Дебютний альбом ††† (Crosses) виходив окремими EP 9 років назад. Чіно та Шон хотіли повторити цю ж ідею, відколи випустили «PERMANENT.RADIANT». Однак сталося не так, як гадалося. Вони наробили більше пісень, ніж потрібно. І тут ніч перетворюється на день, а невідомість, мов туман, розпливається. Бо колектив має багато ідей і готовий працювати, але в якому напрямку, не зрозуміло. Проте точно відомо, що ††† (Crosses) — це не рок-гурт і не «Deftones-lite проєкт».
Назва нового альбому походить з дитинства Чіно Морено, коли він говорив своїм батькам, братам і сестрам «Надобраніч, благослови вас Господь, я люблю вас» (Goodnight, Godbless, I Love U). Додаючи сюди «Delete», співак ніби переносить нас у майбутнє. «Немовби ви тільки що щось написали і на цьому кінець. І ви закриваєте ноутбук», — пояснює Чіно.
«Goodnight, Godbless, I Love U, Delete.» записували протягом 4 років, що були далеко не солодкими для двох друзів: спочатку пандемія, один учасник покидає проєкт, а потім Чіно Морено «заблукає у психологічному лабіринті». Ось чому одні пісні — суцільне страждання, а інші розповідають про вихід з цього лабіринту.
Наприклад, як у «Big Youth», «Last Rites» і «Natural Selection». Хоча журнал Kerrang! зазначають, що у «Big Youth» Чінарю складно читати реп, мовляв, він не до кінця зрозумів цей стиль, це все неправда. Його експресія і читка звучить на рівень вище більшості реперів 2023 року.
Лірично «Big Youth» присвячена клавіатурним воїнам, що у коментарях вказують як і що Морено повинен зробити.
«Pleasure» доволі агресивно відкриває платівку з жирного басу і кіберпанкового звуку. Щось на кшталт раніше випущених синглів — «Ghost Ride» і «Invisible hand». Себто, вони відмовляються від традиційних гітар та ударних, оскільки вони «не рок-група». Натомість мелодії Шона нагадують darkwave 80-х.
Тоді як фантастична пісня «Found» занурює слухача у пейзаж альбому, демонструючи спокійну й м'яку сторону «хрестів». А ніжна «Light As A Feather» своєю атмосферою відправляє нас кружляти в небесах. Насправді Чіно Морено ніколи не приховував власну м'яку натуру, просто досліджував її якомога далі від Deftones.
«Pulseplagg» — одна з найдивніших пісень ††† (Crosses). Окрім готичної мелодії, Чіно співає так, як ніколи раніше. Часом навіть не розумієш, що це він. До речі, це нагадує історію з «The Beginning of the End». Там теж голос Морено змінений до невпізнаваності.
Намагаючись розібратись зі своїми почуттями, він повністю абстрагується від себе і вперше написав текст від лиця двох людей. [пісня Runner] «Я намагався передати історію чи почуття, не говорячи про себе», — зізнався вокаліст.
У «Natural Selection» голос на початку навмисне заглушається, адже це посилює увагу до того, що станеться далі. А далі йде страшенно чарівний приспів.
Своєю чергою до «Girls Float † Boys Cry»учасники приділили найбільше уваги, бо вони давно мріяли зробити колаборацію з Робертом Смітом [група The Cure] Безумовно, інструментал і атмосфера, яка вибудовується, неймовірні. Ніби ми знаходимось серед чогось потойбічного. Однак змучений вокал Сміта, ну дуже спірне рішення. Хоча він підкреслює основну тему пісні — почуття відокремленості.
«У ній йдеться про самотність: коли поруч знаходяться люди, але ти почуваєш себе ізольованим. У ній залишилось щось з пандемії, коли подібні емоції дійсно оволоділи людьми, — сказав автор. — Від неї смердить самотністю й відчаєм».
«Goodnight, Godbless, I Love U, Delete.» виступає своєрідним продовженням «Girls Float † Boys Cry», хоча з цього аутро сенсу ніякого, адже альбом далі не рухається. Водночас ця пісня монотонно й меланхолійно закриває його. Судячи з назви — це ніби останнє прощання, де слова «Sweet dreams, goodnight» як дарують надію, так і пригнічують.
За словами вокаліста, «Delete» в кінці назви демонструє, як у моменті можна «видалити» все, тобто загубити життя. Таким чином автори підсумовують останні 4 роки роботи над альбомом.
Відтак, «Goodnight, Godbless, I Love U, Delete.» — це подорож, де можна прослідкувати за «головою» Чінаря, як він загубив життєвий шлях і намагався виплутатись з цього лабіринту. Попри те, що він намагається не розповідати про цей період, його тексти можна сприймати як своєрідний щоденник.
А ще виникає таке відчуття, що Чак Дум покинув колектив, оскільки намагався спрямувати їх до традиційного стилю. Ані Морено, ані Шон не підтримали цю ідею, тому 2 альбом ††† (Crosses) може похвалитись 15 абсолютно новими піснями, інструментально й вокально.
