Чи мають українські біженці надійне майбутнє у Швейцарії? - SWI

У перші місяці війни Росії проти України Швейцарія розглядала клопотання українських біженців із проханням про надання притулку оперативно та небюрократично, але тепер кількість відмов у видачі їм так званого «захисного» ВНЖ категорії S помітно зросла. Чому?

У листопаді минулого 2023 року українські біженці у Швейцарії змогли зітхнути з полегшенням: уряд країни, Федеральна рада, ухвалив рішення про продовження терміну дії спеціального міграційного режиму для біженців та біженок з України до березня 2025 року. ВНЖ категорії S надає їм право жити та працювати у Швейцарії, а також отримувати соціальну допомогу.

Цей особливий статус також означає, що таким особам не потрібно проходити звичайну процедуру надання притулку: їх можуть прийняти у Швейцарії як біженців за умови, що вони проживали в Україні до 24 лютого 2022 року, тобто до початку російської агресії, і вже перебувають на території Швейцарії.

Як повідомило у своєму твіттері 31 липня 2024 року швейцарське федеральне міграційне відомство SEM, на даний момент чинний ВНП «захисної» категорії S мають 66 182 особи з українськими паспортами. З повідомлення також стало відомо, що з моменту першої видачі таких ВНП у березні 2022 року було анульовано 26 392 дозволи на перебування категорії S. За даними SEM, переважна більшість цих осіб або добровільно відмовилися від таких ВНП, або залишили Швейцарію. Лише трохи більше ста осіб втратили статус S за рішенням та з ініціативи влади.

Які права мають міграційна влада Швейцарії?

Згідно зі статистикою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), станом на 4 липня 2024 року у Швейцарії зареєстровано 63,1% усіх українців, які будь-коли зверталися за притулком або тимчасовим захистом до влади цієї країни. Нагадаємо, після п'яти років безперервного перебування в країні такі особи можуть отримати швейцарський дозвіл на отримання категорії B, яка зазвичай діє протягом одного року, але щодо паспортів з України вони діють протягом п'яти років або у разі українських біженців, до моменту повного скасування режиму «тимчасового захисту».

Відповідно до чинного законодавства влада має право анулювати такий дозвіл на проживання, якщо його власник або володарка змінили місце проживання на третю країну, отримавши там законне право на перебування. Крім того, цей ВНП може бути відкликаний у разі, якщо буде встановлено, що ця особа перебувала в Україні сукупним терміном понад 15 днів на квартал (крім випадку, коли біженці зможуть довести, що, перебуваючи в Україні, вони готувалися до постійного повернення до цієї країну).

Крім права на відгук ВНЖ категорії S міграційна влада Швейцарії має також повноваження відхилити прохання про надання притулку. З початку війни у ​​лютому 2022 року і досі Державний секретаріат у справах міграції (SEM) відмовив у наданні статусу S приблизно 2500 українцям.

Найчастіша причина відмови: біженці прибули до Швейцарії з інших європейських країн, де вони вже отримали схожу форму захисту і куди вони можуть повернутися в будь-який момент.

Як показують дані SEM, на початку війни два з половиною роки тому кількість відхилених заявок із проханням надати у Швейцарії ВНЖ цієї категорії була значно нижчою. Чи означає це, що влада тепер суворо підходить до цього питання? Даніель Бах заперечує: «Ми завжди підходили до нього дуже уважно. Два роки тому було очевидно, що люди сюди приїжджають безпосередньо з України, але тепер це не завжди так, і це ускладнює саму процедуру (розгляд таких клопотань)».

Чому Швейцарія?

Але чому українці, які начебто вже живуть у безпечних країнах Західної Європи, намагаються знайти своє щастя саме у Швейцарії? «Особи, які вже отримали захист в іншій країні Європи, все одно можуть подати заяву про надання ВНЖ категорії S у Швейцарії з різних причин, наприклад, тому що тут мешкають члени їхньої родини. Після отримання такого клопотання SEM перевіряє всі деталі та в залежності від кожного конкретного випадку приймає рішення, маючи право дати на дане клопотання негативний висновок із посиланням на факт отримання цією особою захисту в іншій країні».

Про це заявив Лайонел Вальтер (Lionel Walter), представник НКО «Швейцарська рада у справах біженців» (Schweizerische Flüchtlingshilfe). «У цьому немає нічого незвичайного, щось схоже трапляється і в інших країнах. На наш погляд, важливо, щоб люди отримували захист у країні, яка поважає їхні базові права людини та громадянина». За даними НКО «Швейцарська рада у справах біженців», Швейцарія зовсім не є якоюсь особливо популярною країною в плані облаштування біженців з України, вона не виділяється на тлі решти країн Європи, маючи приблизно такі самі умови та механізми прийому людей, які втекли від війни.

За даними Schweizerische Flüchtlingshilfe, обираючи країну тимчасового притулку, багато біженців керуються не тільки і навіть не стільки законодавчою базою, що діє в тій чи іншій країні, але культурною близькістю, мовою, наявністю родичів або організацій співвітчизників. «Війна в Україні триває, і нинішня ситуація там не краща, ніж рік тому, а можливо, й важча», — каже в інтерв'ю порталу SWI Саша Волков, член правління та прес-секретар Української асоціації у Швейцарії (Українське Товариство у Швайцарії).

