Лідери Групи 20, що зібралися в індійській столиці Нью-Делі, мали обговорювати передусім проблеми Глобального Півдня, натомість значну частину часу і фінальної Декларації вони присвятили проблемі війни Росії в Україні. У документі лідери надали підтримку Україні, але не зуміли дійти згоди у тому, щоб засудити дії Москви.
Деякі оглядачі засудили той факт, що на саміт не був запрошений президент України Володимир Зеленський, інші позитивно оцінюють відсутність на саміті в Індії президента Росії Володимира Путіна.
АР: Гострі розбіжності щодо України та зростання впливу Глобального Півдня
Агенція Associated Press підсвітила “гострі розбіжності щодо України” та зростання впливу Глобального Півдня. “Індія змогла змусити” 20 провідних економік світу підписати остаточну заяву, але “лише після пом’якшення формулювання спірного питання війни Росії в Україні”, інформує агенція.
За інформацією АР, переговори про текст документу тривали декілька місяців. Росія та Китай “заперечували навіть проти формулювань, про які вони погодилися минулого року на саміті G20 на Балі”, мовиться у статті.
Натомість остаточний варіант Декларації привітали західні делегації, пише АР, а канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав її “успіхом індійської дипломатії”.
Шольц також наголосив, що врешті-решт Росія “відмовилася від опору” і підписала угоду, в якій згадується суверенітет і територіальна цілісність України.
Утім не усі спостерігачі були задоволені тим, що увага світових лідерів на саміті G20 була прикута до війни в Україні. АР, як і низка інших ЗМІ, зацитували зокрема заклик організації Human Rights Watch до лідерів G20 з проханням “не дозволити міжнародній розбіжності щодо України відвертати їхню увагу на саміті від інших питань”.
Reuters: “ G20 уникає засудження Росії за війну в Україні, закликає до миру”
Агенція Reuters зауважує, що “Декларація, ухвалена консенсусом” не засуджує Росію за війну в Україні, але закликає всі держави не застосовувати силу для захоплення території.
Ще у п’ятницю агенція інформувала, що у проєкт Декларації пункт про Україну залишається порожнім, тоді як погоджено 75 інших параграфів – про зміну клімату, криптовалюти та реформи у банках розвитку тощо. Навіть існував ризик, що вперше за 20 років саміт не матиме декларації. Та консенсус став несподіванкою.
“Ми закликаємо всі держави підтримувати принципи міжнародного права, включаючи територіальну цілісність і суверенітет, міжнародне гуманітарне право та багатосторонню систему, яка гарантує мир і стабільність”, – цитує Reuters текст Декларації, підписаної у підсумку.
Агенція також поширила українське розчарування – цитату речника МЗС Олега Ніколенка про те, що “у частині щодо агресії Росії проти України “Групі двадцяти” немає чим пишатися”.
З іншого боку, Reuters цитує канцлера Німеччини Олафа Шольца, який заявив, що Декларація «демонструє чітку позицію» щодо вторгнення Росії в Україну. А британський прем’єр-міністр Ріші Сунак сказав, що в заяві “дуже різко висловлюються про незаконну війну Росії в Україні”.
Агенція наголошує, що, попри розчарування загальним текстом, Олег Ніколенко подякував союзникам України за те, що зробили свій внесок у просування позиції України в декларації: “Україна вдячна партнерам, які намагалися включити в текст сильні формулювання”.
NBC News: не згадується прямо про вторгнення Росії
Телеканал NBC News пише: “Формулювання щодо спірного питання війни Росії в Україні обмежилося закликом уникати силового захоплення території чи використання ядерної зброї”.
NBC нагадує також про сумніви щодо можливості ухвалення угоди “через розбіжності між членами, головним чином щодо війни”.
Остаточна заява G20 “менш різко сформульована щодо війни, ніж заява, зроблена під час торішньої зустрічі на Балі”, вважають оглядачі видання. Вони наголошують, що не згадується прямо про вторгнення Росії.
“Індія прагнула приділити більше уваги на саміті потребам країн, що розвиваються”, – пише NBC. А водночас застерігає: “неможливо відокремити багато питань, таких як продовольча та енергетична безпека, від європейського конфлікту”.
Politico: Заява G20 підтримує Україну, але не звинувачує Росію у війні
Видання Politico розповідає, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров “був глибоко залучений у тижні переговорів, які привели до остаточного варіанту” Декларації.
