Навряд є ще 1 альбом у дискографії Deftones, який ненавиділи б так само як «Gore». Хоч насправді — це шедевр. Унікальний матеріал на фоні ранішніх релізів. Що в цілому й можна сказати за всі інші альбоми колективу. Вони інноваційні, впливові, важливі для музичної індустрії.
Хоча, як висловився Чіно Морено у 2016 році, «Saturday Night Wrist» є найменш улюбленим альбомом для нього. І взагалі «цей запис такий невпевнений. Ось чому я ненавиджу його. Відчуття, ніби його записував хтось інший. Це як невпевнена версія мене самого, яка не знає, що робить».
При цьому, не всі члени групи погоджуються з ним. «Saturday Night Wrist» містить одні з найкращих пісень Deftones: Beware, Rapture, Xerces, Cherry Waves, Combat, Kimdracula. Тож стверджувати, що альбом слабкий, чи його не так зрозуміли, недооцінили, було б не зовсім правильно.
А ось з «Gore» ситуація була іншою.
Як сказав їхній клавішник Френк Дельгадо, чвари в колективі почались через те, що вони «були під кайфом». Ба більше, гітарист Стівен Карпентер (Stef) з самого початку не бажав грати. Попри це, найбільше він пишається своєю грою на альбомі «Gore».
Частина матеріалу, яка випадково потрапила в соцмережі, звучала так, наче Стівен ненавидить цю платівку. Направду все було так, як здавалось. Stef прямолінійна людина. Він ніколи не приховував своєї презирливості.
«Люди запитували мене чи злюсь я на Стівена через речі, які він говорить журналістам. Та ні, звісно ж! Це ж Стівен! Він і мені каже те саме. Звичайно, люди інакше реагують на його слова. Проте він каже це не задля ваших реакцій. Він просто є собою», — розповів Чіно Морено.
Не мав Stef натхнення писати альбом, доки під руку не потрапила пісня «Hearts/Wires». Вона без перебільшення зачепила його за живе. При тому, що Стівен щиро ненавидів її, він все ж таки вирішив забути про свої почуття. Приступивши до запису, з часом гітарист знайшов своє місце у пісні. Незважаючи на те, що пісня покарала його спочатку, закінчивши альбом він отримав від неї величезне задоволення.
І від альбому також. Бо вперше за 8 альбомів Stef по-справжньому вдарявся головою об стіну. Дивно втішатись цим, правда? Але всі ми різні.
А ще суспільний тиск. Уявіть, як «Diamond Eyes» був тріумфальним поверненням після трагічної смерті басиста Deftones, а «Koi No Yokan» довів, що це повернення не одноразове явище. Вони все ще можуть. А потім з‘являється «Gore», який з порогу не хотілось записувати.
З іншого боку, зі слів «ще один чудовий альбом!» клікбейту не вийде. Тож «Gore» розглядали через призму Стівена, який постійно повторював «я не маю нічого спільного з цим альбомом». Що взагалі неправда. Чіно Морено, наприклад, вважає ідеї Стівена найулюбленішими.
Всупереч тому, що колектив працював разом на студії, а Stef просто приходив пізніше всіх і робив свою справу, він все одно відігравав велику роль (особливо для пісні «Phantom Bride», яку допомагав записувати Джеррі Кантрелл з Alice In Chains).
«Давайте будемо чесними — він був залучений до запису «Gore». «Phantom Bride»? Стівен майже все записав самостійно, окрім тексту і барабанів, звісно. Так, можливо залучений не повністю. Але через те, що він переживав певні речі, про які зізнався вже після запису альбому. Він сказав щось на кшталт: «Мені шкода, що я був не таким доступним, як мав би бути». Ну я й відповів: «Ти мій брат, я все розумію». Після релізу альбому, думаю, люди відчули, що Стівен не був центральною фігурою і, можливо, навіть дещо постраждав через це. Проте найважливіше, що всі були залучені й усі залишились в захваті», — сказав вокаліст.
Про назву альбому, пісні і Джеррі Кантрелла
У перекладі з англійського «gore» означає кров. У кіно ж це слово позначає сцени з насиллям. Сленгове значення «gore» — жорстокість, кривава бійня.
Чіно Морено мав ідею створити заголовок лише з 4 букв. Так він дійшов до цього слова. Поєднуючи назву з обкладинкою, здається, ніби ця комбінація демонструє відразу і світлі, і темні сторони того, що Deftones роблять як група.
«Звісно, складно прийняти таке рішення, бо завше як хочеться назвати альбом одним словом, однією фразою — не важливо як саме — то очевидно, що ти волієш зробити кожну пісню унікальною.