Дефіцит електрики - норма

Нещодавно він відвідав Україну, два тижні проживши у родичів під Києвом. За його словами, зараз дефіцит електроенергії там - це норма, подача електрики здійснюється з перебоями, у столичному регіоні на три години наявності електрики припадає шість годин перебоїв. «Люди, які розглядають можливість повернення в Україну, бачать, що, якщо вони захочуть повернутися до своїх будинків, їм знадобляться генератори, а вартість роботи генераторів значно дорожча навіть за електрику в Швейцарії. Вони не мають грошей на повернення в Україну, але при цьому часто вони вже не хочуть залишатися там, де вони живуть зараз, тому що ступінь солідарності людей у ​​Швейцарії з українцями не такий високий, як на початку війни», — каже Саша Волков.

Швейцарський уряд зі свого боку виходить із того, що українці повернуться додому ще дуже нескоро. У листопаді 2023 року воно поставило собі амбітну мету — до кінця 2024 року забезпечити роботою 40% біженців з України (зараз роботу собі знайшли лише чверть з них). З цією метою на кожного такого біженця було виділено по 3000 швейцарських франків, переважно для оплати мовних курсів. Якщо пропозиція про перехід з видачі дозвільних допусків на роботу на повідомчу онлайн-реєстрацію нових працівників буде прийнята парламентом, то з'явиться шанс, що компанії охоче братимуть на роботу українців, не будучи змушеними вирішувати купу бюрократичних питань.

Однак яке майбутнє біженців?

Тінь невизначеності все ще висить над українськими біженцями дамокловим мечем, якщо міграційний режим категорії S, що діє до березня 2025 року, не еквівалентний дозволу на довгострокове перебування у Швейцарії. У вересні минулого 2023 року швейцарський уряд заявив, що виходить із того, що після припинення дії особливого міграційного режиму категорії S приблизно 80% біженок поїдуть додому добровільно, з огляду на те, що у багатьох чоловіки вже перебувають в Україні або завжди там і залишалися.

Уряд міг би дати біженцям від шести до дев'яти місяців на планування від'їзду, надавши фінансову допомогу від 1000 до 4000 франків на людину, причому більше грошей отримають ті, хто поїде раніше. Проте, визнає далі уряд, що довше людина залишається у Швейцарії, тим менша ймовірність того, що вона захоче виїхати за власною волею. Крім того, після п'яти років безперервного перебування в країні біженці зможуть вже отримати постійний швейцарський дозвіл на отримання категорії B, що оновлюється щороку за умови постійної роботи.

Підсумки опитування проведене у грудні минулого 2023 року у Швейцарії УВКБ ООН, SEM та маркетинговою компанією Ipsos, показало, що мало хто з українців насправді захоче добровільно повернутися додому: третина опитаних українських біженців вже не хочуть повертатися на батьківщину, 40% ще не визначились. «Дехто вже просто відмовляється від України. Чим довше триває війна, тим неминучим буде таке рішення», — каже Сашко Волков.

Джерело

Підтримайте наш канал, щоб ми могли і далі готувати цікаві матеріали з міжнародної політики, аналітики, інтерв’ю та думок.

Ваші донати допоможуть зробити контент ще якіснішим!

Підтримати донатом!

Список джерел
  1. SWI
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Космос Політики
Космос Політики@politikosmos

Світова політика

73.7KПрочитань
4Автори
278Читачі
На Друкарні з 1 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (1)

після припинення дії особливого міграційного режиму категорії S приблизно 80% біженок поїдуть додому добровільно

Тобто якщо люди втекли від війни то вони мають повертатися “добровільно” не тому що закінчилася війна, а тому що закінчився “міграційний режим”?

«Дехто вже просто відмовляється від України. Чим довше триває війна, тим неминучим буде таке рішення»

І тому ні в якому разі неможна війну припиняти.

https://glavnoe.in.ua/news/politics/hlava-kanczelyariyi-stoltenberha-prypustyv-shho-ukrayina-mozhe-vstupyty-v-nato-v-obmin-na-terytoriyi

В нас давно і ефективно діє не міністерство повернення українців, а міністерство знищення українців як нації.

Це не українці відмовляються від України, це Україна їх не вважає громадянами, якщо вони закордоном і вважає людьми третього сорту, гарматним м’ясом та живим щитом, якщо вони на “підконтрольний території”, з перервами на ритуальні слізки з приводу жертв чергового обстрілу.

“Давайте українців з Польщі відправимо на мінні поля”: це такого рівня тепер “гумор”. Давайте всіх українців загонимо палками під обстріли й на війну.

https://x.com/Luganskiy_Twi/status/1742993898492813316

Давайте позбавимо українців пільг навіть закордоном.

https://www.unian.ua/society/navchannya-v-litvi-dlya-ukrajinciv-krajina-pripinyaye-bezkoshtovnu-osvitu-dlya-bizhenciv-12697611.html

Себто краще бути біженцем зі Скадовська в ЄС ніж “біженцем з сіськадовська гигиги” в Україні.

Вам також сподобається