Frank Ocean — Blonde

2015 рік. Френк Оушен публікує на Tumblr фото з журналами. І підпис «I got two versions. I got twooo versions». Можна подумати, ну два журнали на фото, та й усе. Нічого особливого.

Але не у випадку з Френком. Через рік він періодично на своєму сайті виходив у прямий етер, на якому разом з митцем Томом Заксом будував «сходи до небес» (з англ. «Stairway to Heaven»). Близько 19 днів тривав цей ефір, і коли сходинки були готові, Френк почав підійматись ними. Діставшись самого верху, нічого не сталось. Пряма трансляція закінчилась. Пізніше її опублікували на Apple Music як короткометражний фільм / візуальний альбом під назвою «Endless».

Однак у Френка є «дві версії». Отож після релізу «Endless» на наступний день виходить альбом «Blonde». Це опис його підлітковості, його спроби сягнути чогось недосяжного.

З першої пісні — «Nikes» — він змінює голос, оскільки це говорить підліток Френк. На це ще натякає розмова про кросівки Nike, бо тінейджерам важливо носити брендовані речі (All you want is Nikes, but the real ones / Just like you, just like me).

Далі Френк знайомить нас з кузеном, який торгує наркотиками. Він в цьому бізнесі працює разом з дівчиною (That my little cousin, he got a little trade / His girl keep the scales, a little mermaid).

Ця компанія зараз на вечірці, сидить собі біля басейну, і тут Френк починає розмову з тією дівчиною. Вона розповідає йому про свої стосунки/

He don't care for me, but he cares for me

Здається, кузен Френка не дуже зацікавлений в цих взаєминах. Так, вони добре проводять час. Дівчина навіть бачилась з його друзями і через це вона гадає, що між ними нав'язується щось серйозне. Але вони мало спілкуються. Отже, дівчина кузена не така вже й дівчина йому. Вона закохана в нього, а хлопак не звертає на неї уваги.  

Френк, схоже, співчуває їй і продовжує цю розмову, аж поки він не каже слова «We'll let you guys prophesy». 

Його голос змінився, ніби Френк тільки-но згадував цю історію, а тепер реагує на неї. Адже альбом «Blonde» — це не зовсім класична історія з початком і кінцем, радше її фрагменти, себто спогади Френка. А ми мов пасажири в його машині, дивимось на дзеркало заднього виду й слухаємо його коментарі про пережиті ним моменти (We gon' see the future first).

І тому він говорить про майбутнє, бо вже знає цю історію, нам залишається лише здогадуватись, що станеться далі.

Хай там як, повертаємось на ту вечірку. Френк все ще з цією дівчиною. Правда, вони трохи відійшли від дому. Спостерігають, як інші люди танцюють (We laid out on this wet floor / Away turf, no Astro'). Вони, мабуть, під кайфом, дивляться собі на зірки, а потім Френк промовляє: «I know that your nig*a came witcha / But he ain't witcha». Вона, вочевидь, подобається протагоністу, отож він наважується зробити перший крок:

Френк прагне бути для неї важливим, навіть якщо вона не має до нього почуттів (You got a roommate, he'll hear what we do / It's only awkward if you're fu*king him too).

Ivy: І тут Френк каже «I thought that I was dreamin' when you said you love me». То вона все-таки кохає його? Скорше ні. Це зовсім інша людина. Бо альбом «Blonde» описує не одні стосунки Френка, а його підлітковість загалом. Отже, у пісні «Ivy» йдеться про хлопця, якого Френк згадував в листі на платформі Tumblr. Мабуть, це його перше кохання, а сама історія відбувається задовго до подій в пісні «Nikes». 

