Автор: Edward Luce | The Financial Times
Переклад: t.me/in_factum
Нічого дивного, що Стів Беннон обрав саме «Баттервортс». Попри те, що цей екзотичний французький бістро відкрився лише торік, він уже став улюбленим місцем зустрічей для прихильників MAGA. Беннон, чий будинок на Капітолійському пагорбі розташований за кілька кварталів звідси, є тут щось на зразок “патрона”.
Як перший ідеолог Трампа, хрещений батько американського націоналістичного популізму та євангеліст, він навряд чи міг стати іншим. Його колишній протеже, британський журналіст правого спрямування Раім Кассам, який колись був радником Найджела Фараджа, є співвласником закладу. Сюди приходять сенатори-республіканці, впливові особи MAGA та члени адміністрації Трампа. Проте інтер’єр бістро віддалений від гламуру Мар-а-Лаго: серед китиць ламп, штучно зістарених шпалер, портрета королеви Єлизавети II та підвішених горщиків з плющем є куточок, де мій співрозмовник завжди сидить за обідом — «куточок Беннона», як називає його менеджер. Тихо грає джаз, в закладі спокійна атмосфера.
За сусіднім столом поважний молодий чоловік у краватці-метелику серйозно розмовляє зі своїм обіднім партнером про участь на Opus Dei ["Діло Боже" – світська католицька організація] на YouTube. Не типова розмова для Вашингтона, думаю я.
Беннон вчасно заходить у заклад. Колишній головний стратег Трампа, тепер самопроголошений хранитель “полум’я MAGA” зі своїм щоденним подкастом War Room, одягнений у звичний для нього чорний жакет, сорочку та штани.
У 71 рік загоріле обличчя Беннона бачило кращі дні. Воно також бачило і гірші. Торік він провів чотири місяці у в’язниці за неповагу до Конгресу, відмовившись співпрацювати зі слідством щодо штурму Капітолія 6 січня 2021 року. Він уникнув подальшого ув’язнення, визнавши себе винним у шахрайському відмиванні коштів для свого неприбуткового фонду We Build the Wall. Його перебування у в’язниці відвернуло його від м’яса, якого він не їв майже рік.
«Це те, що подають тваринам», — каже Беннон про в’язничну їжу. Ви скаржилися? — наївно питаю я. Він сміється: «В’язниці не потребують відгуків клієнтів».
Я хочу почути думку Беннона щодо Ірану. Ми зустрічаємося за кілька днів після ударів Трампа 30 000-фунтовими бомбами по іранських ядерних об’єктах. Беннон намагався переконати Трампа не видавати наказ під час годинної сесії в Овальному кабінеті за два дні до того, як Трамп пішов на це. Хоча Беннон обережно висловлюється про те, як часто він спілкується з Трампом — наголошуючи замість цього, як часто президент США дивиться стріми з його трансляції, — він залишається міцно в орбіті Трампа.
Іноді вони спілкуються. Беннон вважав, що допоміг схилити Трампа бути проти подальших ударів. Якщо Америка приєднається до Ізраїлю, це відновить «вічні війни», які Трамп обіцяв завершити. Зростали розмови про розкол між такими, як Беннон, які виступали проти будь-яких військових дій США на Близькому Сході («стримувальники»), та тими, хто закликав до зміни режиму в Ірані («неоконсерватори»). Розмови про розкол у коаліції Трампа відтоді згасли. Натомість для Беннона «одноразові» удари Трампа вважаються перемогою.
“Що змінило вашу думку?” — питаю я.
Беннон приймає твердження Трампа, що іранська ядерна програма була «знищена» — попри суперечливу розвідувальну інформацію.
«Дванадцятиденна війна — це перемога — ми перемогли і неоконсерваторів, і прибічників “Ізраїль перш за все” . Я великий прихильник Ізраїлю, але ця річ з самого початку була про те, що Ізраїль бере на себе відповідальність за всі рішення».
Я залишаюся скептичним.
“Що змушує вас думати, що удари Трампа були кінцем участі США?” — перепитав я.
Ми робимо паузу, коли офіціант приходить, щоб прийняти замовлення. Є лише газована вода. «Що за заклад ви тут тримаєте?» — жартує Беннон. Зрештою знаходять пляшку негазованої. Я беру дієтичну колу. Я знаю, що краще не пропонувати вино. Беннон не торкався алкоголю десятиліттями. Він пропонує скуштувати стартери: картоплю фрі на яловичому жирі та качкою хеш. Останнє подається з великим смаженим яйцем зверху.
