Поль Вазо — докторант філософії у Страсбурзі, теолог та волонтер. До повномасштабного вторгнення РФ досліджував російську літературу та політичні системи, а навесні 2022 року вперше приїхав в Україну. Наслідки російської агресії вразили Поля — і тепер він доправляє в Україну автівки швидкої та надає медичну допомогу постраждалим на Донбасі. Свою історію Вазо розповів українській редакції RFI.
Від захоплення російською літературою до шоку від подій 24 лютого
Батьки Поля Вазо були місіонерами в Африці, там він провів своє дитинство. У 16 років Поль уперше зацікався релігією. Згодом пішов навчатися в семінарію, а потім ще чотири роки провів у монастирі. Хоча й не прийняв, зрештою, вічних обітів, але віра в Бога залишилася сильною:
— Я присвятив декілька років магістратурі, вивчаючи філософію та теологію. Потім працював як викладач філософії в ліцеї. Коли почався ковід, заснував благодійну організацію «LesVélosduCoeur» у Страсбурзі. Її мета — доставлення їжі людям на велосипеді. А наприкінці 2020 року я отримав досить рідкісну стипендію для написання докторської дисертації в університеті Страсбурга. Вирішив працювати над темою релігійного сприйняття тоталітаризму. Перша частина моєї дисертації присвячена російському комунізму, а друга — нацизму.
Але мій науковий керівник порадив трохи змінити та звузити тему, адже вона дуже широка. Я вирішив сконцентруватися більше на тому, що стосується саме Росії.
Поль розповідає, як під час свого перебування в монастирі відкрив для себе російську літературу:
— Особливо мене вразив роман Василя Гроссмана «Життя та доля». Мене також цікавили російські дисиденти ХХ сторіччя, такі як Солженіцин. Потім вже почав цікавитися і ХІХ сторіччям: Толстой, Гоголь, Достоєвський. Зараз я розумію, що деякі з них, як Гоголь чи Гроссман, українського походження.
Волонтер пояснює, що до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну французька інтелігенція захоплювалася російською культурою та всім, що її стосується. На погляд Поля, це створювало своєрідну перепону для доступу до культури української. У Франції про неї тоді було дуже мало інформації:
— У лютому 2022 року я працював над своєю дисертацією в монастирі в Альпах. Писав про російський тоталітаризм та комунізм. Водночас я стежив за подіями, які вже почали розгортатися в Україні.
Саме в час, коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ, я читав роман Мілана Кундери про події в Чехословаччині у минулому сторіччі. Мне це приголомшило особливо, що те саме відбувається в сьогоденні. Коли оці російські танки заходили в Україну і рушали до Києва.
Як в Росії використовують релігію для пропаганди
Поль Вазо був шокований, дізнавшись, що саме проповідує російський Патріарх Кирило:
— Я зрозумів, як православна релігія в Росії використовується для того, щоб закликати до війни. Я зрозумів, що Україна — жертва. Для мене зараз цей режим (російський. — Ред.) з інтелектуальної точки зору є постмодерновим фашизмом. Ідеологічне питання для мене — одне з найважливішіх для розумінні того, що відбувається. Адже якщо говорити з християнської точки зору і до чого закликають, наприклад, заповіді, то це повністю розбігається з проповідями цього патріарха Кирила і тієї ідеології, яка зараз вже встановилася в Росії. І, на жаль, це саме те, що ігнорує французька інтелігенція, не має цього розуміння, що насправді це база цих подій і база цієї пропаганди, яка так швидко розгортається, зокрема у Європі.
Волонтер каже, що вплив російської пропаганди на французьке суспільство досі відчутний:
— Наприклад, католики у Франції, які також підтримують праву партію, якою керує політик Марі Ле Пен. Вони більш схильні вірити цінностям, які пропагує Путін, тому що він говорить про такі традиційні цінності, сімейні цінності і виступає проти західного підходу щодо ЛГБТ, зміни статі тощо. І вони говорять: «Так, він має рацію і, напевно, спасіння йде саме від Росії. Адже ми боремося саме за ці цінності». Але вони повністю ігнорують суперечність цієї ідеології християнським цінностям.
Поль розповідає, що, дискутуючи із своїми вже колишніми друзями-католиками, він намагається їм донести, яким є справжнє обличчя російської ідеології:
— Один із аргументів, якщо ми можемо собі уявити, що Росія атакувала Францію. То тоді, вони б мали бути «вдячні» Росії, що їх звільняються від політики, яка підтримує ці нетрадиційні цінності.
Допомога українським біженцям та перша поїздка в Україну
Після 24 лютого 2022 року Поль почав шукати, як допомогти Україні, зокрема біженцям. Спершу він звернувся до великих французьких благодійних організацій, але там йому відмовили. Волонтера також відмовляли від поїздок в Україну та радили підтримувати українців тільки грошима. Згодом Полю зателефонували священники з Києва та Луцька із проханням підтримати. Після цього волонтер почав відправляти в Україну допомогу,, організовуючи цей процес.
