Цікаво? Is this the beginning of a future book? Чи варто далі писати..?
На 31 році життя Короткий опис Побачивши багато людей, не втрачаючи віру в добро, але розуміючи що пам'ять має властивість зникати.., було прийнято рішення все ж таки написати книгу яку хотів ще до війни. Можливо вона вийде не така як має бути, але з Богом. Книга про життя та власні думки, може комусь вона допоможе, трохи розширить свідомість та бачення та розуміння світу. Також насамперед пишу бо це заспокоює. 28.06.2024 Буду чергувати між творчістю та реальними подіями (ll), що правда не маючи бажання багато згадувати травмуючі події то (ll) матиме мінімум інформації, та і не бачу сенсу в деталях, хто шукав книгу про війну або політику, вибачте тут цього не буде. Всім добра, любові, мирного неба, гарного настрою та приємного читання. Так як це моя перша спроба, намагатимусь зробити читання цікавим та максимально зрозумілим. Коротко про себе: народився в Харкові де і виріс, працював багатьох місцях, людина творча, мав плани на музику та бажання намалювати стародавнє місто. Наразі вибір ліг на те що зробити хоч щось. Бажаю та мрію викликати розуміння та позитивні емоції, правильні думки у людей які цього потребують. В незалежності від віри, країни і так далі. В даному писані нічого негативного немає. Але моя думка потягне 18+ Творча частина: Зима, 844 рік, десь в країні з теплою зимою та холодним вітром, падає невеличкий сніг. В сім'ї батька мудрого воїна та матері господарки та письменниці народився Йодн. Дитина росла здоровою та доброю і будучи вже тринадцяти років мав багато друзів в поселенні. Граючись діти поділилися на дві групи, другі жили в хатах через невеличку річку, зав'язалася сварка... Йодн бажаючи зберегти дружбу всіх, почав доказувати правду та намагався помирити, але в силу дитячої свідомості також не втримався від несправедливості в розмові вказуючи на бешкетників, в результаті чого отримав камінь по голові. На наступний день батьки одного із дітей помирили малих, та й прояснили що потрібен мир та дружба. Йодн отримавши головний біль повернувшись додому батькам нічого не сказав. В ночі йому сниться світла фігура людини, світло засвідчує обличчя і одяг, та каже йому: ' Не переймайся Йодн, ти розумієш що вони не хотіли, це випадковість' На ранок Йодн не відчував болю. Думки/події: Пам'ятаю дві мови, третя забувається, але не втрачаю надії до вчити/повторити + вивчити ще. Згадка про те що існують інші варіанти розвитку електроенергії, які не шкодять природі, те саме з транспортом... Також альтернативні можливості видобутку води, вирощування овочів/фруктів тощо... Це наштовхує на думку/мрію створити будинок якомога позбавлений залежності від постачання додаткових послуг. Наразі втримаюсь від згадування будь яких подій. Єдине що в котре кидаю палити, це виходить, маючи розуміння що це просто звичка, все в голові...а погіршення фізичного стану ( всі неприємні відчуття ) внаслідок очищення організму від нікотину, далі стає тільки краще. Зарядка піднімає настрій та дає позитивні результати. Творча ч.: Минуло приблизно два роки. На поселенні створено хату для навчання підлітків, вивчають знаки , мудрість та контроль над собою. Поставлені відповідальні люди. Після години вчення, Йодн бачить як дві дівчини знущаються над сором'язливим Ноксом, підійшовши до них, спостерігаючи отримує ляпасів від дівчини яка йому подобається. Нічого не відчувши Йодн каже: що ви робите? Дівчата образившись тікають. Нокс каже: ' нащо ти прийшов?' Минає місяць Йодн зустрічає Геру, він бачить що він їй подобається, але він відштовхує її кажучи: ' Непевен що ти готова, бажаю серйозних відносин як у дорослих ' Гера: ' Шкода що ти так.., все би було з часом' Йодн пожалкував про це рішення, зробив він так навмисно, Гера подобалась йому, але він послухав насмішки/різні жарти друзів про те що її мати Шаманка, вона дійсно є цілителькою. З того часу Йодн