Саморозвиток. Рух. Рефлексія. Продуктивність. Дослідження себе. Рефлексія. Розвиток. Аналіз. Знову рефлексія. Час від часу з’являється відчуття, що не встигаєш жити.
Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. «Intermezzo» М. Коцюбинського.
Тебе оточують “ідеальні” особистості з дратуючи-детально розписаним планом на життя, з гарною картинкою, що викликає дисонанс: одночасно естетичне задоволення, захоплення і пригнічення, що ти десь поза цим всім. Але придивись, підійди ближче - опинишся в тому ж світі, що і у тебе. І кожен у цьому положенні. У своїй “дивній реальності” спостерігає за вигаданим світом і вигадує та транслює таку ж картинку. Ніби соціальні мережі стали денним звітом про ресурсність.
Буває переглядаєш відео в ТікТок (Одне з моїх улюблених на цю тему: https://vm.tiktok.com/ZMj39KdmL/ ) і наче здається соціум оклигується і потихеньку відходить від цього тренду. Але це вже записалося тобі на підкірку і стало визначати думки, рутину.
А що якщо ти зупинишся? Не надовго, не лякайся. Просто відкладеш все на день-два і подумаєш, що тобі зараз насправді хочеться, помрієш, або навпаки не думаючи, просто зробиш що тобі хочеться?
Скажеш:
- А як же дисципліна, як же “продовжуй!” ?
В мене виникне наступне питання:
- Ти й справді постійно придержуєшся запланованого, чи бували такі дні, що ти, попри задумане, не міг/могла пересилити себе?
- Ну напевне так, але це ж значить, що я робив/ла те, що хотів/ла, раз не робив/ла те, що не хотів/ла? - з посмішкою зауважиш ти.
- В принципі логічно, але … чи не була це просто прокрастинація (Відкладання неприємних завдань на потім), а не відпочинок? Хіба ти не хвилювався/лася в цей час за дедлайни, не тривожився/лась за те, що нічого не робиш, не встигаєш тощо ?)
Я ж говорю про інше, про невелике інтермецо (паузу). Давай дозволимо собі трохи побути іншими, піти проти правил, а згодом й розберемося вже з тим як робити те, що не хочеться, змінити темп життя на комфортний, або ж повернутися до минулого ритму, якщо не сподобається?
P.S. Дякую за прочитання!!!