Politico цитує слова міністра закордонних справ Індії Субрахманьяма Джайшанкара, який сказав про питання України, що “воно поляризує, і існує багато поглядів на це”. Він також назвав ситуацію під час торішньої зустрічі “іншою” і сказав, що “відтоді багато чого сталося”, пояснюючи відмінність двох текстів.
BBC: G20 скаржиться на страждання в Україні, але не засуджує Росію
Величезним сюрпризом називає ВВС досягнення консенсусу щодо спільної Декларації на саміті.
Видання пише, що розділ Декларації про Україну світ вивчав найбільш скрупульозно з-поміж усіх 34 сторінок документа.
“Слова були ретельно підібрані, щоб уникнути антагонізму як Заходу, так і Росії”, – вважають у британському ЗМІ та очікують почути більше згодом про переговори, які велися за лаштунками, щоб змусити сторони підписати спільний текст.
ВВС підсумовує: “Зрозуміло одне: мова [змісту Декларації] не така сильна у порівнянні з торішньою Балійською Декларацією, але навіть тим, хто виступає проти війни, вона здається комфортною. Наразі”.
Guardian: 200 годин “дуже жорстких і безжальних переговорів”
“Послаблення” тексту відзначає і видання Guardian: ” Усі посилання на Росію, російську агресію та вихід Росії з війни в Україні, які фігурували в торішній спільній заяві на саміті G20 на Балі, були видалені”.
Також британська газета цитує Амітабха Канта, представника G20 від Індії, який відхилив завісу: щоб досягти консенсусу, було потрібно понад 200 годин “дуже жорстких, дуже безжальних переговорів”.
Кант сказав, що Бразилія та Південна Африка, наступні два президенти G20, зіграли ключову роль у тому, щоб Росія погодилася на текст Декларації, а також Індонезія, Туреччина та Мексика.
А високопосадовець ЄС сказав виданню, що до суботи Росія була “загнана в кут на переговорах”.
Росія та Китай були найбільш непоступливими в дискусіях довкола війни в Україні, клімату та енергетики, зірвавши спроби досягти консенсусу на попередніх зустрічах міністрів, пише Guardian.
New York Times: падіння інтересу до рішучого протистояння російській агресії
Проаналізувавши декларацію, видання New York Times пише: “Війна в Україні розділила G20 другий рік поспіль, але цього разу вона призвела до скорочених, пом’якшених коментарів групи, які засвідчили падіння інтересу до того, щоб рішуче протистояти російській агресії, як до цього схильні Сполучені Штати та більша частина Європи”.
Якщо торік спільна заява світових лідерів “висловлювала рішучий жаль з приводу агресії Російської Федерації проти України та вимагала її повного та беззастережного виходу з території України”, то цього року немає рядка про виведення військ Росії.
Окрім закликів до безперешкодного постачання продовольства та добрив, у документі з 83 абзаців Росія взагалі не згадується, інформує NYT.
Натомість перша згадка про війну в Україні міститься у восьмому абзаці.
У минулорічній заяві говорилося про високий рівень підтримки резолюції ООН, яка виступає проти неспровокованого вторгнення Росії: 141 голос за, 5 проти, 35 утрималися, 12 відсутні. А також зазначається, що “більшість членів рішуче засудили війну в Україні”. Однак у заяві 2023 року не згадується про більшість, яка виступає проти дій Росії, свідчить аналіз NYT.
CNN: Глибокий розкол між країнами G20
Телеканал CNN наводить слова оглядачів, які кажуть, що Декларація відображає “глибокий розкол між країнами G20”.
Разом з тим, видання цитує радника США з національної безпеки Джейка Саллівана, який назвав цю заяву “важливою віхою для головування Індії та вотумом довіри до того, що G20 може об’єднатися для вирішення низки нагальних питань”.
“Заява G20 містить набір послідовних параграфів про війну в Україні. І, з нашої точки зору, це дуже добре відстоює принцип, згідно з яким, держави не можуть використовувати силу для отримання територій”, – сказав Салліван.
Wall Street Journal: поглиблення геополітичних розбіжностей
Видання Wall Street Journal пише, що ситуація з Декларацією відображає поглиблення геополітичних розбіжностей та глобальну напруженість через війну, що триває.
Високопосадовець ЄС сказав WSJ, що “пріоритетом цього року є пошук конкретного розв’язання проблем, пов’язаних з війною, як-от відновлення угоди щодо забезпечення безпеки постачання зерна з України через Чорне море”. Саме це, пише газета, відрізняє саміт 2023 від попереднього, який більше було зосередив увагу на відповідальності за війну в Україні.
