Щоб відповісти на це питання, очевидно, ми повинні озиратися на нашу історію. Український народ формувався на теренах полян, склавен та антів, всі три народи пов'язані невід'ємно з геномом сучасного українця. Безперечно, такі риси як хліборобство, землеробство та войовничість, є запорукою успіху.
Але чому нам це не допомогло проти монгольської навали 13-го століття? Чому ми, народ-козаків вступали на рівних правах під час Люблінської унії, були змушені почати повстання 1648? Чому ми, маючи таких звитяжців як Петлюра, Коновалець, Міхновський, Скоропадський, Мельник, Бандера та багато інших великих стовпів державотворення, які хоч й вели битву в різний час та на різних фронтах не змогли відстояти свої інтереси? Чому народ маючи таку велику культуру, співучу мову та людей, був прикутий, як до Сизифової гори, на своєму шляху?
Таких питань можна сконструювати вдосталь. В різні часи українські діячі мали різний погляд на Україну, але вони все одно завжди приходили до одного - до власної незалежної держави. Український народ під діями імперій гартувався з нації селян до політичної. Також важливо пам'ятати, що вигравати битви замало, треба здобувати перемоги у війнах.
