Думка: Що втрачає Румунія, якщо не буде рухатися швидко

Зернова криза і криза транспортних коридорів показали Румунії, як вона може скористатися своїм становищем. Захоплення молдовського порту Джурджулешти означає розширення шляхів країни на схід, але перш за все – поширення румунського впливу в регіоні, де вона колись домінувала і який вона може економічно відновити.

Війна в Україні відкрила перед Румунією багато можливостей, які Бухарест під егідою американців та Брюсселя досі не втрачав. Повоєнна відбудова потребує дорожньої, річкової, морської та залізничної інфраструктури. На цей момент допомога, якої потребують українці на передовій, значною мірою залежить від маршрутів через Румунію, які залишилися нерозвиненими і для яких були імпровізовані тимчасові рішення. Бухарест має плани, які могли б стати частиною комплексної стратегії перетворення країни на транзитний пункт для відновлення України. Але справа просувається повільно, ніби влада не бачить, що із Заходу, звідки надходитимуть інвестиції для України, на Схід немає ні автомагістралей, ні швидкісних залізниць.

Румунія нажаль програє конкуренцію іншим державам Центральної Європи, якщо не рухатиметься швидко, якщо не почне інвестувати значні кошти в інфраструктуру. Реалізація відкладених обіцянок може запустити двигуни економіки та створити зв'язки що процвітають, а відкладені проєкти можуть стати рушійною силою для розвитку економіки. Наприклад, залізничну лінію Бухарест-Ясси-Кишинів, по якій ледве повзають потяги, можна було б перетворити на швидкісний маршрут до Одеси для товарів і людей. Відновлення цієї залізниці має відбуватися паралельно з будівництвом нової автомагістралі за тим самим маршрутом. Не менш важливим був би Об'єднавчий автобан, який міг би з'єднати Центральну Європу через Румунію з портами України: Відень-Одеса.

У довгостроковій перспективі коридори могли б поставити Румунію в центр регіону, де перетинаються дороги та проходять люди, товари й гроші. Зернова криза продемонструвала важливість маршрутів, що проходять через країну. Бухарест не рухався достатньо швидко, не розпочав масштабні проєкти, які можна було б зробити швидко за європейської підтримки і які можна було б розвивати зараз, в умовах війни: нові сільськогосподарські склади в Галаці та Констанці, нові склади природного газу, швидкісні залізничні лінії, автомагістралі та європейські дороги, розширення порту Констанца. Можливо, деякі з них вже викладені на папері, і на них очікують гроші з Брюсселя. А можливо, Бухарест хоче виключити, як він робив це багато разів раніше, європейські гроші з інфраструктури, щоб продовжувати годувати свою партійну клієнтуру грошима з бюджету.

Джерело: Deutsche Welle