Ніхто не хоче після перших 30 секунд зловити себе на думці, що ви вже десь чули це і можете навіть передбачити, як далі звучатиме пісня. Тож зібрати їх в одну коробку зі спільною назвою — нелегка робота. Але мені подобається. Здається, назва дійсно змусить вас задуматись над тим, що ж там все таки всередині», — сказав вокаліст.
Він ще так дивно представив її публіці.
«Чудно вийшло з Мартіном Гором. Не маючи затвердженої назви для платівки, у нас був чіткий план стосовно того, як розповісти публіці про новий альбом. І от якийсь журналіст зробив скриншот екрану з нашим прессрелізом. Там різна інформація про сам запис, назву і так далі. Це все з‘явилось в мережі. Я маю хорошого друга, який постійно лазить в інтернеті шукаючи різну інформацію. Власне він і відправив мені цей скриншот зі словами: «Слухай, а це дійсно правда?». На що я відповів: «Так, це справді наш запис. І це реальні назви пісень», — розповів Чіно Морено.
«Чесно кажучи, я був шокований. Відразу запитавши, чи можна послухати пісні друг відповів, що це лише скриншот, тож музику поки не злили. Хоч щось. Тим часом в інтернеті вже активно обговорювали чи це правда. Ну я й вирішив обіграти це з жартом, виклавши ту картинку у твіттері. Мовляв, так я підтверджую всю цю інформацію. Попри те, як багато людей говорили, ніби я їх розігрую, насправді я давав їм справжню інформацію. Просто дещо закодовану за фотографією Мартіна Гора. Я міг би жалітись на злив інформації, але було б гірше, якби людей взагалі ніщо не хвилювало. А їм навпаки, все ще цікаво чим займається колектив і як ми все це робимо. Не зважаючи на те, що групі 20-7-9-неважливо скільки років. І як можна на таке злитись?», — додав він.
Про деякі пісні
У «Phantom Bride» є певна деталь, почувши яку можна подумати, що Deftones дійсно звернули різко вліво — вони зіграли соло.
«Я не можу грати соло, а ось Стівен, можливо й зміг би, але ж він цього не робив… Річ у тім, що дописавши пісню ми сиділи й жартували, що було б чудово додати сюди соло.
Коли хлопці думали над тим, кого все ж таки запросити, вони перераховували людей, яких слухали з самого дитинства. Та все ж прийшовши до тями вони подумали: «А чому б не подзвонити Джеррі [Кантрелл, Ailce In Chains]. Ми давно з ним знайомі. Побачимо, чи погодиться він зіграти на цій пісні», — розповів вокаліст.
На той момент «Phantom Bride» була ще сирою. Утім, Чіно все одно відправив її Кантреллу. А наступного дня Морено отримав записану частину гітариста AIC, яка органічно вписалась у стиль Deftones.
Проте це мало б бути сюрпризом для слухачів. Згадаймо «Passenger» з Мейнардом Кіненом. ЗМІ не згадували його, коли писали про «White Pony». Люди самостійно дізнавались з ким записувалась та чи інша пісня. На жаль, всю інформацію про «Gore» злили до релізу альбому.
«Doomed User»: «Ми надихались металом. Я коли чую її, то думаю: «Це до біса справжній метал!». Вочевидь, в плані вокалу я підійшов до неї з іншого боку. Так, люди все ще кажуть: «Вау, так це ж прям Deftones», але ми дещо «фліртуємо» з металом так само як з іншими жанрами. Круто ж почути традиційний метальний риф від колективу, який часом відхиляється від металу», — Чіно Морено.
Також фронтмен групи розповів, що назва пісні «(L) MIRL» походить від фрази «let’s meet in real life, тобто «давай зустрінемось в житті», а одна з композицій так і не дожила до фінальної версії (ймовірно йдеться про пісню «Crest», яка мала б відкривати альбом).
«Xenon»: «Я ріс у 80-х. Всі речі з того часу для мене ностальгія. Тож на «Xenon» мене надихнула одна річ… Здається, це було в Німеччині, коли я прогулювався Кельном. Пройшовши повз магазину з відеоіграми я помітив на вітрині гру «Xenon». Я сфотографував її. Мені подобається її вигляд, оформлення і всяке таке.
Ця красива картинка на вітрині, ці сяючі вогники позаду — все навколо ніби перенесло мене на іншу планету. Тільки-от якщо ми говоримо за назву, то просто вслухайтесь у початок пісні — ті електронні звуки у вступі так нагадують відеоігри з 80-х. Це радше приклад того, як робоча назва збереглась з піснею аж до релізу», — Чіно Морено.
