Як хрещений кіношний батько, сиджу за столом без жодного товариша, та й уже без цигарки.
_
Кожну сімейну зраду я боров байкою. І сам повільно зітлівав, хоч лихих вошей палив. Тим і славився!
Що телям іще був...
_
Частенько згадую отой консервний брак янголів довкола, у ту найпотрібнішу, але пробемкану годину!
Заради їхніх цукрових німбів дідусі й лосі разом виходили на полювання, аж ніяк не молоді вірші — ті відсиджувалися по кутках.
Так окаркані друзі, колишні, колеги, босяки — теж з лосями йшли, з нами, дідусями, і зі мною.
А до самих вершків злітав, до шматка сиру, що ласо світився на небі, лиш один із косою — Олександр Вікторович Янукович Гослінг.
Теж самотній. Як серпневий світанок. Але потім.
___
Monobank для підтримки автора:
4441111052017542
PayPal for donations:
