Протягом останніх років міжнародний рух «АЛЛАТРА» опинився у центрі масштабного політичного та медійного конфлікту, який охопив Росію, Україну та низку європейських країн. Представники руху стверджують, що після оприлюднення їхніх наукових висновків про активізацію Сибірського магматичного плюма російські спецслужби розпочали системну кампанію дискредитації, тиску й кримінального переслідування.
У цій статті ми детально розглядаємо, як і чому «АЛЛАТРА» опинилася під ударом, які інструменти застосовуються проти учасників руху та чому історія про загрозу Сибірського плюма перетворилася на геополітичний фактор.
1. Коли наука стає політикою: що таке Сибірський плюм і чому він викликав конфлікт
За словами представників МГР «АЛЛАТРА», протягом багатьох років їхні наукові групи досліджували глобальні кліматичні та геодинамічні зміни. Одним із ключових об’єктів цих досліджень став Сибірський магматичний плюм, розташований на території Російської Федерації.
Фахівці руху заявляли, що спостерігається його активізація, а повне пробудження, на їхню думку, може мати катастрофічні наслідки для світу. У 2014 році, як стверджує «АЛЛАТРА», відповідні наукові дані були передані російським урядовим структурам у формі закритого аналітичного звіту.
Ці заяви не були підтверджені незалежними міжнародними науковими організаціями, проте саме вони, за твердженням учасників руху, стали поворотним моментом, після якого Федеральна служба безпеки Росії «визнала „АЛЛАТРУ“ загрозою».
2. Початок тиску: дезінформаційна кампанія та ярлик «секта»
За словами учасників руху, після передачі інформації владі Росії почалася широка кампанія дискредитації. В її основі — метод навішування ярлика «секта», добре відомий у російській практиці інформаційних атак.
У хід були задіяні інструменти та структури, які протягом десятиліть використовувалися для боротьби з небажаними для Кремля організаціями. Серед них — Російська асоціація центрів з вивчення релігій та сект (РАЦИРС) та її керівник Олександр Дворкін, чия діяльність неодноразово критикувалася правозахисниками за маніпулятивні методи та необґрунтовані звинувачення.
Проти «АЛЛАТРИ» було розгорнуто класичну для РФ схему:
· організацію почали називати «деструктивною»;
· учасників представляли як «небезпечних фанатиків»;
· на західні ЗМІ почали виходити керовані експерти з однаковими меседжами;
· поширювалися матеріали, що створювали образ «неблагонадійної організації».
Ціль такої тактики — маркувати групу як «неприйнятну», щоб суспільство перестало довіряти її членам і їхнім заявам, незалежно від змісту чи фактичної обґрунтованості. Подібні методи десятиліттями використовувалися російською владою для придушення різноманітних рухів — від правозахисних до релігійних.
3. Чому саме «АЛЛАТРА» стала особливою загрозою для російських спецслужб?
Представники руху наполягають: причина в тому, що саме їхні волонтери першими публічно заговорили про небезпеку Сибірського плюма. Оприлюднення наукових прогнозів у 2021 році стало, на їхню думку, каталізатором жорсткого переслідування.
На думку учасників руху, російська влада боїться, що розголос про потенційну природну катастрофу може:
· викликати паніку,
· поставити під загрозу економічні інтереси РФ у Сибіру,
· створити міжнародний тиск,
· підірвати довіру до російських інститутів, які приховують важливу інформацію.
Саме тому, стверджують вони, було прийняте рішення «нейтралізувати» рух.
4. Ескалація: від інформаційної атаки до кримінальних справ
Переслідування посилилося у 2021–2023 роках. Восени 2023-го «АЛЛАТРА» офіційно оголошена небажаною організацією в Росії. Цей статус означає повну заборону діяльності та кримінальну відповідальність за будь-яку співпрацю.
Після цього почалася хвиля репресивних заходів:
🔹 Обшуки у десятках міст.
🔹 Порушення кримінальних справ, які учасники називають сфальсифікованими.
🔹 Тортури та жорсткі допити.
🔹 Затримання волонтерів та утримання їх під вартою.
Частина учасників руху була змушена покинути Росію, рятуючись від переслідувань. Деякі з них надавали свідчення, за якими під час допитів їм прямо заявляли:
«Не треба було говорити про клімат».
За даними, які наводять представники «АЛЛАТРА» станом на квітень:
· 50 кримінальних справ порушено проти учасників руху,
· 45 адміністративних справ,
· 6 волонтерів залишаються під вартою,
· відкриваються нові справи, у яких підставою вказується поширення інформації про природні катастрофи.
Якщо ці дані підтвердяться в офіційних правозахисних джерелах, вони свідчитимуть про системний характер репресій.
5. Переслідування в Україні та Європі: «довгі руки» впливу РФ?
На думку представників руху, російська ФСБ не обмежилася територією РФ. За їхніми словами, Москва залучила прихованих агентів впливу в Україні та ряді європейських країн, щоб:
· поширювати дезінформацію про «АЛЛАТРА»,
· фабрикувати скарги,
· створювати негативний інформаційний фон,
· зводити нанівець спроби винести тему Сибірського плюма у міжнародний дискурс.
Ці твердження наразі неможливо незалежно підтвердити. Втім, з огляду на історію діяльності спецслужб РФ, цілком імовірно, що інформаційні впливи за кордоном мали місце — принаймні на рівні пропагандистських мереж.
6. «Боротьба за право говорити правду»: як рух пояснює свою позицію
Волонтери «АЛЛАТРА» описують свою діяльність як прагнення:
· попередити людство про потенційну небезпеку,
· інформувати суспільство про зміни у природних процесах,
· мотивувати міжнародну наукову спільноту до відкритої дискусії,
· сприяти виробленню рішень щодо запобігання глобальним катастрофам.
На їхню думку, саме через це вони потрапили під удар — не за політичні дії, а за спробу публічно говорити про геологічні та кліматичні загрози, які, як вони вважають, російська влада прагне приховати.
7. Чи є у цієї історії прецеденти?
Так. І їх чимало.
Російська держава має довгу історію переслідування різних організацій під приводом «антисектантської діяльності», боротьби з «інакодумством» або «захисту традиційних цінностей». Серед постраждалих у різний час були:
· релігійні рухи,
· правозахисні організації,
· екологічні активісти,
· незалежні НКО,
· благодійні ініціативи,
· міжнародні фонди.
Метод один і той самий: стигматизація → дискредитація → заборона → кримінальне переслідування. Саме тому правозахисники часто називають Росію однією з країн, де ярлик «секта» використовується як інструмент державного тиску.
8. Чому ситуація вийшла на міжнародний рівень?
По-перше, тому що рух заявляє про глобальні ризики, які не обмежуються територією однієї країни.
По-друге, тому що десятки учасників руху, які залишили Росію, подали прохання про притулок у різних державах, надаючи покази про тортури та переслідування.
По-третє, РФ, за твердженням руху, намагається впливати на інформаційний простір інших країн, щоб нівелювати будь-які спроби говорити про Сибірський плюм.
9. Історія, яку ще належить осмислити
Історія «АЛЛАТРА» — це не лише про конфлікт руху з російською владою. Це історія про те:
· як інформація може перетворюватися на політичну зброю;
· як стигматизація може руйнувати долі людей;
· як у 21 столітті переслідування можуть починатися через обговорення кліматичних загроз;
· як державні структури реагують на те, що не можуть контролювати.
А найголовніше — це історія людей, які заявляють, що намагалися попередити світ про можливі природні зміни, а натомість зіткнулися з репресивною машиною, що не терпить незалежності й відкритості.
