Тиха зустріч у Брюсселі перетворилася на прощання з десятиліттями світового порядку, який поступово зникає.
БРЮССЕЛЬ ― Назад дороги немає.
Таке повідомлення надійшло від європейських лідерів, які зібралися в Брюсселі в четвер.
І хоча цей позачерговий саміт, скликаний у відповідь на погрози Дональда Трампа захопити Гренландію, не був таким драматичним, оскільки президент США відмовився від своїх намірів за 24 години до його початку, стало очевидним одне: Європа зрозуміла, що світ, у якому Америка завжди її захищає, закінчився, і як раніше вже не буде.
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, два найвпливовіші лідери ЄС, які в останній час не могли дійти згоди, об'єдналися в попередженні, що трансатлантична криза змусила блок зіткнутися з суворою новою реальністю, в якій він повинен прийняти незалежність.
«Ми знаємо, що маємо діяти як незалежна Європа», ― заявила журналістам наприкінці п'ятигодинної зустрічі президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
І хоча, на відміну від останніх самітів ЄС, не було гучних заяв, суперечок чи навіть рішень, що мали бути прийняті, зустріч тихо сигналізувала про мовчазну згоду, за словами чотирьох дипломатів ЄС та одного чиновника, ознайомленого з обговоренням лідерів, про те, що існує доленосний розрив між старим і новим порядком, між тим, як Захід функціонував з часів Другої світової війни, і тим, що чекає на нього в майбутньому.
Хоча зміна менталітету в бік незалежності визрівала роками — з того часу, як Трамп вперше переїхав до Білого дому в 2017 році — його безпрецедентні погрози Гренландії стали раптовим сигналом, що змусив їх вжити заходів, які ще кілька місяців тому були б немислимими.
Всім чиновникам, опитаним для цієї статті, було надано анонімність, щоб вони могли вільно говорити про саміт, який проводився в закритому режимі.
«Це момент вирішального кроку» — сказав дипломат ЄС зі східної країни, обізнаний з обговореннями лідерів.
«Це шокова терапія. Європа не може повернутися до того, що було раніше. Вони [лідери] говорять про це вже кілька днів». Як саме буде виглядати цей новий шлях — як завжди — це тема для іншої розмови.
Але цього тижня були натяки на це. Перша реакція лідерів ЄС на кризу в Гренландії — призупинення торговельної угоди між ЄС і США, відправка військ до Гренландії, погрози вжити радикальних торговельних заходів у відповідь проти США — дала уявлення про те, що може статися.
Все і відразу
Між собою, а потім і публічно лідери підкреслили, що швидка, узгоджена реакція цього місяця не може бути одноразовою. Натомість вона має визначити підхід блоку практично до всього.
«Це не може бути енергетична безпека чи оборона, це не може бути економічна сила чи торговельна залежність, це має бути все і відразу», — сказав один із дипломатів.
Ключовою особливістю нового прагнення Європи до незалежності є рівень єдності, якого блок так довго не міг досягти.
У країнах, що розташовані на східному фланзі блоку, географічне положення біля кордонів експансіоністської Росії довгий час підкріплювало майже релігійну віру в НАТО — в якій надійні США мали найбільшу військову силу і гарантували захист усіх інших членів — та її здатність стримувати Москву. Почуття екзистенційної залежності від США міцно утримувало ці країни в орбіті Вашингтона, що призводило до розбіжностей із країнами, розташованими далі на захід, такими як Франція, які виступають за «стратегічну автономію» Європи.
Зараз Франція не є винятком. Навіть країни, які безпосередньо піддаються експансіонізму Росії, виявляють готовність приєднатися до руху за незалежність.
Естонія є яскравим прикладом цього. Минулого тижня ця маленька балтійська країна заявила, що розгляне можливість розгортання військ у Гренландії в рамках «розвідувальної місії», організованої НАТО. Врешті-решт Таллінн не відправив жодного солдата, але сам факт, що він розглядав таку можливість, був значущим.
«Коли Європа не розділена, коли ми стоїмо разом і коли ми впевнені та сильні, а також готові захищати себе, тоді результати будуть очевидними», — сказала прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
«Я думаю, що ми чогось навчилися за останні дні та тижні».
Польща, одна з найвідданіших прихильниць США, також вийшла зі своєї традиційної зони комфорту. Під час обговорень заходів у відповідь прем'єр-міністр Дональд Туск висловив готовність використаим Антипримусовий інструменту ЄС — потужний засіб торговельної відплати, який дозволяє обмежувати інвестиції з боку країн, що становлять загрозу.
«Ми завжди поважали і приймали американське лідерство», — сказав Туск.
«Але сьогодні в нашій політиці нам потрібні довіра і повага серед наших партнерів, а не домінування і примус. Це не працює».
Вивчення уроку
Подібне усвідомлення поширюється і в північних країнах Європи, що практикують вільну торгівлю.
Хоча такі країни, як Данія, Швеція та Нідерланди, історично виступали проти будь-яких кроків, що ставлять під загрозу їхні торговельні відносини з США, ці країни також висловили готовність до відповідних заходів проти Трампа.
«Це нова ера, в якій ми більше не будемо покладатися на них. Принаймні протягом трьох років, поки Трамп залишається на посаді», — сказав четвертий дипломат ЄС.
«Ця криза з Гренландією була випробуванням. Ми засвоїли урок».
Навіть Німеччина, політична культура якої протягом десятиліть визначалася вірою в трансатлантичні відносини, ставить під сумнів старі переконання. Мерц натякнув, що Німеччина може підтримати жорсткі торговельні заходи проти США.
Хоча дипломати та чиновники ЄС визнали, що ці кроки допомогли змінити думку Трампа щодо його погроз про введення мит, вони попередили, що тепер необхідні подальші жорсткі рішення.
«Ми повинні мати власну стратегію», – додав четвертий дипломат.
«Україна, продуктивність, конкурентоспроможність, безпека, стратегічна автономія. Урок полягає в тому, щоб не відмовлятися від усього».
Джерело — Politico