Але їхні взаємини не такі вже й чудові («If I could see through walls, I could see you're fakin'»). Якби він міг дивитись крізь стіни, то побачив би за фасадом цього хлопця лише фікцію. Що б хлопець не відчував до Френка, це не любов. А в протагоніста все навпаки. Він постійно думає про нього. І в результаті виходять не дуже здорові стосунки. Навіть назва пісні на це натякає: «Ivy» — це отруйний плющ. Красива рослина, хоч і шкідлива для здоров'я людини. Ось як Френк метафорично описує ці стосунки. 

А ще плющ росте навесні. І це дуже важливо. Існує така теорія: альбом «Blonde» поділений на чотири розділи, як чотири пори року: весна, літо, осінь, зима. Оскільки весна асоціюється з ростом або оновленням, починаємо саме з неї. Власне взаємини з пісні «Ivy» змусили його рости далі. Так само і стосунки в пісні «Nikes». Вони тільки-но розквітають.

Pink + White: але весняний період закінчується на цій пісні. Її назва асоціюється з красивим заходом сонця (If the sky is pink and white / If the ground is black and yellow). У ній мовиться про все ті ж взаємини з дівчиною. Місцями Френк згадує і про смерть близького друга, який навчив його певних життєвих уроків  (скажім, як любити когось, тому Френк повторює «You showed me love»). Ймовірно, друг Френка загинув під час урагану «Катріна», який обрушився на Новий Орлеан. Сам Френк тоді був студентом Університету Орлеана. 

В іншій інтерпретації фраза «You showed me love» буквально говорить про почуття до дівчини. А потім Френк каже «It's all downhill from here». Щось ось-ось піде не так. 

Тим часом протагоніст мислить про безсмертя (Say what up to life, immortality). Здається, він трохи одержимий цією ідеєю. Можливо, Френк думає про смерть через загибель друга. Або як підліток він гадає, що житиме вічно.

Be Yourself:  це перша з чотирьох інтерлюдій. Всі вони ніби розмежовують альбом на сезони чи то пак на різні розділи.

У цьому інтерлюдії ми чуємо голосове повідомлення від Розі Ватсон (вона вже з'являлась на альбомі «Channel Orange» у пісні «Not Just Money»). Жінка виконує роль матері, яка повчає протагоніста бути собою й не робити все те, чим він займається на вечірці. І цілком можливо через це його стосунки й невдалі. Він прикидається кимось. Його життя — несправжнє. Йому потрібно бути собою.

Solo: Френк не забарився з відповіддю й сказав: «Hand me a towel, I'm dirty dancing by myself». Він, схоже, досі під кайфом. Отже, це продовження історії кохання з тією дівчиною. Вони й далі тусять доки не приїжджає поліція й не розганяє вечірку (We too loud in public, them police turned down the function). Протагоніст використовує цей момент, щоб розповісти про свої почуття (Now we outside, and the timing's perfect / Forgot to tell you, gotta tell you how much I vibe with you). Аж раптом він каже:

Fuck 'round, be cuttin' you / Think we were better off solo

Це реакція дорослого Френка на тодішні події. Він все-таки знає чим все закінчиться.

Також Френк продовжує говорити про рай:

Inhale, in Hell, there's Heaven

Можливо він знову й знову повертається до цієї теми, позаяк йому хочеться знайти рай на Землі. «Stairway to Heaven» — це одна зі спроб дотягнутись до раю. А в підлітковий період він намагався досягти раю, коли курив траву. Щоправда, раніше протагоніст це робив з дівчиною. Це й була їхня форма кохання. Але зараз він соло. Хлопець ще чекав якийсь час на її дзвінок, аж доки не сіла батарея. Так він і залишився один (I brought trees to blow through, but it's just me and no you / Stayed up 'til my phone died / Smokin' big, rollin' solo).

Skyline To: загалом їхні стосунки й зводились лише до обміну трави / наркотиків на кохання («Pretty fuckin', underneath moonlight now»). І оскільки тепер настає літо, яке асоціюється зі свободою й нескінченними можливостями, Френк гадає, що ці взаємини можуть розвиватись тільки вгору. І навіть якщо протагоніст не повністю задоволений, він все-таки почувається щасливим.

