Чи зцілюються душевні рани

Довго.
Дуже довго.
Деякі – ніколи.

Можливо, це прозвучить незвично і навіть дивно, але найкращий спосіб жити з душевними ранами – це знайти нове щастя.

Звісно, воно не придушить біль і не замінить горе, але з ним, з цим новим щастям, у вас будуть сили, крок за кроком, загоювати свої рани. Жити далі.

Коли ви щасливі, коли у вас є моменти радості, є за що триматися, є те, що зігріває і підтримує, не так страшно вертатися до спогадів, плакати та сумувати.

І дихати.
Дихати в тому болючому моменті своєї душі, в якому ви колись перестали дихати.

А потім, коли ви повертаєтеся з мандрівки у свою пам’ять, з минулого, то тут, у сьогоденні, ви опиняєтесь на теплому і затишному березі свого щастя.

Якими б пораненими ви не були, щоб не трапилося страшного у вашому житті, через певний час  трішечки, обережно «посуньте» своє горе.
Воно нікуди не дінеться.
Але таким чином ви ніби легенько відкриваєте двері новому щастю, чомусь хорошому.

Так ви тихенько заявляєте про свій намір жити. Знайти новий сенс, нові радості, те, що надасть вам сил, на що ви будете спиратися, до чого будете повертатися.

Бажаю кожному з нас знайти ту маленьку зірку, яка проведе вас через ці буремні часи.