зрозумів що думки/бачення оточуючих не має його турбувати, прислухатись можна але рішення пообіцяв приймати собі сам по можливості. Минає час . Йодн попадає в табір де далі навчається різним мовам, знаннями про закони природи. В вільний час ловить рибу. В таборі зустрічає нових друзів, багато різних дівчат. Познайомившись з Асою пропонує їй зустрічі, нащо вона відповідає: маю вже давно душевні рани від іншого, маю багато роботи, не готова. Через якийсь час, вже не спілкуючись з нею, він бачить Асу з іншим. Подібні ситуації трапляються неодноразово. Тому Йодн лишається самотнім не рахуючи близьких. Тепла погода, велика компанія, розливається ель, Йодн раніше не пробувавший такої кількості святкового напою помічає як Ерік, починає всім доказувати який він сильний воїн у 17 років, прагнучи створити враження на жінок та чоловіків, підняти свою самооцінку. Ліс, темно, Йодн бачить як Ерік каже іншому воїну: чого ти такий сумний? Відповідь: не знаю, в мене наче день народження, але настрою немає, та твої намагання створити з себе великого воїна в очах дівчат не викликають посмішку. Ерік не думаючи миттєво починає бійку з воїном. Йодн намагаючись втрутитись чує від Еріка: йди звідси не треба мені допомога. Ерік відштовхує Йодна. Йодн бачить що другий воїн так само не слабенький. На ранок в таборі вчитель питається у Еріка що з твоїм оком. Ерік: я впав. Думки/спогади: Нажаль в більшості людей проявляються страхи, тривожність та неправдива оцінка себе та світу. Відчуття невпевненості або страх перед кимось або чиєюсь думкою, або взяти наприклад страх перед самотністю, чи лишитися без забезпечення чи що діти лишаться без достатньої допомоги, страх нормального розвитку та життя , невпевненість та низька або зависока самооцінка породжують руйнуючі думки, дії, війни... Можна багато розписувати, та гадаю якщо людина має бажання то зрозуміє сенс. Маючи бажання людина може знайти користь та відповідь де здається що її немає. Творча ч.: Добряче нарибалив Йодн поївши з ранку помічає прилив сил, згадавши часи навчання, приходить йому на думку що багато елю шкідливо для духовного здоров'я, приходить розуміння що сидіти на місці не діло, підходить до батька: Батьку , друзі кажуть що їхні знайомі плавали та й найшли землю, вона заселена, там пропонують роботу, мирні мешканці тої країни зустріли їх і кажуть що наймають людей для роботи, землі там плодовиті, за роботу винагорода виплачується корисними продуктами в достатній кількості які нам потрібні. Батько: можеш набрати з собою команду, але дивіться обережно люди всюди різні, та скоріше вертайся аби Мати не переживала. Йодн вирушив у плавання. Плаваючи кілька тижнів, корабель бачить омріяні острови. На березі їх зустрічає Даз в супроводі своєї невеличкої охорони верхом на конях, в складі гарні дівчата, промовляє: Вітаю в Галінії , Вам пощастило ви зустріли володаря цих земель на прогулянці, хто ви, чого вам треба? Йодн не встигає промовити слова, як з команди кажуть: ми чули що у вас є робота? Даз: так є, у нас дуже квітучі землі , але не вистачає людей, одні займаються рибалкою, інші будують, другі пастухи, також є військо яке дивитися за порядком. Минулого року населення стало більше, багато дітей, зайві руки на фермах чи то збори плодів нам не завадять. Обіцяю винагороду в повній мірі. Ви прибули куди треба. Йодн: ми раді бути корисними та познайомитися з новим добрим народом. Минає біля півтора року, деякі воїни встигають знайомитися, одружитися. Всі вгодовані , клімат теплий, все добре. Йодн згадує про рідних. Приходить до великого замку, звертається до Даза: Я маю повернутися на певний час до рідних, також частина моєї команди теж бажає винагороди та бачити рідних. Даз: добре, але винагороду отримаєте в половину менше, ми так звикли до вас що боїмося що ви не повернетесь. Дякуючи вам наш народ процвітає, лишайтесь ще я подарую вам більшу винагороду, потім попливете. Йовс (з корабля Йодна): згадаю що подібну ситуацію розповідав мені дідусь в дитинстві, коли вони плавали далеко на північ їх обманули з винагородою, потім була війна. Даз: кажу Вам пощастило що ви тут, я не обманюю, наші народи можуть бути друзями, також я маю бібліотеки, знаю історію, наше перше поселення було засновано людьми які прибули з ваших країв, тому я не можу Вас обманювати. Йодн та його команда мирно забрали половину винагороди та поплили додому. Багато років ніхто не плавав в ту країну. Кожен народ жив своєю правдою та писав історію. Йодна та його команду зустріли вдома з посмішками/обіймами та були раді і тій винагороді що вони мали Йодн бачить сон, з'являється світла фігура: Йодн, ти маєш чисте серце творець з вами, все буде добре, не пускай до голови поганих думок по можливості, думай розвивайся, все вийде в тебе та людей, за тобою слідкуємо, не забувай, все буде добре, думай про хороше, далі твоя душа підскаже Думки/події: Багато чого було написано за історію людства, звісно деякі книжки могли бути переписані, казав я хлопцям і тут напишу, можливо не всі зрозуміють одразу, але не обов'язково читати якісь книги, зрозуміло що не все відкривається та багато чого пояснити неможна, присутній негатив та неприємні події в світі і тому подібне. Та також є приємні моменти в житті, будь то родинні відносини, чи відчуття що тебе любить хтось чи інакше. Навіть взяти той кайф, наприклад відчуття від сексу. Цього достатньо зрозуміти що все не просто так, життя не закінчується після смерті, добро є, мені простіше бо я вірю в Бога. Тому я живий, тому не полишаю надії на світле майбутнє, повністю не згоден що людина еволюціонува від мавпи, які досі є в зоопарку. Гарного настрою читачеві. Їдем далі . Творча ч.: Люди займалися звичними справами, господарством, рибалкою тощо. Звісно в тодішньому народі були присутні сварки за владу, золото/срібло. Це все не цікавило Йодна, він мріяв про добру другу половинку, про сім'ю. Має рідних яких дуже любить, також міркував про те що вони жили нормально та нічого не бракувало. За двадцять дев'ять років свого життя, він не брав участі в великих війнах, довготривалих походах і так далі. Побачивши не сказати мало, розумів що люди всюди різні, та ніколи не втрачав надії на краще, будував майбутні плани. Сонце ще не піднялось, як раптом воїни помітили дивний шум, помітили звук рога, почався напад. То було військо з сусіднього міста, назва якому була Малий брат століття назад, про них давно ходила мова, що здебільшого народ того міста давно живе в темряві, розум їхній давно помутнів, що володарюють там чорні маги, вони нападають на різні народи та рідні міста, вбивають, грабують, руйнують, давно нічого інакшого не роблять, звісно не всі але більшість. Забули свою історію, не бачать сенсу життя, їхнім серцем править надмірна жадібність, лінь, обмануті, сліпі та прокляті... Почались крики, палали хати, частина воїнів одразу стала до бою. Йодн з невеликою групою воїнів супроводжували жінок дітей та старійшин на корабель на Захід... Прибувши туди деякі воїни зустріли далеких родичів. Йодн зустрівся з панікою в голові як місцевих так тих воїнів що прибули разом з ним. Він недовго порибаливши, вкотре обманутий з винагородою та з повним нерозумінням, засмучений в складі вже невеликої групи вирушає на збори війська. Минули збори. Йодн вирушає на війну. Був жорстокий бій...