Почнемо з того, що взагалі таке цей “купол”
Система Iron Dome («Залізний купол») - всепогодна тактична система протиракетної оборони, призначена для захисту території Ізраїлю від некерованих ракет, артилерійських снарядів і мінометних мін на відстані від 4 до 70 км, а також для перехоплення літаків, вертольотів і безпілотних літальних апаратів на висоті до 10 км.
«Залізний купол» є частиною ізраїльської ешелонованої системи протиракетної оборони та забезпечує ближній рубіж перехоплення.
Система розробляється та виробляється ізраїльською компанією Rafael Advanced Defense Systems, яка є основним виробником озброєння для ЦАГАЛю та славиться такими розробками як ПТРК Спайк, ЗРК SPYDER, танковий захист Трофі, гранатомет MATADOR та інші. З вересня 2014 року (після укладення контракту на суму 149,3 млн доларів) роботи над ракетою-перехоплювачем Tamir, що входить до складу системи Iron Dome, ведуться у співпраці з американською компанією Raytheon.
За даними ізраїльських звітів, станом на липень 2014 року вартість кожного запуску становить близько 20 000 доларів США.
Комплекс прийнято на озброєння Армії оборони Ізраїлю (АОІ) у 2010 році. Перший комплекс було поставлено на бойове чергування в березні 2011 року поблизу міста Беер-Шева, за 35 км від сектора Газа. Під час бойових дій влітку 2014 року було розгорнуто восьму батарею системи Iron Dome.
У жовтні 2014 року стало відомо про роботи над морським варіантом системи, які проводилися співробітниками компанії Rafael Ltd. Проєкт отримав позначення C-Dome.
Склад комплексу
Специфічні завдання, які були поставлені перед розробниками Iron Dome, зумовили архітектуру системи та особливості її бойового застосування. Однією з основних проблем є величезний розрив у вартості системи, ракет-перехоплювачів та цілей, що уражаються (некерованих снарядів кустарного виробництва в війні з Палестиною).
Станом на 14 липня 2011 року вартість однієї системи Iron Dome становить 15 млн доларів, а ракети-перехоплювача — 40 тис. доларів. З доповіді парламентської комісії з закордонних справ та оборони Ізраїлю випливає, що кожна батарея Iron Dome коштує до $50 млн. За даними станом на 12 березня 2012 року, кожен запуск ракети-перехоплювача обходиться в суму від $50 тис. до $70 тис.
З огляду на відносно низьку точність стрільби саморобних некерованих снарядів, розробники системи «Iron Dome» прийняли концепцію вибіркового перехоплення цілей. Після виявлення факту запуску снаряда пункт бойового управління протиракетної системи «Iron Dome» здійснює класифікацію цілі та оцінює загрозу на основі аналізу її траєкторії й визначення передбачуваного району падіння. Команда на перехоплення та знищення цілі видається лише в тому випадку, якщо боєприпас становить небезпеку для населеного пункту або території, що захищаються. За твердженням розробників, одна система може забезпечити протиракетну оборону міста середнього розміру під час обстрілів середньої інтенсивності. Імовірність перехоплення одиничної цілі становить до 85%. Знищення цілі забезпечується на значній відстані, що знижує ризик нанесення побічного ураження об’єкту, що захищається, зокрема під час атаки з використанням хімічних боєприпасів.
Система є ефективною за будь-яких погодних умов, включаючи низьку хмарність, дощ, пилові бурі та густий туман.
Склад батареї системи «Iron Dome»:
• багатофункціональна радіолокаційна станція ELM-2084;
• пункт бойового управління та контролю;
• пускові установки з 20 ракетами-перехоплювачами Tamir (TAMIR) (зазвичай до складу входять три або більше пускових установок). Установки переміщуються за допомогою транспортних засобів.
Одна батарея «Iron Dome» може забезпечити протиракетну оборону району площею 150 кв. км. Батарея може діяти автономно або входити до системи ешелонованої протиракетної оборони.
Розбір РЛС та самої ракети комплексу
Багатофункціональна РЛС ELM-2084 компанії Elta Systems (підрозділ Israel Aerospace Industries) з двовимірним електронним скануванням оснащена активною фазованою антенною решіткою (АФАР) і працює в S-діапазоні (2–4 Гц). За твердженням розробника, конструкція АФАР передбачає можливість масштабування її розмірів шляхом стикування додаткових модулів, що забезпечує розширення можливостей усієї системи озброєння. Станція має сучасні засоби відображення тактичної обстановки з використанням кольорових дисплеїв високої роздільної здатності, вбудовані засоби діагностики та тренажерний комплекс для навчання особового складу. Варіант автоматизованого робочого місця пункту бойового управління та системи контролю було продемонстровано у 2010 роц. Станцію можна транспортувати літаками С-130.
