Достатня

Достатньо колюча, щоб не кожен торкався,
Достатньо приваблива, щоб погляд на мені зупинявся.
Достатньо люблю світло, та не пряме,
Достатньо звикла до тіні — є в ній щось терпке.

Достатньо багато бачу, щоб знати,
Достатньо тиха, щоб спостерігати.
Достатньо сильна, щоб проростати,
Достатньо чутлива, щоб кохати.

Я — достатня умова для свого існування.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Julia Roy
Julia Roy@Julia_Roy

Така

672Прочитань
3Автори
17Читачі
На Друкарні з 9 червня

Більше від автора

  • Хтось…

    Я хворію самотністю.Як люди хворіють грипом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Мить

    Я відчуваю

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Під шкірою часу

    Я дозволяю собі пам’ятати

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Квіточка.

    Один з моїх перших віршів написаний українською мовою,присвячений моєму коханому.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • “ Тепло “

    У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • v.b | Безіменний № 1 | цикл “нульовий”

    Світло не там, де немає темряви — а там, де ти пройшов її до кінця. І часом, аби не стати здобиччю звіра, треба самому зануритись у його безодню. Не щоб згинути — а щоб зрозуміти, хто тримає штурвал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (4)

Оригінально! Дуже влучні антитези. Навіть захотілося зробити свою версію! Досить колюча - торкнуть не посмієш (дактиль); Досить привабна - від мене зомлієш etc.

Вам також сподобається

  • Квіточка.

    Один з моїх перших віршів написаний українською мовою,присвячений моєму коханому.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • “ Тепло “

    У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • v.b | Безіменний № 1 | цикл “нульовий”

    Світло не там, де немає темряви — а там, де ти пройшов її до кінця. І часом, аби не стати здобиччю звіра, треба самому зануритись у його безодню. Не щоб згинути — а щоб зрозуміти, хто тримає штурвал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія