Автор: Павло Лузін для The Jamestown Foundation
Оригінальний допис був опублікований 22 липня 2024 року
Резюме: У нещодавньому звіті Королівського об'єднаного інституту оборонних досілджень наводяться дані про темпи виробництва російського озброєння, в тому числі про виробництво бронемашин БМП-3 на Курганмашзаводі (КМЗ), єдиному виробнику цієї машини. Попри збільшення кількості працівників, робочих годин і верстатів, немає жодних доказів того, що темпи виробництва БМП-3 змінилися в 2024 році, а це означає, що росія не може в достатній мірі поповнити свою армію. Тривала війна в росії і подальша деградація її економіки позначилися на стані її військово-промислового комплексу, який дедалі частіше виявляється не в змозі впоратися із зростанням попиту.
Королівський об'єднаний інститут оборонних досілджень, один з провідних аналітичних центрів Великої Британії, нещодавно опублікував звіт про темпи виробництва деяких видів російського озброєння. Серед інших даних у звіті міститься інформація про виробництво бронемашин БМП-3 на Курганмашзаводі (КМЗ), дочірньому підприємстві російської державної корпорації «Ростєх». Це єдиний виробник цього типу ББМ. У 2023 році було вироблено 463 машини: 100 у 1 кварталі, 108 у 2 кварталі, 120 у 3 кварталі та 135 у 4 кварталі (RUSI, 26 червня). Спроба перевірити цю оцінку показує, що такий показник виробництва можливий, якщо він включає відремонтовані або капітально відремонтовані БМП-3 поряд з новими машинами. З урахуванням цього, реальний обсяг виробництва нових БМП-3 може бути оцінений на рівні не більше 200 одиниць у 2023 році. Однак кількість бронемашин, які КМЗ капітально відремонтував у 2023 році, залишається неясною. Швидше за все, у 2024 році темпи виробництва не сильно зміняться, хоча ця оцінка може бути переглянута після появи нових даних.
Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну, за даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies - IISS), росія мала на озброєнні приблизно 760 БМП-3. На початок 2024 року ця кількість зменшилася до приблизно 460 БМП-3. Крім того, підтверджені втрати БМП-3 з 24 лютого 2022 року по 1 січня 2024 року склали 344 машини. Наразі ці втрати становлять 510 машин. Це означає, що темпи виробництва БМП-3 у 2022-2023 роках не змогли б компенсувати втрати цих машин. Невідповідності у темпах виробництва російського військово-промислового комплексу дають уявлення про реальний стан російської економіки на тлі війни в Україні.
У період з 2015 по 2021 рік середньорічні темпи виробництва БМП-3 становили приблизно 70-100 машин, а середньорічні темпи капітального ремонту БМП-3 - близько 50 машин. Однак найвищий рівень виробництва БМП-3 припав на 1990-ті роки, коли експортні контракти дозволяли КМЗ виробляти до 250 машин на рік.
Згідно з офіційними повідомленнями, у першому кварталі 2023 року КМЗ поставив стільки ж БМП-3, скільки й у 2019 році. У першій половині 2023 року він поставив майже стільки ж БМП, скільки у 2022 році. До вересня 2023 року темпи виробництва зросли втричі порівняно з періодом до 2022 року. Однак слід зазначити, що існує різниця між «поставленими» і «виробленими» БМП-3, оскільки між фактичним виробництвом і поставкою завжди існує часовий розрив. Крім того, КМЗ підтверджує, що новопобудованы та капітально відремонтовані БМП-3 враховуються в обсягах поставок разом. Отже, якби темпи виробництва дійсно зросли втричі, то вироблялося б 210-300 БМП-3 на рік, що перевищило б середні темпи виробництва 1990-х років.
Збільшення обсягів виробництва БМП-3 має відповідати збільшенню робочої сили, робочого часу та модернізації виробничих ліній. У 2019 році на заводі працювало 7 500 працівників, більшість з яких зазвичай працювали 40-годинний робочий тиждень, а 97 відсотків з 8 500 верстатів КМЗ були зношеними. Однак у 2021 році кількість працівників КМЗ зросла до 9 000 осіб, а компанія придбала 38 сучасних металообробних центрів. У 2023 році вона найняла ще понад 3 000 працівників, довівши загальну кількість працівників до 12 000 (здається, ніхто не пішов на пенсію з заводу), які повинні були працювати 68-годинний робочий тиждень. В результаті кількість робочих годин збільшилася б у 2,27 рази, з 360 000 на тиждень до 816 000 на тиждень. Слід зазначити, що в 1990-х роках на КМЗ працювало приблизно стільки ж працівників - 11 000-12 000.
У 2023 році КМЗ придбав 250 нових верстатів і планує отримати ще 350 у 2024 році. Разом ці 600 нових верстатів становитимуть 7 відсотків від загальної кількості верстатів на заводі. Однак заступник голови КМЗ зазначив, що близько 10 відсотків загальної кількості верстатів на заводі, можливо, потребували заміни з 2019 року.
У таблиці 1 наведено огляд фінансових результатів КМЗ за останні п'ять років:
Таблиця 1: Річні фінансові показники КМЗ, млн рублів (млн дол. США)
* КМЗ став дочірньою компанією «Ростєху» у 2019 році після багатьох років фінансових труднощів, і «Ростєх» інвестував мільярди в економічне відновлення заводу. Ця фінансова допомога відображається як чистий прибуток КМЗ.
Попри те, що дохід у 2023 році був на 41,8% вищим, ніж у 2022 році, виробничі витрати за той самий період зросли на 45,5%. Іншими словами, витрати плюс інфляція були вищими, ніж зростання закупівель бронетехніки.
Враховуючи обставини, малоймовірно, що КМЗ зміг потроїти темпи виробництва БМП-3. Теоретично, у 2023 році КМЗ міг би подвоїти темпи виробництва і виготовити не більше 200 нових БМП-3, на додачу до капітально відремонтованих або відремонтованих броньованих машин БМП-3. Щодо темпів виробництва у 2024 році, то немає переконливих доказів того, що вони змінилися.
Обсяг виробництва двигунів УТД-29 для БМП-3, які виробляє виробник промислових і транспортних дизелів «Барнаултрансмаш», становив 77 на місяць у 2023 році - загалом 924 за рік. Оскільки двигуни УТД-29 мають відносно низьку надійність, російська армія та іноземні користувачі БМП-3 регулярно потребують заміни двигунів. Як наслідок, навіть якби КМЗ міг виробляти кілька сотень БМП-3 щороку, російська армія не змогла б їх обслуговувати через дефіцит запасних двигунів. Російський військово-промисловий комплекс відчуває наслідки тривалої війни, і це лише питання часу, коли російська економіка досягне точки неповернення.
