Аналіз війни в Україні – це інформаційна зброя, що допомагає тверезо оцінювати власні дії в часі повномасштабного вторгнення. Напередодні 2024 року аналітичний відділ Українського центру безпеки та співпраці підготував розгорнутий прогноз західної допомоги, дій ворога та стратегії України з відкритих джерел. Перша частина дослідження – оцінка військових спроможностей росії.
Совєцький союз, а потім і росія, витрачали колосальні суми на армію. Після розпаду СРСР рф отримала в спадок надпотужний ВПК та найбільші арсенали озброєння: танків, артилерії, літаків та ракетних комплексів.
Кремль намагався тривалий час підтримувати образ передової військової наддержави, витрачаючи значні кошти на переозброєння, розробки військових технологій, війну в Грузії, Молдові, Україні та військову підтримку режимів Асада в Сирії та Глобального Півдня. Однак після повномасштабного вторгнення в Україну росія щодня втрачає мільйони доларів, які інвестувала у свою армію з початку 2000-х років.
ВІЙСЬКОВІ ТА ФІНАНСОВІ ВТРАТИ РФ
За півтора року війни рф зазнала суттєвих втрат в живій силі та техніці і значно скоротила запас далекобійних ракет. За даними Генштабу ЗСУ, станом на 1 грудня, втрати військового озброєння у грошовому еквіваленті становлять близько 40 млрд доларів; за даними проєкту Oryx, що рахує втрати за фотодоказами оцінка становить 10,1 млрд доларів, з яких знищеними, пошкодженими, або захопленими вважаються:
Танків – 2510 од. (73,46%)
Бойових броньованих машин – 4517 од. (31,83%)
Артилерії – 919 од. (37,77%)
Реактивних систем – 315 од. (28,28%)
Гелікоптерів – 132 од. (30,46%)
Літаків – 94 од. (10,44%)
За даними проєкту Oryx та звіту “The Military Balance 2022” дослідницького центру IISS
Втрати російської техніки за даними Генштабу ЗСУ (1) і проекту Oryx (2). Таблиця – УЦБС
Через значні втрати у техніці російським військовим доводиться “розконсервовувати” стару радянську техніку на базах зберігання: танки, бойові броньовані машини та артилерію.
Візуальний аналіз супутникових знімків за жовтень 2023 року демонструє, що на базах зберігання міноборони рф знаходиться щонайменше 5450 танків, з них лиш 3529 у візуально хорошому стані. Станом на квітень 2023 року таких було 3911 одиниць, відповідно – щонайменше 382 (9,7%) було знято з баз зберігання за 6 місяців. Це стосується і бойових броньованих машин: до 2022 року їх нараховували близько 9604 одиниць, станом на 2023 рік залишилося 5737 (3867 машин за час війни “розконсервували”). Подібні підрахунки не заслуговують на визнання точності, проте чітко демонструють тенденцію відновлення застарілих запасів.
Супутникові знімки бази російської військової техніки. Джерело – X
Через санкції росія не може масово використовувати західні комплектуючі для відновлення своїх запасів. Наприклад, “розконсервовані” танки майже не мають високотехнологічного обладнання, щоб забезпечити достатню точність вогню. Водночас ця техніка продовжує становити загрозу і ставить нові виклики перед силами оборони України.
Читайте також: Санкційний “шлагбаум”: як європейські компанії обходять санкції проти рф, спонсоруючи війну в Україні
СПРОБИ НАРОСТИТИ ОЗБРОЄННЯ
Примітка: Інформація у цьому розділі здебільшого є допустовою через закритість джерел російського ВПК.
Виробництво важкої бойової техніки
В березні цього року Дмітрій Мєдвєдєв погрожував, що за рік росія виготовить 1,5 тис. танків. Проте подібна заява не співвідноситься з реаліями згаданого вище використання совєцького запасу. Голова “Ростеху” Сєргєй Чємєзов заявив, що за рік в рф збільшилося виробництво танків у 7 разів, легкої бронетехніки (БМП, БМД, броньовані автомобілі) – у 4,5 рази, артилерії, РСЗВ – у 2,5 рази, боєприпасів – у 60 разів. В результаті можна припустити, що російським “збільшенням виробництва танків у 7 разів” називають збільшення відновлення “розконсервованих” машин.
