БАРВІНКОВА ТИША
На дачі спека, теплі вечори...
Барвінок стелить листя над ставком
І кам'яна доріжка до гори
Пливе крізь час, мов спогад за вікном.
І на терасі є своє життя:
Хоче оса залізти у компот,
Бешкетник-пес гризе чиєсь взуття,
А сірий кіт дрімає без турбот.
Барвінковий відтінок на зорі
Ніби шепоче тут: дзелень-дзелень...
Неначе тінь на скошеній траві
Він обіймає тихо кожен день.
Колиба тут — мов давній оберіг,
Який таїть традиції давно,
Сюди ведуть лиш декілька доріг
І це є світ, де ще не править зло.
Барвінком серце дихає ясним,
Немов на мить спинились усі дні
І все здається вічним і простим,
Коли душа не хоче метушні.
Мирослав Манюк
21.07.2025
#буревій_емоцій #дача #челендж #барвінковий колір