«Я ірландець, тож мені потрібні мої картоплини», — каже Беннон, шукаючи вуглеводи серед качки та яйця. Він чергує між нами та фрі.
Я нагадую Беннону, що він мав розповісти мені, чому він вважає, що війна з Іраном закінчилася. Беннон звертається до кінематографічної аналогії. Як колишній інвестор Голлівуду (він досі отримує роялті від культового ситкому Seinfeld) кінематографічні референції постійно з’являються у нього в голові.
“Ізраїль вів «Макгафін»”, — каже він.
“Що це таке?”, — питаю я.
Він пояснює, що це об’єкт, який рухає наративний потік, але не має відношення до сюжету. Сокіл не грає жодної ролі в класиці «Мальтійський сокіл», наприклад.
Макгаффін Ізраїлю — це іранська ядерна програма, каже Беннон. Відповідно до американської розвідки, він вважає, що Іран не був ближче до прориву, ніж це було раніше. Справжній сюжет Ізраїлю — це зміна режиму, каже він. Іншими словами, Біньямін Нетаньягу «грав» з Трампом. Тепер Трамп, на думку Беннона, «відповів» Ізраїлю, завдавши удару по іранських об’єктах, а потім ініціював режим припинення вогню.
«Те, що мене засмутило, — це те, що ізраїльтяни втягнули нас у це — це була їхня розвідка та їхнє відчуття терміновості», — каже Беннон. Серед перших цілей їхніх ударів були іранські чиновники, з якими Трамп намагався домовитися, додає він. «Це більше схоже на обезголовлення для мене».
Я все ще збентежений. Якщо Трамп знав, що з ним «грають» ізраїльтяни, чому він піддався?
Елегантно вдягнений чоловік із Алабами перериває нас. «Велике інтерв’ю з тренером [Томмі Табервілем, республіканським сенатором від Алабами]», — каже він. «Можемо зустрітися завтра?». Беннон ввічливо відводить його. «Давай зв’яжемося по телефону», — каже він.
На телефон Беннона постійно надходять дзвінки під час нашого обіду. Він ніколи не відповідає. «Люди, які мене знають, знають, що я не відповідаю на дзвінки», — каже він.
Я повертаю його назад до теми Трампа та Ірану.
Беннон пояснює, що реальна загроза для Трампа, і для Америки, походить від Китаю. Він розвиває едвардіанський погляд на геополітику як на «світовий острів», де сила, яка домінує в Євразії, контролює земну кулю. Справжній театр сьогодні — це Тихий океан, каже він. Будь-яка війна на Близькому Сході, особливо та, яку Беннон називає «машиною пропаганди війни Руперта Мердока на Fox News», буде відволіканням.
“Поясніть мені ще раз, як бомбардування Ірану означає, що Америка переходить до Тихого океану”, — питаю я.
«Перші удари Ізраїлю вбили всіх [багато] переговірників» — пояснює Беннон.
«Стів Віткофф [головний перемовник Трампа] мав більше переговорів з Іраном на порядку денному. Тепер вони мертві. Господи, чи команда переговорників — це перше, за чим ви йдете?»
Він додає, що стратегічні бомбардувальники Трампа B-2 летіли з західної тихоокеанської бази на Гуамі, щоб надіслати меседж Китаю (насправді, B-2 летіли безпосередньо з авіабази Вайтмен у Міссурі; ті, що летіли з Гуаму, були приманками).
Все ще незадоволений, я підозрюю, що мета Беннона — закріпити образ Трампа в його заяві про завершення війни. Беннон додає, що ізраїльтяни та Fox намагалися «підсунути» Трампу ідею зміни режиму, кажучи, що деякі з ядерних об’єктів Ірану пережили американські бомби. Це відкрило б двері для розширення місії.
«Що б не хотіли Мердок та Бібі [Нетаньягу], щоб ви не думали, а Трамп знищив програму Ірану», — наполягає Беннон. «Тепер вони намагаються підсунути йому, “коли ви купили машину, чи можемо ми запропонувати вам гідропідсилювач керма?”»
“Що змушує вас бути такими впевненими, що Трамп не зацікавлений у розширенні місії”, — питаю я.
«Я вірю йому, коли він каже, що війна закінчена».
Офіціант повертається. Я замовляю сендвіч з Мергез, який складається з домашньої ягнячої ковбаси. Беннон обирає стейк з яйцем.
