Ми зі школи всі звикли до того, що вчителі перевіряють наші завдання червоною ручкою і виправляють наші помилки. Не знаю, як у вас, але з деяких предметів мої зошити були геть червоними. І погляд мимоволі чіплявся саме за виправлення, навіть якщо поруч було геніальне (так, я дуже скромна))) рішення.
Та мені більше до душі метод «зеленої ручки», коли замість того, щоб акцентувати увагу на помилках, ми висвітлюємо те, що зроблено дуже добре.
Наприклад, ви вирішили, що будете харчуватись здоровіше цілий тиждень. Ми пам’ятаємо, що ідеальних тижнів не буває. У тижні у вас 7 сніданків, 7 обідів і 7 вечерь.
Також ми знаємо, що ніколи у житті у нас не вийде одразу почати правильно їсти під час усіх прийомів їжі (хіба що ви поїхали в санаторій), тому давайте зосередимось тільки на сніданках.
Ну що ж, минулого тижня у вас вийшло 3 рази смачно і поживно поснідати, а 4 — як чортищо.
Метод зеленої ручки пропонує вам не корити себе за те, що ви чотири рази снідали як чортищо, а забути про них! Все, вони минули і більше не існують у нашому просторово-часовому континуумі (і в совісті теж ;)).
Замість цього зосередьтеся на тому, що створило магію протягом тих 3 сніданків, і поставте такі питання:
• Які фактори сприяли 3 класним сніданкам і як я можу повторити цей успіх?
• Які з цих факторів успіху перебувають під моїм контролем і як я можу їх підсилити?
• Чи могла б / міг би я снідати лише трохи краще і отримати 4-й прекрасний сніданок? Що могло б зробити це можливим?
Зосередження на «світлих плямах» може здатися незвичним, якщо ви звикли до методів змін, орієнтованих на проблеми та критику… але це чудова стратегія, яка часто дозволяє відчути, що успіх досягається без зусиль.
Просто запитайте: що пройшло добре і як ми можемо робити цього більше?
Метод зеленої ручки — це не про те, щоб удавати, ніби помилок немає. Це просто спосіб не опускати руки. Бо коли бачиш, що хоч щось виходить, з'являється азарт зробити так ще раз.
