Достатньо колюча, щоб не кожен торкався,
Достатньо приваблива, щоб погляд на мені зупинявся.
Достатньо люблю світло, та не пряме,
Достатньо звикла до тіні — є в ній щось терпке.
Достатньо багато бачу, щоб знати,
Достатньо тиха, щоб спостерігати.
Достатньо сильна, щоб проростати,
Достатньо чутлива, щоб кохати.
Я — достатня умова для свого існування.
Поетичний портрет нічного самотнього мандрівника, вигнанця великого міста, який несе в собі спогади, зболені зізнання й юнацькі ідеали. Його шлях — це дуель із самотою, спроба знайти красу серед бур’янів і світло серед нічної порожнечі.
Я Рінакая. Я поетеса та авторка з Донецької області.. пишу вже років 13. Нижче мій вірш про те, що болить, і ніколи не загоїться.
Оригінально! Дуже влучні антитези. Навіть захотілося зробити свою версію! Досить колюча - торкнуть не посмієш (дактиль); Досить привабна - від мене зомлієш etc.
Поетичний портрет нічного самотнього мандрівника, вигнанця великого міста, який несе в собі спогади, зболені зізнання й юнацькі ідеали. Його шлях — це дуель із самотою, спроба знайти красу серед бур’янів і світло серед нічної порожнечі.
Я Рінакая. Я поетеса та авторка з Донецької області.. пишу вже років 13. Нижче мій вірш про те, що болить, і ніколи не загоїться.