До речі, після подій в пісні «Solo» вони зустрілись знову. Френк наспівує слова «Can you come when I call again?», бо йому важлива ця дівчина. Він хоче чогось більшого. І в кінці Френк каже: коли настає ніч, пошуки золота призупиняються, оскільки вона і є його золото. Однак коли приходить ранок, дівчина покидає його.

Self Control: складається враження, що Френк і далі продовжує говорити про дівчину (I'll be the boyfriend in your wet dreams tonight). Проте чим далі слухаєш пісню, тим дивнішим все стає/

Some nights, you dance with tears in your eyes

З якого дива дівчина танцює зі сльозами на очах, якщо їй байдуже на Френка? Бо це не про неї мовиться взагалі. А якраз про того хлопця. Схоже, ці двоє дійсно дбали одне про одного. Проте між ними нічого не склалось. Френк навіть сказав, що ця пісня присвячена людині, з якою він справді зустрічався. Однак вони не зовсім розуміли одне одного, не були на одній хвилі (I came to visit, 'cause you see me like a UFO).

Хлопець дивиться на Френка як на НЛО, себто як на щось незрозуміле. Також НЛО — це летючий об’єкт (цебто можливий натяк, що протагоніст завжди «під кайфом»). Тому хлопець змушений постійно контролювати себе, і навіть попри турботу, говорити Френку «відійди». 

Протагоніст тим часом втрачає над собою контроль. І, мабуть, з цього моменту між ними все скінчено. Та попри це Френк хоче, щоб хлопець пам'ятав про нього. Він вмовляє його залишитись ще на одну ніч, навіть якщо хлопець зустрічається з кимось іншим/

I, I, I know you got someone comin'

Good Guy: це ще одна коротка інтерлюдія. У ній йдеться про побачення наосліп з хлопцем в гей-барі. Вочевидь, йому подобається Френк, однак протагоніст з плином часу розуміє, що у них нічого романтичного не вийде (That this was much more to you than some some-night shit). 

Потім інтерлюдія раптово переходить до розмови між двома хлопцями. Вони також говорять про любов (у досить зухвалій манері, але не суть). Для чого взагалі ці випадкові вставки? Бо тут описані ситуації, які переживають багато людей. Власне тому цей альбом звучить дещо ностальгічно. З ним легко себе ототожнити.

Nights: і знову повертаємось до стосунків Френка з дівчиною. Тепер настає осінь (асоціюється з меланхолією та дорослістю). Світобачення протагоніста різко змінюється. До цієї пісні він був до нестями закоханий в неї. Жодного поганого слова про неї не сказав. Але все стає таким мінорним. Він хоча б раз намагається бути з нею чесним:

I ain't tryna keep you / Can't keep up a conversation / Can't nobody reach you

Раніше дівчина казала, що любить кузена Френка, але вони так мало розмовляють.  А Френк відповідає: «насправді ти не підтримуєш розмову, а ще трубку не береш».

Він починає чітко говорити чим незадоволений. Хоч і говорить це трохи невпевнено. Бо він все-таки любить її/

You know I can't hear none of that "spend the night" shit / That kumbaya shit

А втім, протагоніст більше не хоче залишатись з нею на ніч. Адже дівчина просто піде від нього вранці. Водночас він каже: «Wanna feel that 'na-'na, though, could you come by?». Ми ніби швидко перемикаємось на різних персонажів, кожен з яких хоче різні речі.

Коли день добігає кінця, Френк знову стає собою. Він ніби забуває, що говорив до цього моменту. Протагоніст звучить так, немов все життя чекав на цю дівчину. І рівно на 30 хвилині альбому ми переходимо в ніч. Звідси «Blonde» поділився на дві різні частини: денна була про кохання, а нічна буде дещо похмурішою (Every night fucks every day up).

