшов одного борця, що був схожий на Халіфа, Бу - (Бу) - Сінка - монахиня-кішкопоклонниця, яка теж давненько була серед них - знайшла іще одного. Фукушима - друїд-черепахолюд, що забезпечував зв'язок між усією братією за допомогою пацюків, з якими домовився про співпрацю - знайшов іще двох підозріло схожих на боса мафій. Та й, чого вже тут гріха таїти: навіть Астельда, познайомившись із Маркусом - одним зі студентів-артефактологів - зрозуміла, що той міг би бути сином цього ватажка кримінального світу. Академія була воістину великою, тож така кількість підозрюваних не здавалась дивною.
***
- До мене дійшла звістка про бажання Астельди - нашої нової, молодої, але досить перспективної, асистентки - організувати театральний факультатив для заохочування студентів вивчати ритуальну й церемоніальну магію, так необхідну в нашій зачарувальницькій справі. - мовив декан факультету на засіданні викладачів, що проводилось раз на тиждень. Як і зазвичай, крім викладачів, тут були й усі заступники декана - крім вже згаданих вище Елезії й Гравіка, серед присутніх були також Таргон Гірсмідт та Селен Старборн.
- Тож прошу вас посприяти нашим молодим членам колективу в їх починаннях, допомігши з приміщенням чи організацією процесу. Дякую, засідання закінчене: можете бути вільними.
Астельда була задоволена. Тепер можна було поставити виставу, де Халіф - бос Мафії - намагається власноруч вбити місцевого правителя. Але в нього нічого не виходить, і добро у вигляді місцевої влади перемагає зло, залишившись живим. Пройшов лишень тиждень після цього засідання, а приміщення вже було виділене, оголошення про театральний гурток вже висіли на дошках усіх факультетів, а листи з особистими запрошеннями для участі в кастингу на роль Халіфа - розіслані "потрібним" студентам. Кастинг мав відбутись через декілька днів...