Раніше повідомлялося, що російські заводи здатні виготовляти близько 20 танків на місяць, а щонайменше 60-90 одиниць – відновлювати. Та навіть таких показників не вистачає, для покриття втрат за місяці боїв на території України (так, лише за жовтень втрати склали 118 танків різних модифікацій).
Попри все росія має на меті наростити виробництво військової техніки. Наразі на заваді цьому стоїть відсутність достатньої кількості кваліфікованих робітників, спеціалізованого устаткування та втрата певних технологій виробництва. Зокрема, той самий очільник “Ростеха” повідомляв на зустрічі з путіним, що на підприємствах відкрито 23 тис вакансій. А очільник міністерства фінансів Сілуанов звітував, що наступного року рф буде розвивати верстатобудування на яке в бюджеті закладено 130 млрд рублів. Ймовірно це міра вимушена, оскільки західне обладнання хоч і потрапляє в рф, але його кількість критично мала через санкції.
Налагодження виробництва високоточної зброї та БПЛА
В багатьох секторах російського ВПК санкційні обмеження зумовили зменшення обсягів виробництва, проте є окремі галузі де росії вдається подолати санкційний тиск.
Попри санкції відбувається нарощення обсягів виробництва в галузях, які стосуються високотехнологічного озброєння. І хоча росія різко сповільнила виробництво ракет щонайменше на 6 місяців від початку повномасштабного вторгнення, проте вже до кінця 2022 року російський ВПК знову почав набирати обертів. За коментарями від липня 2023 заступника начальника ГУР МО Вадима Скібіцького, росія наростила виробництво ракет “Калібр” та Х-101 у 3-4 рази.
За даними ГУР, у запасах рф є близько 870 високоточних ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня. В серпні 2023 року, згідно з розвідкою, росія за місяць планувала виготовити 118 ракет різного типу, а вже у жовтні 2023 виготовила 115 високоточних ракет. Серед них, зокрема:
Калібр – 20 од.
Кинджал – 4 од.
Іскандер-М – 30 од.
Х-32 – 9 од.
Х-101 – 40 од.
Генеральний Штаб ЗСУ також повідомляє, що рф може виготовляти близько 100 ракет на місяць.
Станом на жовтень 2023-го, від початку повномасштабного вторгнення,росія запустила по Україні понад 3000 ракет, витративши на ракетні удари $22,8 млрд. На кінець листопада держава-терорист застосовує ракети в обмеженій кількості, накопичуючи їх для атак в зимовий період, надаючи перевагу БПЛА Shahed-136 та “Ланцет”. Лише, за жовтень рф випустила по Україні 243 “Шахеди”, за листопад – 348 “Шахедів”. Загалом, за осінь територію України атакувало 1107 ударних БПЛА “Шахед” та щонайменше 156 одиниць ракетного озброєння. Відсоток ракетних атак за осінній період, від загальної кількості повітряних атак, становить 12,35%.
У війні проти України на БПЛА кремль зосереджує значну увагу. Їх моделі безпілотних апаратів, розвідувальних та ударних, значно шкодять силам оборони України: “Ланцети”стали чи не головною високоточною зброєю на лінії зіткнення та в ближньому запіллі. За твердженням британської розвідки, баражуючі дрони “Ланцет”, ймовірно, є одними з найефективніших нових засобів, які росія застосувала в Україні за останні 12 місяців. Глава Мінфіну рф Сілуанов наголосив, що на розвиток БПЛА передбачено виділення 66 млрд рублів, що дозволить забезпечити виробництво понад 40% вітчизняних безпілотників. Вже зараз з’являється інформація про розробку російських морських дронів, за прикладом українських “MAGURA V5”. Про спроби росії розширити виробничі потужності ВПК свідчать і аналізи супутникових знімків.
Джерело – Радіо Свобода
На них спостерігаємо розбудову заводів по виробництву авіатехніки та безпілотників. У 2023 побудували зокрема новий приватний завод із виробництва російських БПЛА, який належить компанії “Кронштадт”.