Коли стався ураган Катріна, саме ця дівчина прихистила Френка до себе додому, поки він переїжджав (After 'Trina hit, I had to transfer campus / Your apartment out in Houston's where I waited). Протагоніст також знову згадує про ідею раю на Землі (Want to see nirvana, but don't wanna die yet).

Solo (Reprise):  а ось це єдина пісня, де Френк не співає. Натомість ми чуємо Andre 3000 з колективу Outkast. Він підіймає основні теми альбому: самотність, поганий настрій, змученість (це ще й гра слів: solo і so low).

Скорше за все Andre 3000 описує, що відбувається цієї миті в основній історії. Так, ми не знаємо реакції дівчини на слова Френка, але не важко здогадатись, як вона це сприйняла. Проте виникає питання: вона пішла від нього назавжди? Чи просто сильно розізлилась?

Закріпивши ідею про чотири пори року Френк каже: «With astonishment while I'm on punishment / Watchin' the summer come close to an end». Період веселощів і свободи закінчився.

Pretty Sweet: тепер розпочинається конфлікт (Said you wanna hurt me now / On this side / You wanna kill me now). Відтак, протагоніст каже: «I'm on this side». Мовляв, усі любощі, розмови біля басейну, до біса це все. Я сумую. 

З огляду на текст пісні можна припустити, що між ними сталось щось погане. І це так контрастує з початком. Френк в деталях описує розквіт стосунків, а ось конфлікт замовчує. І так здається, наче чесність щодо власних почуттів зруйнувала не тільки їхні стосунки, а й самого Френка. Він розділився між думками: вона погана для мене чи саме те, що мені потрібно?

Facebook Story: осінь закінчується в цій інтерлюдії, яка теж має щось спільне з основною історією.

Французький продюсер SebastiAn починає зі слів «I got this girl before». Він розповідає історію про дівчину, з якою зустрічався три роки. Якось вона стояла перед ним і просила додати її в друзі у Facebook. Але він волів не робити цього (I don't want it because I was like in front of her). Вона сприйняла такий жест гірше, ніж він очікував. Дівчині здалось, що він її зраджує. Мовляв, він боїться додавати її в друзі, бо вона знайде в тому списку якусь іншу дівчину (She told me like it's over. I can't believe you).

Ця історія може почасти відтворювати події між Френком і тією дівчиною. Щоправда, їхні чвари стались не через Facebook, а радше через сумніви в цих взаєминах. І в результаті вони розійшлись.

Close to You: починається зима (асоціюється з похмурістю і холодом). Але ця пісня не продовжує історію стосунків з дівчиною. Вона про розставання з хлопцем (I'll be honest, I wasn't devastated). Френк не почувається спустошеним, адже як обидва погодились, між ними просто не було зв’язку. І хай там як, навіть попри розлуку Френк все одно відчуває себе якось близьким до цього хлопця через теплі спогади про нього (Just like me, they long to be close to you).

White Ferrari: а ось останні пісні відображають п'ять стадій горя (заперечення, гнів, компроміс, депресія, прийняття), які Френк переживає після розставання з дівчиною. 

Спочатку йому здається, що вона повернеться. Мовляв, ніякого розтавання ж не було, правда? (White Ferrari, good times). Протагоніст згадує поїздку на машині з коханою, ніби нічого поганого не сталось. Він не визнає, що між ними все скінчено. А далі Френк починає згадувати менш приємні моменти. Приміром, на його думку, дівчина була занадто простою, без власного стилю й оригінальності: «Basic takes its toll on me 'ventually, 'ventually, yes». Так настала друга стадія — злість. А втім, він знову забуває про все погане і каже: «I care for you still and I will forever». Зрештою він уявляє себе разом з цією дівчиною десь в іншому світі, коли вони все ще разом (I'm sure we're taller in another dimension). 