Ракета Tamir виконана за схемою «качка» і має розвинені аеродинамічні керма, які забезпечують активне маневрування під час перехоплення цілі. Ракета оснащена радіолокаційною головкою самонаведення та приймачем лінії передачі даних для прийому команд корекції від пункту бойового управління системи Iron Dome. Бойова частина осколково-фугасної дії комплектується лазерним детонатором. Також повідомляється, що ракета-перехоплювач Tamir оснащена електрооптичними датчиками та аеродинамічними кермами для забезпечення високої маневреності.
Порівняння “Залізного Куполу” з іншими ЗРК, що є на озброєнні України
Параметр | Iron Dome (Ізраїль) | Patriot (США) | NASAMS (Норвегія/США) | С-400 «Тріумф» (росія) |
|---|---|---|---|---|
Клас/роль | Короткий радіус, точкова ППО / C-RAM | Середній–дальній, зональна ППО + ПРО | Середній радіус, гнучка зональна ППО | Дальній радіус, стратегічна зональна ППО + обмежена ПРО |
Головна ціль | Масові ракети, міномети, артилерія, дрони | Балістичні ракети, крилаті ракети, літаки | Літаки, крилаті ракети, дрони | Літаки (включно з ДРЛО та стелс), крилаті ракети, балістика, дрони |
Дальність перехвату | 4–70 км | PAC-2: до ~160 км PAC-3 MSE: ~40–70+ км | AMRAAM: ~25–40 км AMRAAM-ER: ~50–60 км | 40N6: до 400 км 48N6: до 250 км 9M96E2: до 120 км 9M96E: до 40 км |
Висота | Низька–середня | До ~20–24+ км | До ~15–21 км | До 27–30 км |
Перехоплювачи | Tamir (~$40–100 тис.) | PAC-2 (фрагментація)PAC-3 / PAC-3 MSE (hit-to-kill) | AIM-120 AMRAAM / AMRAAM-ER / AIM-9X (~$1–4 млн) | 40N6, 48N6, 9M96E/E2 (осколково-фугасні; hit-to-kill у розробці — 77N6) |
Вартість перехоплювачив | Найнижча | Висока (~$3–4+ млн) | Середня | Середня–висока (точні дані закриті, експортні комплекси ~$300–500 млн за дивізіон) |
Ефективність | >85% протизагрозливих ракет (тисячі перехоплень) | Висока, підтверджена в Україні (включно з Kinzhal) | ~94 % в Україні (крилаті ракети) | Заявлена висока; реальний бойовий досвідзмішаний (Сирія, Україна, Індія–Пакистан 2025). Є випадки знищення самихкомплексів |
Особливості | Селективність (б’є тільки небезпечні цілі), дешевизна | Hit-to-kill проти балістики, інтеграція в мережі НАТО | Модульність, мобільність, використання авіаційних ракет | Дуже велика дальність, кілька типів ракет в одному комплексі, потужні радари (виявлення до 600 км) |
Висновки: наскільки “хорош” комплекс, і головне питання - чи взагалі потрібен він Україні?
«Залізний купол» — безперечно, дуже цікавий ЗРК, що має свої переваги та недоліки. Головна його перевага серед інших — відносна дешевизна. А також здатність одним комплексом фактично захищати місто. Але чи потрібен він Україні? Коротка відповідь — скоріше ні, ніж так.
Iron Dome призначений для перехоплення короткодальних загроз, наприклад таких, як НКР, міномети, артилерія, БПЛА «Shahed» (або умовна «Герань-2» у нашому випадку). Також комплекс вибирає лише цілі, які становлять потенційну загрозу місту (або об’єкту).
Але перейдемо до недоліків у ситуації з Україною:
По-перше, масштаб нашої країни порівняно з Ізраїлем: Україна приблизно в 28–30 разів більша за Ізраїль. Щоб прикрити навіть основні міста та важливі об’єкти на рівні ізраїльського покриття, знадобилися б сотні батарей. Це величезні кошти, логістика та час. А також спектр загроз: Росія робить ставку на масові хвилі дронів (з недавнього часу й реактивних), масове застосування крилатих і балістичних ракет. Iron Dome слабо пристосований саме до балістики та до найшвидших реактивних дронів. Проти балістики потрібні Patriot (PAC-3), SAMP/T або подібні системи. Проти масових дешевих дронів Україна вже активно розробляє власні дешеві перехоплювачі-дрони, мобільні групи, РЕБ і навіть приватні підрозділи ППО.
Ну і головне: Ізраїль, як і раніше, блокує передачу (навіть американських батарей, куплених за гроші США). Причина — страх, що технології потраплять до Ірану.
Отож, ось так, дорогі друзі. Мирного неба над головою і тихих ночей!