Місто що вціліло відбили, почалась відбудова. Йодн зустрічає одного з ярлів по прізвищу Глек, який каже: нам не вистачає зброї, збираю срібло з усіх, планую брати найманців щоб вони сплавали та купили зброї та відремонтували деяку. Йодн: звісно дам все що є, мої брати також. Минає приблизно місяць, Йодн з воїнами вирушає в ліси де бачили проклятих, та казали що вони готують напад на інше місто... Глека вже ніхто не бачив, він зник перед походом. В лісі прокляті зустріли Йодна та воїнів з купою пасток. Бій був тривалий, Йодн зітхнув з полегшенням, воїни святкували перемогу. Розбили табір, але проклятих багато - вони також мали табір в глибині лісів. Сутички були і в день і вночі. День, погорівший ліс від проклятих катапульт, Йодн допомагає живим після червого бою, та відчувши слабкість та сильний головний біль, втрачає пам'ять та опиняється у цілительки... Думки/п.: Пам'ятаю як займався спортом, відчуття приємні після, та результати були навіть від звичайної ранкової зарядки . Згадав про те що цукор присутній навіть в білому хлібі. В цьому плані все добре, але краще їсти солодкі фрукти, та можливості не додавати його в чай( який бажано також не бажано багато пити, кофеїн..). Надмірна кількість цукру в крові шкідливо не тільки для спорту - факт. Доброго здоров'я всім. Творча ч.: Йодн бачить темний ліс, яскраві спалахи катапульт, кривавий бій, поранених друзів, в боротьбі намагаючись допомогти. Він падає, та приходить до свідомості, розуміє що це був лише сон. Прокинувшись, бачить що наче все добре, відчуває неспокій та біль та втому. Чудесна цілителька заспокоює: все буде добре, але нажаль не маю зілля, мине час та більше не відчуватимеш болю. Йодн подякував, відправившись назад до своїх воїнів, та ситуація повторювалася. Йодн не втрачаючи віри, вирішує повернутися до свого міста, та займається рибалкою, в ньому прокидається творчість, яка давно спала в ньому, він починає писати і також вести щоденник де записує свої спогади та сновидіння. Пливучи на кораблі Йодн задрімав, знову з'являється світла фігура (світло): 'Йодн, я бачу тебе, відчуваю твою серце та свідомість, не опускай руки, у творця є на тебе плани, не втрачай віри ніколи і ти побачиш результати ' Йодн: я не розумію... Світло: знаю, ти повинен не тільки вірити, але й діяти, твоє серце підскаже тобі... Далі Йодн наче летить та бачить посеред гарної природи, зелених дерев, гарної погоди, та помаранчевого освітлення сонця, двох поверховий цегляний будинок. Він наче проноситься як примара яку ніхто не бачить. В будинку він бачить сім'ї, родини, дітей . всі щасливі, впізнає свою родину. Раптом бачить довгий стіл на першому поверсі в формі яйця , в кінці якого стоїть гарна усміхнена жінка яка каже прокидайся. Йодн прокидається... Думки/п.: Це певно останній розділ, далі буде тільки творча частина. Маю так званий 'птср'. Написання заспокоює та відволікає, до головного болю звик, все буде добре. Всім здоров'я, гарного настрою, приємного читання. Йодн вкотре бачить сон... Світло: ти маєш жити, в нашого Творця плани на твоїх нащадків, в далекому майбутньому вони мають врятувати мир та світ. Людей стане набагато більше, деякі з них матимуть більш розвинену свідомість. Життя їхнє буде дуже не схоже на теперішнє, різних народів стане більше. Деякі створять гарні умови для проживання силою розуму, керуватимуть світлом як в день так і вночі, вода за потреби буде з'являтися в помешканні - це добре, але деякі з них матимуть лінь та жадобу, яка призведе до війн та гніву природи, багато тварин помре від гніву сонця, з'являться смертності комахи. Твої нащадки робитимуть усе можливе для розвитку та підтримки порядку. Пам'ятай про це, ти не маєш бути слабким, в тобі бачать натхнення, з часом тобі відкриється сенс наших повідомлень, твоя свідомість розвивається. Жодна цілителька не допоможе як це зробити можеш ти сам. Пам'ятай і ми тебе ніколи не покинемо, все буде добре. Йодн - - - Маю обмеження часу, інші складнощі/проблеми які вирішуються, але все добре лікуємось... Цікавить думка людей, чи варто далі писати? Мій Instagram: evstahiy1000 - для питань, пропозицій, висловлювання своєї думки, будь якої допомоги чи просто спілкування : )
У світі, де часто прославляють успіх, невдачі можуть здаватися непереборною ношею. Але що, якщо я скажу вам, що невдача може стати найкращим вчителем? Хоча ми зазвичай уникаємо невдач, вони часто містять ключі до наших найбільших уроків.
