Останнім часом українське міське фентезі невпинно набирає обертів. Жадаючи відмежуватися від страхіть та проблем, які, на жаль, переслідують нас у реальному житті, дедалі більше читачів тікають у вигадані, написані на папері світи, знаходячи там спокій та затишок.
Тож сьогодні наша журналістка познайомить тебе із продовженням циклу «Непрості» від Тані Гуд, а саме — фентезійною історією з елементами української мітології під назвою «Двері у Вирій» від READBERRY.
Про що взагалі «Двері у Вирій»?
Друга частина циклу «Непрості» далі розповідає нам історію Зоряни, яка поволі усвідомлює могутність своєї сили та нелегке становище, у якому опинилася. Вона не лише бореться із зовнішніми загрозами, але й вчиться приймати себе, свої страхи та біль втрати, а також жагу помсти. Насамперед хочу зазначити, як мені подобається головна героїня! Як же майстерно вона прописана: її поведінка, жарти, думки, взаємодія з іншими персонажами… Усе настільки складається в цілісну картинку, що не хочеться випускати книжку з рук, доки не дізнаєшся про Зоряну все. Якщо тобі подобаються книжки про сильних дівчат / жінок — це однозначно мастхев.
А нудно не буде?
Події розгортаються вкрай динамічно: нас знайомлять із новими героями, новим світоустроєм, новими міфічними істотами (чого тільки варта Зеркалиця!). Авторка так повертає сюжет, що відчуття напруженості не полишає до останніх сторінок. А ще, на жаль, не обійдеться без втрат: в одному з розділів Таня Гуд розбиває серце, та наприкінці зцілює його. Такого спектра емоцій від прочитаного не відчувала вже давно, тож мене дійсно вразила ця історія.
Тепер поговоримо про кінцівку, а саме — про той факт, що книжка довела мене до сліз, хоча не можу назвати себе сентиментальною людиною. Якщо чесно, я гадки не маю, що ж може бути в третій частині, та сподіваюся, що вона викликатиме в читачів лише усмішку (або якщо й сльози, то від радості).
Чи є любовна лінія?
Так. У кожному слові книжки відчувається пристрасть, вогонь, захват, кохання. Я не буду спойлерити тут імена (для тих, хто ще не читав першу частину), але у «Дверях у Вирій» стосунки персонажів розвиваються дуже гармонійно, поступово, базуючись на довірі та взаєморозумінні. А об’єкт зітхань Зоряни — суцільний green-flag.
Чому ще варто мати на полиці «Двері у Вирій»?
Через шикарне оформлення. READBERRY, як завжди, потішили неймовірним зрізом (а чому там пташки — дізнаєшся сам / сама), фантастичною обкладинкою, приємним кольором паперу і шрифтом. А також не можу не згадати про кропітку роботу над текстом, адже читається історія дуже легко, зрозуміло й приємно.
Порівнюючи «Двері у Вирій» із першою частиною, можу впевнено сказати, що тут більше скла, більше емоцій, більше болю, але заразом і більше кохання та дружби. Попри те, що я дуже прискіпливо ставлюся до українського фентезі, моя оцінка без сумніву — 10/10. Щиро раджу цю трилогію, адже таку концентрацію нашої мітології та традицій навряд чи ще десь відшукаєш. До того ж імпринт READBERRY вже анонсував третю частину, тож на розв’язку довго чекати не доведеться, а це неабиякий плюс.
Журналістка: Анастасія Прокопенко
Коректорки: Анна Ковбасенко та Ангеліна Іванченко.
Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].
Популяризуймо сучукрліт разом!