«Я просто хочу спробувати», — каже він. «Ви розкажете своїм читачам, що я не доїв, правда?». Беннон каже, що повернувся до червоного м’яса місяць тому, бо відчував анемію.
Я ще раз піднімаю тему Ірану.
“Що дає вам впевненість, що Тегеран тепер відмовиться від своїх ядерних амбіцій?”
Беннон переходить до видання Fox. Він нагадує мені, що Мердок [Колишній голова Fox News Channel] погрожував зробити Трампа «безіменним» після нападу 6 січня [на Капітолій]. Медіа-магнат вже не друг Трампу сьогодні, ніж був тоді, на думку Беннона.
«Fox слід розслідувати за порушення FARA [Foreign Agents Registration Act – Закон про реєстрацію іноземних агентів] — це чиста пропаганда війни», — каже він. «Ви буквально знову запускаєте посібник з Іраку . На Ірак пішло 18 місяців, щоб сформувати наратив. На Іран — 18 годин».
Відчуваючи, що Беннон не приховує жодного ключа до філософії війни Трампа, я змінюю тему. За два дні до нашої зустрічі Зохран Мамдані, 33-річний американський мусульманин, несподівано переміг демократичного лідера Ендрю Куомо, ставши демократичним кандидатом на посаду мера Нью-Йорка.
“Тріумф Мамдані — це найсильніший удар по демократам з моменту поразки Трампа від Камали Гарріс минулого листопада. Яке значення має перемога Мамдані?”, — питаю я Беннона. І додаю, що діагноз Мамдані щодо кризи доступності Нью-Йорка звучить досить схоже на опис Беннона про Америку. І вони, здається, погоджуються один з одним на 70 відсотків.
«П’ятдесят відсотків», — виправляє Беннон. «Це все ще багато».
«Сьогодні в політиці все залежить від автентичності», — пояснює Беннон.
«Кампанія Мамдані — це сучасний аналог кампанії Барака Обами. Він ходив по супермаркетах, спілкувався в TikTok». Він давав кожне інтерв'ю і покладався на громадськість на місцях. Куомо був відомий, його кампанія зібрала майже 40 мільйонів доларів і отримала підтримку Білла Клінтона. Його виступи були ретельно підготовлені»
«Традиційна демократична партія мертва», — додає Беннон. «Мамдані її зруйнував».
Чи поділяєте ви консервативну думку, що безсоромний соціаліст і прихильник палестинської справи — це подарунок для Трампа? Беннон хитає головою.
«Ви більше плачете за молитвами, які були почуті, ніж за молитвами, що залишилися без відповіді», — відповідає він. «Мамдані може вивести людей . . . Популізм — це майбутнє політики».
Мене цікавить, як перебування серед злочинців вплинуло на теорію популізму Беннона. Я не міг позбутися образу Беннона, який йде до в’язниці з газетою Financial Times під рукою. Беннон вважає цю газету верховним жерцем глобалізму. Те що спочатку привернуло його до популізму, було його інвестицією у відеоігри наприкінці 2000-х. Це відкрило йому очі на онлайн-всесвіт політично незаангажованого тестостерону, більша частина якого була сповнена люті. Якщо політика є похідною від культури, як вважає Беннон, то як його перебування у в'язниці вплинуло на його погляди?
Беннон пропонує мені частину його майже не торкнутого стейка, від чого я відмовляюся.
“Стейк — не моя страва”, — кажу я.
Беннон каже, що в його секції у в’язниці було 84 чоловіки, і лише дві душові кабіни. Федеральний заклад у Денбері був побудований майже століття тому і переповнений.
«Мені було 70 років, коли я потрапив туди, і це було дуже небезпечно», — каже він.
«Якби я не ходив до військової школи, а потім не пішов до флоту, я міг би не впоратися. Це неймовірно дезорієнтує: сталеві двері, контрольовані рухи. Кожну секунду кожного дня ти повинен бути повністю зосередженим і пильним. Наприклад, ніколи не розмовляй з поліцейським [тюремним охоронцем] наодинці»
Щоб зайняти себе, Беннон викладав громадянську освіту. Він каже, що його студенти були спраглі до знань. Його фокус був на конституції США. Очевидно, педагогіка Беннона прийшла з відбитком MAGA, оскільки він постійно посилається на Повноваження статті II президента США, які він інтерпретує «maximally» як надання Трампу автократичної ліцензії.