Поль розповідає:
— Я зрозумів, що якби був на місці, було би простіше всім керувати і координувати ці дії. Я відправив автобус на кордон для того, щоб забрати біженців, і сам поїхав з гуманітарною допомогою в невеличкому фургоні до Києва. Це був початок квітня 2022 року. Я зробив цей шлях без зупинки практично і потім повернувся так само без зупинки до Страсбурга. Це був ще той момент, коли все було дуже-дуже видно (наслідки агресії РФ проти України. — Ред.). Київська область була вся випалена, зокрема поля. Я бачив це. І коли відкрилася інформація щодо Бучі, на мене це справило дуже сильне враження.
Відтоді волонтер вирішив зосередитися на допомозі українцям. З початку повномасштабного вторгнення РФ він понад 5 разів приїздив на Донбас. Привозив в Україну автівки з гуманітарною допомогою та медичні реанімобілі. Водночас прийшло, як він пояснює, і своєрідне прозріння:
— Те, що я шукав через літературу і в наукових та теологічних пошуках, я знайшов взагалі не в Росії, а в Україні. Я закохався в слов'янську культуру саме через Україну, в українську архітектуру, менталітет, людей, атмосферу тощо. Для мене це було дійсно відкриття велике. Відтоді (Після першої поїздки в Україну. — Ред.) я почав дуже активно діяти. Спочатку орієнтувався на біженців, але потім зустрів українців, які вже були якийсь час у Європі. Вони розповіли, що, окрім підтримки біженців, є величезна потреба в машинах швидкої для евакуації поранених. Ми з українськими друзями зібрали 25 тисяч євро і купили декілька пікапів для української армії.
Торік наприкінці літа Поль зустрів іншого француза на ім'я Артюр. Разом вони заснували у Франції організацію «Україна – це Європа» для гуманітарної допомоги цивільним українцям. За словами волонтера, один із головних напрямків їхньої діяльності — медична допомога на деокупованих територіях:
— У нас багато напрямків діяльності. Зокрема, реінтеграція для внутрішньо переміщених осіб в Україні, які перебувають у Дніпрі, допомога з відпочинком для дітей, гуманітарна допомога та багато чого іншого. Але напрямок, який ми зараз активно розвиваємо, — це допомога медичними мобільними клініками на деокупованих територіях, де є найменший доступ до медичного супроводу для людей, які там залишилися. Тому обрали Донбас, деокуповані території і деокуповану Харківську область. Тобто все, що ближче до кордону або ближче до фронту. Туди виїжджаємо командами на каретах швидкої допомоги і відвідуємо людей, які там проживають. Як правило, це літні люди, які потребують консультації вдома.
Пошук медперсоналу та новий погляд на події в Україні
До того як розпочати гуманітарну місію з надання меддопомоги цивільним українцям, Поль Вазо провів деякий час на фронті. Каже, був вражений сміливістю українських захисників та їхнім почуттям гумору:
— Були там такі моменти, зовсім не схожі на війну. Наприклад, вони (українські військові. — Ред.) могли купатися в крижаному озері. Усе це для мене було відкриттям, а ще той факт, що наша психіка може адаптуватися до будь-яких умов. Якщо це добра робота в команді, де знайшли спільну мову, то такі моменти проживаються зовсім інакше. Уже повернувшись додому, до Франції, ти можеш розуміти, що насправді пережив. Навіть під час феєрверку починаєш більше асоціювати ці звуки з вибухами, ніж зі святом.
Філософ впевнений, що Україні потрібно допомагати і надалі, адже повномасштабне вторгнення РФ має більший вплив на світ, ніж це собі уявляють європейці:
— Це не локальний конфлікт і не маленька війна. Можна сказати, що після Другої світової війни — це один із найбільших військових конфліктів із використанням артилерії на дуже великі дистанції. Ця війна не може стосуватися тільки невеликої території та тільки тих країн, які беруть участь. А по-друге, на мій погляд, є моменти геноциду. Навіть якщо це не можна узагальнити і сказати, що це геноцид, бо є багато думок щодо цього. Але ці моменти існують, і потрібно це не ігнорувати, бо це вже проблема світова. Основний мотив підтримати Україну — це реакція на злочини проти людства.
Нині Поль шукає до своєї волонтерської організації фахівців, зокрема терапевтів, медсестер, парамедиків та хірургів, які разом із ним допомагатимуть цивільним в Україні:
— Ми також шукаємо на осінь водіїв, перекладачів, тобто людей, які можуть працювати разом в одній команді з медиками. Для того щоб продовжувати нашу місію, у нас є ротація людей. Щоб у них не розвивалися посттравматичні наслідки. Максимальний термін наразі становить два місяці для людини. Це на волонтерських засадах, із покриттям всіх потрібних витрат. Також ми видаємо всю потрібну амуніцію. Ми не відправляємо людей на дуже близькі відстані від фронту. Усі наші волонтери самі обирають місце і напрямок, де вони згодні працювати.
