Я нарешті повернувся до написання статей після досить тривалої перерви майже в рік...
Мене, думаю як і вас, дуже вражає стрибок військового розвитку від 1901 року до 1999 року... Те, наскільки швидко людство пройшло шлях від простої кавалерії до сучасної техніки…
І все це здебільшого через конфлікти в цей період, а особливо Першу та Другу світові війни. Якраз про Другу ми сьогодні і поговоримо, а точніше про вклад самого головного агресора 20 ст. - Германського Рейху.
Внесок нацистської Німеччини та її інженерів у світовий військовий розвиток є одним із найсуперечливіших і найпохмуріших розділів в історії технологій. З одного боку, він нерозривно пов'язаний із злочинами найжахливішого режиму XX століття, з війною, яка забрала мільйони життів. З іншого — саме інженерні рішення, народжені в надрах німецької військової машини, стали фундаментом для післявоєнного ривка в ракетобудуванні, авіації та інших галузях, визначивши обличчя «Холодної війни» і сучасного озброєння.
Ракетна техніка: Народження космічної ери з полум'я війни
На фото перед вами – “батько американської космонавтіки”, або також член НСДАП та штурмбаннфюрер СС, Вернер Фон Браун. Саме він створив знамениту балістичну ракету Фау-2 (про яку я вже писав статтю), а також створив всім відому космічну ракету “Сатурн-5”.
Безумовно, найзначнішим внеском стала програма зі створення балістичних ракет Фау-2. Під керівництвом Вернера фон Брауна в Пенемюнде була створена перша в світі балістична ракета дальнього радіусу дії.
• Технологічні прориви: Фау-2 мала рідинний ракетний двигун, автономну систему наведення і досягала меж космосу (суборбітальний політ), що робило її практично невразливою для перехоплення того часу.
• Військове застосування: Незважаючи на відносно низьку точність і нездатність переломити хід війни, «Фау-2» стала зброєю терору, яка забрала життя тисяч мирних жителів у Лондоні та Антверпені.
Знання Брауна допомогли провідним країнам світу розробити власну космічну програму і висадитися на Місяць.
Реактивна авіація
Німеччина стала єдиною країною, яка масово застосовувала реактивні літаки під час Другої світової війни. Messerschmitt Me.262 «Ластівка» був першим у світі серійним реактивним винищувачем. Розроблен він був геніями з Messerschmitt, і цей літак став “ескізом” для більшості реактивних винищувачів того часу та батьком всієї реактивної авіації. Аеродинамічні рішення німецьких інженерів та дані щодо реактивних двигунів лягли в основу першого покоління реактивних винищувачів СРСР (МіГ-9, Як-15) і США (F-86 Sabre, який використовував напрацювання німецького інженера Адольфа Буземанна щодо стрілоподібного крила).
Також німці були піонерами у створенні керованих і некерованих ракет «повітря-повітря» і «повітря-земля», а також знаменитих протитанкових гранатометів «Панцерфауст» і «Панцершрек», які стали прообразом сучасного РПГ.
Флот
Найбільш значущою спадщиною стали не масові підводні човни типу VII, а принципово нові проекти, створені наприкінці війни. Вони випередили свій час на 10-15 років.
Підводні човни типу XXI: прообраз сучасної підлодки
Це був перший у світі підводний човен, здатний постійно діяти в підводному положенні.
Ключові інновації:
• Анатомічна форма: обтічний корпус без палубних гармат і виступаючих частин, оптимізований для підводного ходу.
• Потужні акумулятори: Збільшена втричі в порівнянні з типом VII батарея, що давало високу підводну швидкість (17,5 вузлів) і величезну підводну автономність.
• Шноркель: Пристрій для роботи дизелів на перископній глибині, що дозволяв підзаряджати акумулятори, залишаючись практично непомітними.
• Автоматизація: Гідравлічні системи перезарядки торпедних апаратів і складна система управління вогнем, що дозволяла атакувати, не піднімаючи перископ.
• Військове значення: Жодна з 118 побудованих човнів типу XXI не встигла надати реального впливу на хід війни, але їх поява викликала шок у союзників. Якби вони з'явилися на рік раніше, Битва за Атлантику могла б стати катастрофою для союзних конвоїв.
Післявоєнний вплив: Це була найважливіша «військова здобич».
• СРСР: На основі трофейних XXI були створені перші післявоєнні серії підводних човнів проекту 613 («Whiskey» за класифікацією НАТО). Вони стали наймасовішими ПЛ в історії радянського флоту.
• США: Човен USS Hake (SS-303) був модернізований за зразком XXI, а його креслення лягли в основу американської програми Guppy (Greater Underwater Propulsive Power Program), в рамках якої модернізували десятки довоєнних човнів.
Ціна прогресу…
Не можна аналізувати цей внесок, не згадуючи про ціну. Ці технологічні прориви були досягнуті ціною нелюдських страждань. На виробництві ракет Фау-2, як і багатьох інших видів озброєння, використовувалася примусова праця тисяч в'язнів концтаборів, які вмирали від голоду, хвороб і виснаження.
Внесок нацистської Німеччини у світовий військовий розвиток — це парадокс. З одного боку, це був гігантський технологічний стрибок, що визначив обличчя сучасної війни. З іншого — цей стрибок був здійснений в рамках злочинного режиму, який використовував рабську працю і ставив нелюдські цілі.
Світу дісталася не «спадщина», а технічні трофеї, здобуті в ході перемоги над нацизмом. Ці розробки не були «подарунком» людству; вони були побічним продуктом тотальної війни, який переможці зуміли обернути на свою користь.