Раніше повідомлялось, що дочірнє підприємство “Концерну Калашніков” Zala Aero придбало та переобладнало будівлю торговельного центру “Італмас” під виробництво баражуючих боєприпасів типу “Ланцет”. Крім цього на супутникових знімках фіксують розбудову заводів з виробництва авіації в Казані, Іркутську, Єкатеринбурзі. Про спроби наростити потужності в цих напрямках свідчать російські показники у червні 2023 року. (Примітка: За відсутності незалежних даних ми посилаємось на інформацію від російського “Росстату”, яка може бути викривленою та сфабрикованою в політичних цілях).
Виробництво артснарядів, шляхи поповнення запасів
Критично важливим залишається питання можливості російського ВПК виготовляти артилерійські снаряди. Протягом 18 місяців війни російська стратегія вогняного валу значною мірою спустошила запаси радянських боєприпасів калібру 152 мм, витративши від 10 до 11 мільйонів снарядів.
За оцінкою високопоставленого чиновника Міністерства оборони Естонії Кусті Сальма, виробництво боєприпасів у росії зараз усемеро вище, ніж на Заході. За інформацією Reuters, рф може збільшити виробництво артилерії в найближчі кілька років орієнтовно до 2 мільйонів снарядів на рік, що приблизно вдвічі перевищує попередні очікування Заходу. Подібна загроза кидає виклик Україні та західним союзникам, оскільки ВПК Заходу ще не встиг вийти на значні обсяги виробництва артилерійських снарядів 155 мм. Попри це варто відзначити, що прогнозоване виробництво російських снарядів не зможе в короткостроковій перспективі перекрити потреби, а відповідно відновити витрачені запаси.
Попри це доволі важко оцінити справжні виробничі потужності на даному етапі війни. Щоб задовольнити потреби в боєприпасах кремль підключає зовнішні зв`язки, зокрема з КНДР, яка має запаси радянського озброєння та боєприпасів. Після саміту рф та КНДР супутникові знімки станом на 5 жовтня 2023 року зафіксували безпрецедентний рівень руху вантажних вагонів на залізничній станції Туманган у Північній Кореї, розташованій на кордоні з рф.
Супутникові знімки залізничної станції Туманган у Північній Кореї. Джерело – beyondparallel
В Білому домі США повідомили, що останніми тижнями КНДР надала росії понад 1000 контейнерів військової техніки та боєприпасів. Подібну інформацію підтверджує і розвідка Південної Кореї: за їхніми даними росія отримала від Пхеньяну 1 млн артилерійських снарядів. Реагуючи на цей розвиток подій, держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав Сеул, щоб обговорити способи реагування на війну росії проти України, та зростаюче військове співробітництво москви і Пхеньяна.
ВТРАТИ І ВІДНОВЛЕННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ
Російські втрати в особовому складі не менші за втрати у техніці. За повідомленням головнокомандувача генерала Валерія Залужного, росія втратила щонайменше 150 тисяч військовослужбовців загиблими. За повідомленням Генерального Штабу ЗСУ загальні втрати ворога склали понад 330 тис осіб, хоч подібні цифри і не зупиняють кремль від продовження війни.
За підрахунками експертів, за 18 місяців війни, рф витратила на зарплати військових щонайменше 35,1 млрд доларів, компенсації родинам загиблих 25,6 млрд та пораненим 21 млрд доларів. По сьогоднішньому курсу ця сума еквівалентна 7,6 трлн рублів. Досі росія демонструє спроможність подібних видатків на війну, про це свідчить проект бюджету на 2024 рік та зростання фінансування Соціального Фонду росії (саме з нього здійснюються виплати сім’ям постраждалих військовослужбовцям).
У 2024 році на цей фонд заплановано виділити 16,335 млрд рублів, що майже на 3,2 млрд рублів більше, ніж у бюджеті на 2023 рік (13,169 млрд). Однак до цієї кількості входять і ті військовослужбовці, які загинули на інших війнах або під час виконання службових повноважень. Якщо вирахувати різницю запланованих витрат в проєкті на 2022 рік, то вона складе 2,250 млрд рублів. Розділивши підсумкову суму на розмір щомісячної компенсації стає зрозуміло, що додаткові гроші знадобилися для виплат 102,7 тисяч офіційно визнаних росією загиблих за час війни саме в Україні.