Відтак, Френк переходить до компромісу. Він має крихітну надію, що все владнається, навіть попри байдужість партнерки. Для неї ці стосунки були простою інтрижкою або friends with benefits. Вона хотіла займатись коханням і отримувати кайф. А Френк благає її повернутись. Він почуває себе в'язнем у цих невидимих стінах кохання (You dream of walls that hold us in prison / Love). 

Seigfried: з часом Френка поглинає депресія. Він згадує, яких помилок допустив у стосунках. Почуває себе невпевнено (I'm not brave), що дуже контрастує з назвою пісні, яка відсилає до воїна германо-скандинавської мітології. Він, був хоробрим бійцем, вбивцем драконів. А Френк вважає себе дурнем. І тому думає, може це йому подорослішати (Maybe I should move and settle / Two kids and a swimming pool). Забути про безтурботне життя. Можливо тоді біль трохи вщухне.

Кожна ніч псує день, а кожен день латає ніч. Для протагоніста це нескінченний цикл. Бо це як зі звичайним життям: ви закохуєтесь, розходитесь, знову знаходите вашу людину, потрапляєте до раю чи в пекло, і так по колу.

Проте Френк поки що не готовий це прийняти. Для нього це не прощання з людиною. Він прощається з частиною себе (This is not my life / It's just a fond farewell to a friend).

Він ніби віддаляється від того підлітка, закоханого в дівчину. Тепер юний Френк для нього просто старий знайомий. Схоже, протагоніст знову мислить нетверезо (Speaking of Nirvana, it was there). Він вже згадував раніше і нірвану, і жагу нескінченного життя, і досягнення раю.

Можливо, саме пошук чогось недосяжного призвів до розпаду стосунків. Бо так він пропускає звичайні, чарівні моменти, які стаються чи не щодня. 

Звичайно, Френк усвідомлював важливість тієї чи іншої людини в його житті, але він завше прагнув ідеалу.

That could think of the dreamer that thought / That could think of dreaming and getting a glimmer of God.

Ось це вже крок до прийняття. Проблиск Бога — це метафора на проблиск надії, що дівчина все ще може бути з ним. Але він більше не уявляє її поруч з собою. Френк заспокоюється і стає все раціональнішим (Less morose and more present / Dwell on my gifts for a second, a moment). Хоч він і повертається до трави, грибів. Плаче через дівчину. І думає тільки про одне: «I'd do anything for you». Він зробить все для неї, аби тільки вона була щасливою.

Godspeed: настав час прощатись з нею. Коли протагоніст каже «Wishing you godspeed, glory», він бажає їй безпеки і щасливої дороги. На цьому етапі їхні дороги розходяться. 

Futura Free: ось і доходимо до епілогу альбому. Тут Френк по суті розповідає, що він почерпнув з підліткового періоду, а також ділиться власними досягненнями в музиці (Now I'm makin' 400, 600, 800K, mama). Перший куплет схожий на розмову з мамою. Протагоніст немов прагне схвалення від неї. 

А найважливішою з цієї пісні є фраза «Shit went one-eighty on me, please run that back, though». Його життя змінилось на 180 градусів, і навіть попри всі розставання він пережив би ці моменти знову. На диво, після цього альбом не закінчується.

Френк додав до альбому записи старих інтерв'ю, опублікованих в журналі «Boys Don't Cry». У них родичі Френка відповідають на питання на кшталт «ваше ім'я», «перші спогади», «які надздібності хотіли б мати». Це ще один момент ностальгії в альбомі. А ось останнє питання звучить так: якої довжини світловий рік? Його можна трохи перефразувати на: як далеко мені вдалось дійти? Що знову ж таки стосується успіхів в музичній кар'єрі. 

Але чому альбом закінчується так нечітко? Ми так і не дізнались причину розставання Френка з дівчиною. А це досить таки важливий момент в історії. Чому його замовчувати? Бо десь так від вас звучали б спогади про підліткове життя. Фрагментарно. З прогалинами. Десь щось недоговорено. З коментарями, сумом, жалем, але з теплими спогадами про цей час.