Друкарня від WE.UA

Чому «Двері у Вирій» не відпускають до останньої сторінки? Рецензія на продовження фентезі-трилогії

Дизайнерка: Анна Боднар

Останнім часом українське міське фентезі невпинно набирає обертів. Жадаючи відмежуватися від страхіть та проблем, які, на жаль, переслідують нас у реальному житті, дедалі більше читачів тікають у вигадані, написані на папері світи, знаходячи там спокій та затишок. 

Тож сьогодні наша журналістка познайомить тебе із продовженням циклу «Непрості» від Тані Гуд, а саме — фентезійною історією з елементами української мітології під назвою «Двері у Вирій» від READBERRY.

Про що взагалі «Двері у Вирій»? 

Друга частина циклу «Непрості» далі розповідає нам історію Зоряни, яка поволі усвідомлює могутність своєї сили та нелегке становище, у якому опинилася. Вона не лише бореться із зовнішніми загрозами, але й вчиться приймати себе, свої страхи та біль втрати, а також жагу помсти. Насамперед хочу зазначити, як мені подобається головна героїня! Як же майстерно вона прописана: її поведінка, жарти, думки, взаємодія з іншими персонажами… Усе настільки складається в цілісну картинку, що не хочеться випускати книжку з рук, доки не дізнаєшся про Зоряну все. Якщо тобі подобаються книжки про сильних дівчат  / жінок — це однозначно мастхев.


А нудно не буде? 

Події розгортаються вкрай динамічно: нас знайомлять із новими героями, новим світоустроєм, новими міфічними істотами (чого тільки варта Зеркалиця!). Авторка так повертає сюжет, що відчуття напруженості не полишає до останніх сторінок. А ще, на жаль, не обійдеться без втрат: в одному з розділів Таня Гуд розбиває серце, та наприкінці зцілює його. Такого спектра емоцій від прочитаного не відчувала вже давно, тож мене дійсно вразила ця історія.


Тепер поговоримо про кінцівку, а саме — про той факт, що книжка довела мене до сліз, хоча не можу назвати себе сентиментальною людиною. Якщо чесно, я гадки не маю, що ж може бути в третій частині, та сподіваюся, що вона викликатиме в читачів лише усмішку (або якщо й сльози, то від радості).


Чи є любовна лінія?

Так. У кожному слові книжки відчувається пристрасть, вогонь, захват, кохання. Я не буду спойлерити тут імена (для тих, хто ще не читав першу частину), але у «Дверях у Вирій» стосунки персонажів розвиваються дуже гармонійно, поступово, базуючись на довірі та взаєморозумінні. А об’єкт зітхань Зоряни — суцільний green-flag.


Чому ще варто мати на полиці «Двері у Вирій»? 

Через шикарне оформлення. READBERRY, як завжди, потішили неймовірним зрізом (а чому там пташки — дізнаєшся сам / сама), фантастичною обкладинкою, приємним кольором паперу і шрифтом. А також не можу не згадати про кропітку роботу над текстом, адже читається історія дуже легко, зрозуміло й приємно.


Порівнюючи «Двері у Вирій» із першою частиною, можу впевнено сказати, що тут більше скла, більше емоцій, більше болю, але заразом і більше кохання та дружби. Попри те, що я дуже прискіпливо ставлюся до українського фентезі, моя оцінка без сумніву — 10/10. Щиро раджу цю трилогію, адже таку концентрацію нашої мітології та традицій навряд чи ще десь відшукаєш. До того ж імпринт READBERRY вже анонсував третю частину, тож на розв’язку довго чекати не доведеться, а це неабиякий плюс.


Журналістка: Анастасія Прокопенко

Коректорки: Анна Ковбасенко та Ангеліна Іванченко. 


Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту bestseller.corporate@gmail.com.

Популяризуймо сучукрліт разом!


Ми у соцмережах: Instagram, Telegram, TikTok, YouTube 

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Bestseller
Bestseller@bestseller.media

Літературне медіа BestSeller

85Довгочити
7.2KПерегляди
55Підписники
Підтримати
На Друкарні з 15 жовтня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Марсіянка(нарис про Марію Галич)

    Якщо подивитись на фотографію членів МАРС-у, то можна побачити вже відомих нашому читачу Євгена Плужника, Бориса Антоненка-Давидовича, Валеряна Підмогильного, Тодося Осьмачку, Григорія Косинку тощо. І серед них всіх є постать жінки єдиної жінки серед цих всіх «марсіян».

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Вольні міста Золотого заливу

    «Нема на світі такого більше місця, де золотом всі вулиці покриті, де раби зводять до сонця піраміди, щоб потішити господарів своїх апетити. Нема на світі прекраснішої долі, ніж здобути саме там свою власну волю.»

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Марсіянка(нарис про Марію Галич)

    Якщо подивитись на фотографію членів МАРС-у, то можна побачити вже відомих нашому читачу Євгена Плужника, Бориса Антоненка-Давидовича, Валеряна Підмогильного, Тодося Осьмачку, Григорія Косинку тощо. І серед них всіх є постать жінки єдиної жінки серед цих всіх «марсіян».

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Вольні міста Золотого заливу

    «Нема на світі такого більше місця, де золотом всі вулиці покриті, де раби зводять до сонця піраміди, щоб потішити господарів своїх апетити. Нема на світі прекраснішої долі, ніж здобути саме там свою власну волю.»

    Теми цього довгочиту:

    Історія