9 причин, чому правильне харчування не таке просте, як нам би хотілося
Здається, щодня з’являються нові дослідження, які суперечать одне одному: то кава корисна, то шкідлива; то жири — ворог, то порятунок. Це створює відчуття хаосу. А якщо звертати увагу на гучні заголовки у соцмережах, то взагалі можна з’їхати з глузду.
Проте, якщо зазирнути за лаштунки наукового процесу, стає зрозуміло, чому виникає ця плутанина. Колись я робила інфографіку, але якщо вам зручніше текст, то ось 9 головних факторів, які пояснюють, чому нутриціологія — це складно і може заплутувати.
1. Дослідження в галузі харчування ще дуже молоді
Опанування будь-якої науки потребує часу. Якщо порівняти з хімією, то харчування знаходиться лише на початковому етапі. Хімія як наука існує щонайменше в 10 разів довше за нутриціологію. Тільки уявіть: макронутрієнти відкрили лише в середині 1800-х, а вітаміни — на початку 1900-х. Можна сказати, що нутриціологія зараз перебуває на етапі «алхімії». Але їсть людство все своє існування. Просто раніше не замислювалось, наскільки їжа може впливати на здоров’я.
2. Пріоритети фінансування: лікування, а не профілактика
Більшість фінансових ресурсів спрямовано на те, як зупинити епідемії хвороб, а не на те, як отримати рельєфний прес. Наприклад, дослідження раку або серцево-судинних захворювань отримують у тисячі разів більше коштів, ніж вивчення оптимального харчування для здорових людей.
Але зараз все частіше приділяють увагу харчуванню, адже прес — то діло десяте. А от як кількість і якість білка впливає на здоров’я, навіщо нам клітківна, чому завжди повинні бути вуглеводи — все частіше замислюються як лікарі, так і вчені.
3. Конфлікт інтересів
Джерело фінансування часто впливає на дизайн дослідження. Коли солодкі напої вивчаються за кошти індустрії, лише 16.6% досліджень знаходять зв’язок зі збільшенням ваги. У незалежних дослідженнях цей показник становить 83.3%. Це не завжди фальсифікація, але корпоративний тиск може зміщувати акценти. Саме тому, коли ви бачите гучні заголовки «Вчені довели!», не полінуйтесь подивитись, за чий рахунок щось доводилось і чи взагалі там були присутні вчені.
4. Помилкові змінні
Навіть у найкращих дослідженнях складно відокремити вплив їжі від інших факторів: генетики, рівня стресу, доходу, сну чи фізичної активності. Іноді сама участь у дослідженні змінює поведінку людей — це і є помилковою змінною. Наприклад, людина починає відвідувати зал і у неї є відчуття, що вона стає здоровішою. Ні, це не зал чарівно так повпливав (хоча він у цьому впливі займає не останнє місце), а те, що людина замість нічного фастфуду і споглядання нетфліксу — спить, а зранку їй вже не хочеться кави з цигаркою і вона віддає перевагу звареним яйцям. І так, вона стає здоровішою!
5. Обмеження спостережних досліджень
Більшість даних базується на анкетуванні, а люди погано пам’ятають, що і скільки вони їли. Спробуйте згадати, що ви їли позавчора і чим перекушували. Крім того, кореляція — це не причинно-наслідковий зв’язок. Те, що люди, які їдять багато м’яса, частіше хворіють, може означати не шкоду м’яса, а те, що вони загалом ведуть менш здоровий спосіб життя.
6. Неточність інструментів вимірювання
Ми досі не можемо точно порахувати калорії. Етикетки можуть мати похибку до 50%, а оцінки витрат енергії гаджетами помиляються на 3–45%. Кожен організм унікальний у тому, як він засвоює енергію. Хтось худне на 2000 калорій. Хтось набирає на 1500 (хоча тут інша сумна пісня). Наприклад, мій джеміні якось зробив мені похибку на 500 калорій у день.
7. Ефект харчування не є миттєвим
Тільки якщо ви на ультранизькому калоражі. Та навіть і він не буде миттєвим. Щоб ідеально довести шкоду чи користь продукту, потрібно було б замкнути людей у метаболічних камерах на 30 років. Це неможливо і неетично (хоча деколи дуже хочеться), тому вченим доводиться покладатися на короткострокові дані.
8. Результати не завжди стосуються саме вас
Більшість досліджень проводяться на специфічних групах: молодих студентах-чоловіках, людях із певними хворобами або на тваринах. Їхні результати не можна автоматично переносити на всіх. Крім того, «середнє значення» — це лише середина «дзвоноподібної кривої», і ви цілком можете бути тим винятком, на якого продукт діє інакше. Якби ми могли проводити дослідження абсолютно на всіх, то горіхи і глютен дійсно були б під забороною. Але людей, які страждають на алергії на якісь продукти, не так вже й багато, якщо дивитись на всю популяцію. І саме звідси ростуть ноги у цих сумнівних заборонах цілих груп продуктів. Їх не можна тільки людям, які мають конкретні проблеми з ними.
9. Складнощі висвітлення в медіа
Журналісти часто перебільшують значення окремих знахідок заради гучних заголовків, не бачачи загальної картини. Окреме дослідження — це лише один маленький шматочок величезного пазла, на складання якого можуть піти тисячі років і мільйони доларів.
Висновки: що з цим робити?
Коли ви зустрічаєте нову «сенсаційну» новину про харчування, згадайте ці поради:
Сумнівайтеся в гучних заголовках про «чудодійні» або «смертельні» продукти.
Дивіться на науку в цілому, а не на поодинокі випадки.
Враховуйте власний контекст — ви унікальні, і ваш «навчальний посібник» зі здоров’я пишете ви самі.
Робіть акцент на загальних принципах (цільна їжа, білок, овочі), а не на мікродеталях.