Питанням лишається потреба додати до цих розрахунків втрати ПВК “Вагнер”, адже повідомлялось, що компанія Пригожина “сама” покривали витрати на поховання та виплачувала разову виплату сім`ям в розмірі 5 млн рублів. Проте після його смерті путін оголосив, що ПВК фінансувалась державою. За рік її найманці отримали з бюджету 86 млрд і 262 млн рублів, а окремі виплати страхування склали 110 млрд 179 млн рублів.
Через значні втрати росії доводиться проводити приховану мобілізацію, використовуючи в тому числі ув’язнених з російських тюрем. Для отримання додаткової чисельної переваги у 2024 році планується сформувати ще один армійський корпус (чисельність – до 40 тис.), 7 дивізій (від 4 тис. до 20 тис.), 19 бригад (до 4 тис.), 49 полків (до 2 тис.) та одну флотилію. Таким чином, чисельність нових частин може становити до 360 тис. осіб.
За повідомленням того ж Мєдвєдєва цього року темпи відбору на військову службу значно зросли, щодня понад 1600 осіб укладають контракт із ЗС рф. З початку 2023 року на військову службу надійшло 385 тис. осіб, з них 305 тис. – військовослужбовці за контрактом, близько 80 тис. – добровольці. Указом президента рф від 25 серпня 2022 року штатну чисельність ЗС рф з 1 січня 2023 року збільшено на 137 тисяч.
Джерело – РИА
Шойгу в грудні 2022 року заявив, що “для гарантованого вирішення завдань щодо забезпечення військової безпеки рф” чисельність військовослужбовців у збройних силах росії необхідно збільшити до 1,5 млн осіб (695 тис. контрактників), а заступник голови комітету Держдуми з оборони Юрій Швиткін назвав бажану кількість у 500 тис. контрактників. Якщо такі цифри правдиві, то на 305 тиc. нових контрактників, російський уряд мав би виплатити 60 млрд рублів одноразових виплат. А для фінансового утримання військових рф в “зоні СВО”, сума має складати мінімум 210 тис. рублів для кожного. Оперуючи даними ГУР про зосередження на території України понад 420 тис. військовослужбовців рф, росія на місяць повинна витрачати щонайменше 88 млрд рублів для утримання цих військових або 1 трлн рублів на рік, за найнижчими розрахунками.
Наразі плани кремля зі збільшення чисельності контрактних військовослужбовців корелюються з бюджетними планами на 2024 рік. Так само це свідчить про наміри вести війну в Україні. Відповідно, навіть поточні значні втрати не змінюють плани рф, як можна зрозуміти з планового фінансування.
ПІДСУМКИ
В 2024 році росія, попри значні втрати у техніці та в особовому складі націлена на тривалу війну в Україні та попри все шукає шляхи для відновлення своїх військових ресурсів, відновлюючи радянські запаси та проводячи приховану мобілізацію.
Викликом для нових санкційних обмежень є те, що кремль продовжує знаходити шляхи імпорту необхідних комплектуючих для російського ВПК, в першу чергу високоточного озброєння. Про це свідчить постійне виробництво та накопичення крилатих та балістичних ракет, безпілотників. Проте обмежені обсяги надходжень іноземних комплектуючих та виробничого обладнання не дають ворогу збільшити виробництво в інших галузях, таких як танкобудівництво. Як наслідок, росія має обмежені спроможності з виготовлення нової техніки, зосереджуючись на відновленні радянських запасів.
Наразі держава-терорист приділяє значну увагу виробництву безпілотних літальних апаратів різного типу – це зумовлено їх високою ефективністю на полі бою та відносною дешевизною у виробництві. Через погіршення ефективності російської артилерії, російські БПЛА камікадзе застосовуються задля контрбатарейної боротьби та знищення пріоритетних цілей.
Актуальні та прогнозовані показники російського ВПК свідчать, що росія наразі не може наростити власне виробництво військового озброєння якісно та кількісно. Використовуючи радянські запаси, російська армія ще певний час зберігатиме достатнє забезпечення в озброєнні для ведення активних бойових дій в наступні кілька років.
