Білорусь стала членом ШОС, а потім у країні розпочалися військові навчання з Китаєм. Що це означає і чи є серйозною зміною зовнішньополітичного курсу? DW поговорила із експертами.
Білорусь стала десятою країною-членом Шанхайської організації співробітництва (ШОС) 4 липня 2024 року. "Я відношу це до перемог білоруської дипломатії. Незважаючи на токсичність Лукашенка та побоювання через санкції, Білорусь вступила до ШОС. На мій погляд, тут інтереси влади та країни збігаються", - вважає старший дослідник Центру нових ідей, екс-дипломат Павло Мацукевич. .
ШОС було створено у 2001 році. Спочатку до неї входили Китай, Росія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан. Метою організації було вирішення прикордонних проблем, потім на перший план вийшли питання безпеки. Наразі членами організації також є Індія, Пакистан, Іран та Білорусь.
Навіщо Білорусі ШОС, чи йдеться лише про співпрацю у сфері безпеки та що означають військові навчання з новим союзником Китаєм, DW запитала експертів.
Білорусь намагається знайти нову противагу РФ
ШОС не передбачає фінансової підтримки, це насамперед майданчик для переговорів, сходяться на думці експерти. "Це інтенсивний канал для комунікацій. По лінії ШОС проходять засідання глав держав, урядів, є можливість на полях самітів лобіювати двосторонні питання", - каже Павло Мацукевич.
До 2020 року Білорусь розвивала відносини з Китаєм, Індією, але другим за значенням торговим партнером після Росії був Євросоюз. "Багатовекторність була б оптимальним варіантом і не виникало конфліктів, тому що ШОС теж працює з Євросоюзом", - каже економіст, старший науковий співробітник дослідницького центру BEROC Анастасія Лузгіна.
Але режим зробив країну ізгоєм на Заході, економіка та бізнес змушені пристосовуватися до нових умов. Білорусь замінює Азією Європу, каже економіст, залишатися залежними лише від Росії – небезпечно.
"Санкції спрацювали, 2022 року економіка Білорусі просіла. Чиновники перебудувалися на Росію, але треба шукати й інші ринки", - пояснює Лузгіна. З одного боку, зараз в економіці Білорусі начебто все добре, але вона майже повністю зав'язана на Росію. Влада хоче знайти альтернативу на випадок, якщо в РФ щось трапиться - а її економіка перебуває в умовах високих ризиків, каже економіст.
"Шлюб з розрахунку" та пошук "номера два"
Тепер влада Білорусі вибудовує політичні, економічні, культурні відносини з азіатським регіоном, насамперед - з Китаєм. Раніше декларувалася багатополярність, зараз "залишився лише напрямок на Схід", констатує економіст. Вступ до ШОС укладається у цю політику.
На думку екс-дипломата Павла Мацукевича, воно стає своєрідним трампліном для вступу до БРІКС - союзу Бразилії, Росії, Індії, КНР, Південної Африки, ОАЕ, Ірану, Єгипту та Ефіопії.
"Для Білорусі це шлюб із розрахунку. Ринок ЄС закритий, доступ до портів закритий. Ми можемо користуватися лише інфраструктурою Росії, Ірану, торгувати з країнами "третього світу". Тому йдемо в інші клуби чи організації", - каже екс-дипломат Павло Мацукевич. За його словами, "можна по-різному ставитися до ШОС і БРІКС, вважати їх клубами країн "третього світу", але "туди повно заявок на вступ" - уточнює Павло Мацукевич.
На його думку, і вступ до ШОС, і БРІКС це спроби знизити залежність від Росії. "Лукашенко розраховує, що він "продаватиме" свою підтримку за необхідності Росії, Китаю чи Індії в обмін на щось", - каже Павло Мацукевич.
Місце Китаю в економіці РБ: купуємо більше, ніж продаємо
На думку екс-дипломата, Китай стає для Білорусі "явним номером два" після Росії. "Зовнішньоекономічно – вже, а тепер – зовнішньополітично. Це країна, відносини з якою дозволяють все ще вважати Білорусь незалежною державою", – каже екс-дипломат.
Але що відбувається в економічних відносинах Білорусі та Китаю? Влада РБ рапортує, що торгівля зростає, і це правда. Але у цифрах все не так райдужно: "У торгівлі стійке негативне сальдо, тобто імпорт до Білорусі сильно перекриває експорт. Що ми поставляємо? Калійні добрива, які йшли на Захід. Продукти харчування", - каже економіст Анастасія Лузгіна.
2023 року імпорт з Китаю до Білорусі становив 5,8 млрд доларів (13,5 відсотків у загальному обсязі імпорту), а експорт до Китаю - 2,6 млрд, з яких половину становили мінеральні добрива, наводить цифри економіст.
Через скорочення торгівлі з ЄС Білорусь перейшла на китайську техніку, автомобілі, споживчі товари. Полегшили ввезення, наприклад, медтехніки з Китаю. "Імпорт технологій із Китаю дозволяє якщо і не розвиватися разом із ЄС, то не сильно відставати", - каже Лузгіна.
З експортом - складніше: "Калій під санкціями, а інші товари Китаю не потрібні. Техніку, машини, обладнання вони виробляють не гірше, навіть краще. Ми вже більше отримуємо від них. Тому негативне сальдо, гадаю, найближчими роками збережеться", - висловлює думку економіст.
Врівноважити Росію поки що не виходить
"РФ займає лідируючу позицію щодо експорту, імпорту, інвестиційних проектів, кредитів, - перераховує Анастасія Лузгіна. - На Росію припадає приблизно 70 відсотків зовнішньої торгівлі Білорусі. На Китай - до 10%. Тобто він номер два, але маленький, з великим відривом від першого”.
Налагодити міцні зв'язки складно у силу географії, а й культурної різниці. "Польща, Литва, Німеччина недалеко, є історичні зв'язки. Китай, Індія - далеко, там інший стиль навіть ведення бізнесу, переговорів. Треба звикати, пристосовуватися, і не завжди виходить", - каже Лузгіна.
Військові навчання з Китаєм як показник відносин
Після ухвалення Білорусі в ШОС, з 8 липня 2024 року розпочалися білорусько-китайські антитерористичні навчання "Атакуючий сокіл". Військові проведуть нічне десантування, подолають водні перепони та відпрацюють дії у населеному пункті. Навчання триватимуть до 19 липня.
Вперше подібні навчання пройшли у 2018 році у китайському Цзінані. Наразі маневри проходять на полігоні "Брестський", що за 2,8 км від кордону з Польщею та 28 км - від України.
"Я б не пов'язував прийняття країни до ШОС та навчання. Для їхньої підготовки потрібен час, це не вирішується сьогодні на завтра. Але сам факт, що в Білорусі проводяться спільні навчання з Китаєм, я особисто вітаю. Було б непогано, якби приїжджали польські військові та у Вітебській області навчалися з білорусами, а також британці, американці", - каже Павло Мацукевич.
За його словами, з 2016 по 2020 роки Білорусь вела діалог з НАТО, запрошувала спостерігачів на навчання, зокрема спільні з РФ, тому що вони "завжди викликають напругу у сусідніх країн".
Нинішні ж маневри можуть спричинити напругу швидше у Росії, вважає експерт. "У Білорусі, яка є сферою її впливу, проходять навчання за участю китайських військових. Я б дивився на це як на певний елемент заперечення російської сфери впливу, хоча не думаю, що Китай зараз на це претендує. Навчання - скоріше доказ того, наскільки інтенсивні білорусько-китайські відносини, вони зараз охоплюють усі сфери", - каже Мацукевич.