Баннон каже, що найбільше його вразила зневага латиноамериканських та афроамериканських виборців до Демократичної партії. «Вони ненавидять демократів, — каже він. — Вони знають, що партією керують представники привілейованих класів, які є пасивними і мають багатих спонсорів, а на дні — профспілкові плебеї, про яких вони лише вдають, що піклуються».
Хоча спостереження Беннона, як завжди, є надто узагальненими — переважна більшість чорношкірих виборців і трохи більше як половина латиноамериканців проголосували за Гарріс — його тенденція не є помилковою: Трамп приваблює значно більше небілих виборців, ніж раніше. У будь-якому разі, Беннон тепер є прихильником реформи пенітенціарної системи. За його оцінками, близько чверті його співкамерників були дрібними наркозлочинцями, але жоден з них не заслуговував на ув'язнення.
Після звільнення Беннон об'єднався з Джаредом Кушнером, зятем Трампа, і Пітером Наварро, економічним радником Трампа, який також відбував покарання, щоб просувати реформу системи покарань і тюрем.
«Тюрма справила на мене величезний вплив», — каже Беннон. Більшість його студентів погодилися з ним, що ліберальна еліта Америки і Уолл-стріт підтримують імміграцію, тому що їм подобається конкуренція за заробітну плату. «Якщо вибір стоїть між ув'язненням і депортацією, я вибираю депортацію», — додає Беннон.
Хоча компроміс Беннона звучить чітко, я вважаю, що це помилковий вибір. Я вказую на те, що багато людей приймають слова Беннона про несправедливість американської економіки, так само як вони приймають діагноз Мамдані. Так само як Беннон поважає методи Мамдані, але ненавидить його засоби, так і ліві поділяють гнів Беннона проти плутократії, але ненавидить його політику.
Крім того, окрім грубої несправедливості призупинення habeas corpus [правова процедура, за якою заарештовану особу мають доставити до суду для перевірки законності її арешту], до чого постійно закликає Беннон, чи він справді вважає, що знищення права Америки на справедливий судовий розгляд вирішить її економічні проблеми? Це здається смертельною маніпуляцією. Я також зауважив, що його теорія про «вкрадені вибори» у 2020 році звучить ще більш божевільно.
«Я мушу показати вам докази», — каже Беннон, імітуючи конспіролога. «Ви жартуєте», — кажу я. «Ні, ні, я просто намагався бути ввічливим, бо знаю, що ви скептично налаштовані», — відповідає він.
Ми вдвох замовляємо подвійні еспресо. «Ах, справжня кава», — каже Беннон з переконанням колишнього злочинця. Я відчуваю, що було б нечесно не згадати про «великий прекрасний законопроєкт» Трампа, який сприяє плутократам за рахунок прихильників Беннона з робітничого класу. Він компенсує зниження податків коштом значних скорочень витрат на програму Medicaid та продовольчі талони. Я запитую, чи не має Ілон Маск бути більш задоволений цим законопроєктом, ніж Беннон.
«Хто?» — з удаваним здивуванням відповідає Беннон про колишнього першого серед рівних Трампа. «Послухай, я ненавиджу технічних братанів», — каже він. «Але ми в коаліції».
Беннон, здається, не готовий до сесії критики Маска, хоча нещодавно він назвав південноафриканського мільярдера нелегальним іммігрантом, якого слід депортувати. Він також закликав Трампа розслідувати нібито вживання Маском наркотиків.
Чи балотуватиметься Трамп на третій термін у 2028 році?
Беннон клянеться, що Трамп не тільки балотуватиметься, але й переможе, хоча відмовляється пояснювати, як це буде юридично можливо. Попри моє здивування, Беннон наполягає, що має «щось сказати читачам FT, чого вони не хочуть чути». Його повідомлення полягає в тому, що Трамп є третім світовим лідером в історії Америки. Першим був Джордж Вашингтон, який заснував республіку. Другим був Авраам Лінкольн, який врятував її. Зараз Трамп дарує їй нове життя.
«Трамп нікуди не піде, — каже Беннон. — Він ще довго буде у ваших головах».
З цим ми можемо погодитися. Минуло більше двох годин. Час повертатися до пекла на вулиці.
«Я виправдав ваші очікування?» — запитує Беннон, коли ми виходимо.
Я розмовляв з одним із найбільших демонів ліберальної демократії. Моя відповідь обривається, коли перехожий просить Беннона з ним сфотографуватися. Чорний позашляховик Беннона з водієм гуркоче неподалік. В'язниця тепер дуже далеко в його дзеркалі заднього виду.
