В момент коли Божественна Свідомість бажає проявитись у форму, активуючи Абсолюта, народжується первинна вібрація, так звана резонансна хвиля, що в людському розумінні визначена як первинний звук АУМ.
При тривалій вимові звуки А і У схожі на звук О, тому часто люди використовують поєднання OM, співаючи мантри чи входячи у медитацію. Це той самий звук, який в декількох духовних текстах наших днів визначений як “Слово”. Фактично це перша хвиля між точкою спокою і першим проявленням.
Саме цей звук є інструментом Творіння, від першого прояву Абсолюту, його розділення на жіночий та чоловічий принципи і до створення всіх світів, вимірів та форм буття. Це код на межі між непроявленим і проявленим. Через нього народжується все, що має форму, вібрацію, ритм, рух, тобто будь-який аспект проявленого буття, від найтонших енергетичних рівнів до грубої матерії.
За допомогою звуку АУМ не просто розгортається все Творіння, а ще і підтримується та згортається назад. Це постійна вібраційна основа, на якій тримається вся Світобудова. Усе, що існує, дихає у ритмі цього першого звуку.
“А” - символізує народження, початок, енергію прояву, “У” - збереження, підтримка балансу і гармонії, “М” - згортання, повернення до Джерела.
Отже, якщо коротко описати весь цикл Творіння, то формула наступна:
Тиша → АУМ → Творіння → АУМ → Тиша.
Що також важливо відрізняти?
В проявленому духовному світі вібрація АУМ є чистою і єдиною вібраційною хвилею, яка його підтримує. Там немає психіки у звичному для нас сенсі, немає щільності, чиста гармонія і єдність.
У матеріальному світі вібрація АУМ є відображенням первинної духовної пульсації. Певна її тінь. Тобто все продовжує формуватись через звук, але вже не єдиний АУМ, а через його похідні - священні тексти, мантри, бхаджани, резонансні частоти, медитаційну музику.
Чому так?
Через щільність нашого тіла і матерії як такої. Тіло людини багатошарове. Звукові форми допомагають підлаштовувати кожен шар під гармонійні стани. Вони ж і допомагають людині спробувати знову повернутися у тишу, згадати зв’язок з Джерелом. Тобто через щільні носії - мантри, музику, медитації, звук голосу, певні частоти ми намагаємося відтворити первинну духовну хвилю АУМ.
Таким чином, звук АУМ (OM) є і воротами з Джерела, і воротами назад у Нього.
Коли людина вимовляє або навіть просто внутрішньо споглядає АУМ (OM), вона резонує з тим самим первинним імпульсом, який колись створив її сутність і весь проявлений світ. Але тепер цей звук починає працювати у зворотному напрямку. Він веде не назовні, а всередину, назад до тиші Абсолюту.
Якщо на початку творення АУМ (OM) розділив цілісність на безліч форм, то у медитації АУМ (OM) поступово розчиняє форми в єдності.
Коли ми вимовляємо АУМ (OM) усвідомлено, відбувається глибинне вирівнювання: “А” - відгукується у тілі, активізує енергію, “У” - піднімає енергію, з’єднує з серцем, “М” - затихає у голові, відкриває внутрішню тишу. Пауза після звуку, коли майже нічого немає і є відчуття злиття - це стан повернення до Абсолюту, у першопочатковий спокій.
Людина не просто так іноді відчуває глибоке бажання побути в тиші. В цьому немає звичної потреби відпочити від шуму чи людей. Це є першим проявленням пам’яті душі. У такі моменти пробуджується спогад про своє Божественне Джерело. Душа починає тужити за домом і первинною тишею.
Коли душа ще далека від повернення до Світла, тиша може її лякати і здаватись порожньою. Людина не може залишатись наодинці з собою. Їй потрібен рух, шум, гучні емоції, скупчення людей, щоб відчувати, що вона “живе”. Але чим ближче душа до пробудження, тим більше вона прагне спокою. Зменшується потреба у великому колі людей, у зайвих звуках і гучних проявах матеріального світу. З’являється природне бажання бути наодинці, слухати себе і тишу.
Саме тому через звук АУМ (OM) ми згадуємо Джерело, з якого вийшли і через нього ж душа поступово повертається додому.
Продовження в третій частині…
АDAлія. Духовний провідник вищих вимірів.
