Автор: Fabian Hoffmann
Переклад: t.me/in_factum
Тема, присвячена можливостям ATACMS M48 та M57 і тому, навіщо він потрібен. Вона об'єднує інформацію з попередніх тем, виправляє минулі помилки і забезпечує більш надійний аналіз. І так, в ній також йдеться про здатність ATACMS руйнувати мости.
ATACMS M48 та M57 несуть 227-кілограмову унітарну боєголовку WDU-18/B. Ця боєголовка містить 98 кг бризантної композиційної вибухівки DESTEX. Маючи ці дані, ми можемо визначити радіус ураження (LR) для різних конструкцій, виходячи з того, наскільки об’єкт твердий та необхідного надлишкового тиску для його руйнування.
Більшість наземних споруд зруйнуються або обваляться під надлишковим тиском у 20 фунтів на квадратний дюйм (psi), спричиненим детонацією потужної вибухівки. Здатність створювати такий надлишковий тиск значною мірою залежить від потужності боєголовки і відстані до цілі.
M48 і M57 мають радіус ураження ~12,7 м для цілей з тиском 20 фунтів на квадратний дюйм (psi). Якщо ракета потрапляє в радіусі 12,7 м від цілі, вона (ціль), швидше за все, буде знищена або серйозно пошкоджена. Чи потрапить ракета в цей “смертельний” радіус, залежить від її точності.
Точність ракети, включаючи варіанти M48/M57, засекречена і публічно не розголошується. У несекретних документах часто згадується точність з похибкою у 9 метрів. Це означає, що в середньому 50% ракет ATACMS, запущених по цілі, впадуть в радіусі 9 м від неї.
Я вважаю, що оцінка похибки ураження в 9 метрів є завищеною, особливо для варіанту М57. Щоб врахувати цю невизначеність, а також невизначеності, пов'язані з іншими змінними, я використовую підхід розподілу вхідних даних.
Цей графік (внизу) показує ймовірність ураження з одного пострілу (SSKP) M48/M57 по мішенях з тиском 20 psi, або ймовірність того, що один постріл призведе до одного ураження. Випадкова вибірка використовується для моделювання діапазону можливих результатів шляхом зміни вхідних параметрів відповідно до заданого розподілу.
Такий підхід усуває необхідність залежати від індивідуальних вхідних параметрів, які можуть бути неточними через відсутність доступу до секретної інформації. Як видно з графіка, фактична SSKP ATACMS M48 та M57 для цілей з тиском 20 psi знаходиться в діапазоні 0,69-1,0 або 69-100%
Пік кривої з правого боку осі Х показує, що справжнє значення SSKP, швидше за все, знаходиться між 0,95 і 1,0 ніж будь-яке інше значення. Враховуючи відсутність доступу до засекречених даних, це наша найкраща оцінка профілю можливостей ATACMS M48 і M57.
Загалом, це означає, що проти звичайних цілей з тиском 20 psi, або будь-якої “м'якшої” цілі, ATACMS M48/M57 мають дуже високу ймовірність знищення з одного пострілу, якщо тільки ракета не буде перехоплена або не зазнає системної помилки.
Але як щодо ударів по мостах?
Мости є унікальними через малу площу поверхні. Якщо ракета не долетить/перелетить вздовж цілі, вона може лише пробити дірку в покритті моста (що все одно завдасть шкоди). Якщо ж вона впаде вбік, то впаде у воду, не завдавши шкоди.
За приблизними підрахунками, опора Керченського мосту є мішенню площею 10 м^2, що відповідає радіусу ураження 5 метрів. M48/M57 мають радіус ураження ~12,7 м для цілей з тиском 20 psi, що означає, що якщо ракета приземлиться в межах 5 метрів від опори, ми можемо припустити, що ціль буде знищена.
Ймовірність того, що ATACMS досягне такого рівня точності, сильно залежить від його SSKP. Якщо SSKP дорівнює 9 метрів, то SSKP для цільової точки на Керченському мості становить менш як 0,2 або 20%. Якщо SSKP менш як 4 метри, що може бути реалістичним для М57, то SSKP зростає до >0,8.
Ймовірність знищення цілі може бути збільшена шляхом запуску більш ніж однієї ракети по цілі, як показано нижче. Залежно від SSKP, навіть відносно невелика кількість пусків M48/M57 може забезпечити високу ймовірність ураження цілі на мосту.
Що це означає?
Цей аналіз показує, що ATACMS M48/M57 буде високоефективним проти більшості, якщо не всіх, російських наземних об’єктів в Україні. Таким чином, вони можуть слугувати ефективною заміною українському арсеналу крилатих ракет Storm Shadow/SCALP-EG, який постійно зменшується.
Це має вирішальне значення, оскільки, як я вже підкреслював раніше, Україна з часом вичерпає свої запаси крилатих ракет Storm Shadow/SCALP-EG. Без поповнення запасів український ударний арсенал далекого радіусу дії може зіткнутися з серйозною нестачею до кінця року.
Аналіз також демонструє, що на відміну від німецько-шведської крилатої ракети Taurus KEPD-350, яка багато в чому оптимізована для ураження мостових цілей, ATACMS не є ідеальною зброєю для знищення Керченського мосту.
При цьому, залежно від точності, ATACMS M48 і M57 можуть мати здатність руйнувати мости. Чи будуть вони використовуватися для цієї мети, на мою думку, залежить від:
1) накладених обмежень на націлювання
2) оперативних потреб і пріоритетів
3) незасекреченого SSKP
У будь-якому випадку, ефективність ATACMS M48/M57 проти мостів також може бути дещо другорядною. Важливою є здатність уражати напівтверді наземні споруди з великої відстані (0,95-1,0 SSKP), навіть якщо арсенал Storm Shadow/SCALP-EG наближається до вичерпання.
Нарешті, ATACMS M48/M57 дозволять пріоритезувати удари Storm Shadow/SCALP-EG по цілях, які потребують справжнього ураження важкодоступних об'єктів.
У США є значні запаси прострочених і непрострочених ATACMS M48 і M57. Частину з них можна було б утилізувати, особливо з огляду на те, що виробництво наступника ATACMS, високоточної ударної ракети, набирає обертів.
