Посеред шляху життя не буває інструкцій,
Хто розпізнає момент, той і встигне прожити.
Хтось народився для слави, а хтось для мовчання,
Та не існує шляху без гірких поворотів.
Кожен падінням гартує свій голос і кроки.
Все, що здається даремним, колись набуває
Сенсу, як тиша між нотами в пісні надії.
Можеш не знати, де шанс, поки він не згасає,
ніби світанок, який не побачиш в тумані.
Вчасно побачити — більше, ніж вчасно поспіти.
Ти не спізнився. Ти просто ще не розумієш,
що все відносне: і втрата, і радість, і згуба.
Кожна пора має власну причину з'явитись.
Навіть руїна готує підвалини храму.
Навіть мовчання шепоче, коли його чуєш.
Ті, хто бояться падіння, не вміють літати.
Злет — не тріумф, а відбиток життєвих поразок.
Щастя не в тому, щоб завжди стояти на скелі,
а в тім, щоб знати, заради чого вниз ти злізеш.
Світ — це нагода. А ти — це її відповідність.
Мирослав Манюк
16.07.2025