У першій частині ми вже згадували, що ринок сам формує ціни через попит і пропозицію. Але що стається, коли держава вирішує втрутитися й встановити “справедливу” ціну сама?
Як формується ціна товару на ринку? Сама по собі ціна товару складається з декількох факторів, але основні: собівартість товару та співвідношення попиту й пропозиції: коли попит зростає, а пропозиція залишається незмінною, ціна зазвичай підвищується, бо підприємець розуміє, що товар потрібен багатьом, а значить можна збільшити таким чином дохід.
А що відбувається тоді, коли держава диктує власну ціну? Давайте візьмемо нещодавній популістичний приклад в Україні: зелена влада як завжди, вирішила погратись на почуттях людей і зменшити штучно ціни на ліки, і всі думають: "о як добродушно зі сторони влади", от тільки це великий удар по виробництву ліків та самим аптекам, які ці ліки продають, що ж відбувається при такому безневинному зменшенні ціни? Уявимо, що виробник виробляє парацетамол за 50 гривень за пачку (собівартість), виробник продав аптеці по 60 гривень за пачку, щоб отримати дохід, і по логиці, щоб отримати дохід, аптека повинна продати його за 70 гривень, але держава приходить і говорить: "ти не можеш продати це за 70 гривень, продавай за 60, і це означає, що аптека не отримує жодного прибутку, а через інфляцію купівельна спроможність цих грошей ще й зменшується. І що відбувається? Аптека не може продати собі в плюс, у неї вибір: перечекати цей закон, щоб продати по нормальній ціні -> товар зникає з прилавок. Або другий варіант: аптека підчиняється державі і продає за 60 і бізнесу немає сенсу це продавати, бо продаж за однаковою ціною, що й купив, і це ще без врахувань оренди, логістики та інших витрат, після чого дохід йде в мінус, що може призвести до закриття бізнесу.
Давайте ще візьмемо приклад з історії: У СРСР ціни на базові продукти держава часто тримала штучно низькими: м’ясо, молоко, хліб. Через це попит був високий, але виробники (в нашому випадку держпідприємства) не мали стимулу нарощувати якість чи асортимент. Результат на обличчя - люди годинами стояли в чергах за м’ясом, а в багатьох містах воно просто зникало з полиць, у 1980-х черги за м’ясом стали звичним явищем. Це було наслідком не лише низьких фіксованих цін, а й самої планової економіки, де держава не могла точно визначити реальні потреби людей і це приводило до таких дефіцитів, і ковбаса тут не одна така єдина, і це поширювалось і на автомобілі, і на житло.
Також, варто згадати про наявність чорного ринку (додатково до теми СРСР дуже актуальний), який виникає при такому регулюванні ціни, як це працює? Я вже згадував 2 варіанти розвитку подій з ліками: або аптека перестає продавати товар, або продає по зниженій ціні і має загрозу банкрутства, але третій варіант - продавати "в тіні", що означає, що товар буде проданий без податків державі і не офіційно, і чим більше державних регулювань - тим частіше утворюються ці чорні ринки, і це працює майже в усіх товарних сферах.
