Ця вічнозелена рослина — не менш відома, ніж ялинка, до якої звикла більшість європейців. Хоча нею користувалися кельтські жерці: друїди, вважаючи її захисною та чудодійною. І це, мабуть, збулося у когось за кілька століть у Британії. Юнак повинен неодмінно поцілувати даму свого серця саме під вінком із цього зілля, щоб кохання було міцним і взаємним. І щоб відбувся шлюб. Але якщо дівчина не хотіла цілуватися, то за часів королеви Вікторії з нею поводилися не по-королівськи: цілий рік винуватиця не мала права відвідувати так звані "ярмарки наречених". Проте, здається, тодішні хлопці були, здебільшого, джентльменами, і рідко кому скаржилися, що їм не пощастило. Звичай поцілунку на Новий рік та Різдво зберігся й у наші дні.
Здогадалися? Йдеться про омелу — багаторічну рослину з довгастим листям і круглими матово-опаловими плодами. Зовні вони нагадують перлину. Незважаючи на такий романтичний опис, омела – паразит, який живе в інших деревах та харчується їх соками.
Небезпека омели пов'язана зі скандинавською міфологією: мати Бальдра, Фріга, попросила кожну земну рослину не шкодити її синові, Бальдру. Бог Бальдр чи Бальдур був поранений стрілою бога Локі, саме з омели, бо вона росте землі. Пораненого вилікували, а рослину віддали матері Бальдра. Як богиня кохання, ухвалила, що кожен, хто проходить під омелою, має бути поцілований — на знак примирення та щирості почуттів. Згодом перші переселенці сприяли з того що традиція перебралася з Англії до Штатів.Там, окрім вінка з омели, яку не так просто дістати, почали використовувати форадендрон. Це схожа рослина сімейства омелових, дводольних класу. Рід "Омела" налічує близько 70 таких видів.
Вінок або гілку омели вішають у таких країнах, як:
• Італія,
• Франція,
• Америка,
• Великобританія,
• Німеччини,
• Скандинавські землі.
Традиційно у різдвяному вінку можна побачити такі рослини, як омела, гостролист та пуансетія. Вони також незамінні атрибути католицького Різдва. Вважається, що омела – магічна рослина та захищає будинок від зла. Пуансетія символізує зірку Вифлеєму – квіти. А гостролист – зілля з вінця Христа, білі ягоди якого від пролитої крові стали червоними.