Інтенсивний ритм життя, кар'єрні амбіції та зобов'язання часто призводять до того, що ми забуваємо про наші особисті потреби. Однак знайти рівновагу можливо, і це необхідно для довготривалого благополуччя та уникнення вигоряння.
У сучасному світі, де все швидко змінюється, а вимоги до нас постійно зростають, самовпевненість стає однією з ключових якостей, що допомагає не лише вистояти, але й процвітати.
привіт усім, я тут, щоб поділитися невеликим свідченням. Мене звуть Наомі Семюель, мені 40 років, я вийшла заміж у 31, маю лише одну дитину і жила довго і щасливо. Після року шлюбу мій чоловік став таким дивним, і я не дуже розумію, що відбувається, він пішов з дому до іншої жінки, я його так сильно люблю, що ніколи не мрію його втратити, я намагаюся зробити все можливе, щоб переконатися, що моя чоловік повертається до мене, але все без допомоги, плаче і плаче, просячи допомоги, я говорила про це з його сім'єю, але не отримала відповіді. Тому моя найкраща подруга Анна Йоханссон пообіцяла мені допомогти. Вона розповіла мені про чоловіка на ім’я доктор Апата, сказала мені, що він дуже великий і справжній чоловік, якому можна довіряти, і він не має нічого спільного з любовними проблемами, які він не може вирішити, і вона розповіла мені, як він допоміг незліченній кількості людей у відновленні їхніх стосунків. Я був справді переконаний, я швидко зв’язався з його адресою електронної пошти, [email protected] або його, Whatsapp чи VIBER з цим номером (+447307347648). Я пояснюю йому всі свої проблеми, він сказав мені, що мені не потрібно хвилюватися, що всі мої проблеми будуть вирішені негайно. Він сказав мені, що робити, щоб повернути чоловіка, і я це сказала, він сказав, що через 3 дні мій чоловік повернеться і почне просити, і це дійсно сталося, як він сказав, я була дуже здивована, це так неймовірно. Слава наших стосунків з Богом тепер дуже близька, і ми обоє живемо довго і щасл
У світі, де часто прославляють успіх, невдачі можуть здаватися непереборною ношею. Але що, якщо я скажу вам, що невдача може стати найкращим вчителем? Хоча ми зазвичай уникаємо невдач, вони часто містять ключі до наших найбільших уроків.
Інтенсивний ритм життя, кар'єрні амбіції та зобов'язання часто призводять до того, що ми забуваємо про наші особисті потреби. Однак знайти рівновагу можливо, і це необхідно для довготривалого благополуччя та уникнення вигоряння.
У сучасному світі, де все швидко змінюється, а вимоги до нас постійно зростають, самовпевненість стає однією з ключових якостей, що допомагає не лише вистояти, але й процвітати.
