Мікі: О, вже тут.
Ліліт: Таакк.
Лі: Ліліт, ти в своєму репертуарі
Ліліт: А, що вже я?
Лі: А хто переключив увагу з скриньки на лук?
Ліліт: Ой.
Мікі: А що за лук?
Лі: А оце чудо змайструвало лук, такий який тут, а оце чудо з нього стріляє як тут.
Мікі: Яким образом?
Лі: В тому ж світі ці артефакти – емблеми там, ну і Діа додумався викувати меч і вставити туди цю емблему і той меч получив його сили.
Мікі: А з чого ти їх робив?
Діа: З сталі яку привозить друг.
Мікі: Цікаво, якщо я не помиляюся в тому світі не має бути таких матеріалів які б вбирали б в себе силу. А до речі, я зробила, те, що вам замовляла Ема. Хм, давайте я почну з цього.
*Мікі дістає плащі*
Діа: Плащі?
Мікі: Так – це плащі які будуть показувати, що ви під захистом котиків.
*Мікі дає плащ Ліліт – він був зеленого кольору і посередині плаща була емблема на якій намальований лотос.*
Мікі: Так як Ліліт демон, то вона на плащі має червоні смужки, а так як ви адаманіти, то для вас фіолетові вставки.
Ліліт: А в ангелів які лінії?
Мікі: жовті, у різної знаті білі лінії.
Ліліт: Це все и ще щось?
Мікі: Є ще маленькі шпильки з лотосом вони скриють вашу ауру і сили.
*Вони взяли і наділи шпильки і посиділи пару годинок і попили чаю. В крамницю заходить якийсь чоловік з плащем і помітки як в знаті*
Думки Мікі: О, знову приперся, як він мене дістав. Постійно приходить і вимагає, щоб я йому артефакт зробив.
Невідомий: доброго денька вам.
Мікі: Був би добрий як би, ти не прийшов.
Невідомий: Не будь такою грубою.
Мікі: А з тобою по іншому ніяк не можна.
Ліліт: А це хто ?
Мікі: А це? один із знаті Мірон, він мене вже дістав…
Діа: А, що він хоче ?
Мікі: Та вимагає артефакт який запечатує сили, а їх без королівського дозволу я не роблю.
Мірон: Та, я заплачу велику суму.
Мікі: Та я вже сказала, що провалюй.
*Зненацька в Мірона летить стріла і він ставить щит перед собою який стріла пробиває і він вилетів з магазинчику*
Ліліт: Так, на чому ми зупинились?
Мікі: Ліліт… Це ти зробила?
Ліліт: ну да, а що?
Мікі: Той щит розрахований проти адаманітів, а ти його одним вистрілом пробила.
Ліліт: Ой, я і так стрималась.
*Потерла башку Ліліт*
Мікі: Ліліт, сонечко ти моє не використовуй лук в місці.
Ліліт: А чого?
Мікі: Щоб ти випадково його не розтрощила.
Ліліт: Ну добре…
*Мірон отямився і вернувся*
Діа: О, ти вижив?
Мірон: Я вас покараю зараз.
Діа: І що ти зробиш?
*Мірон дістав меч*
Мірон: я можу спокійно дати наказ і забрати цих двох красунь собі в рабство
Діа: Хах, а ти спробуй, пропонуєш рішити все на мечах?
Мірон: Якщо я переможу, то тебе я страчую, а дівчаток забираю в рабство
Діа: Добре, а якщо я перемагаю, то ти мені віддаєш свій статус і все, що в тебе є. Мікі, так же можна?
Мікі: Так.
Діа: Значить пішли на вулицю.
Мікі: Діа стій, ти дещо забув.
*Мікі дає плащ Діа надівай*
Діа: Добре.
*Діа надів свій плащ і вони стали один навпроти одного*
Діа: Ну, що нападай.
*Мірон появився заді, Діа заблокував його удар і не здвинувся з місця *
Діа: Це все ? На, що ти здатний?
*Мірон зненацька появився спереді і зачепив трохи Діа, Але Діа наніс контер атаку і Мірон відлетів в головну будівлю і залетів в кабінет де сиділа Мемі і Ема*
Мемі: Мірон, що ти тут робиш?
Мірон: мене той нахальний хлопець ударив сюди, викликайте спец загін котиків.
*Мемі і Ема подивились хто це зробив і засміялися*
Мірон: Що ви смієтесь.
Ема: Тебе переміг мій учень.
Мірон: Твого учня треба стратити.
Ема: Ти випадково не прифігів ?
*Мемі наділа свої великі кошачі кулачки, забрала меч і потащила його до Діа*
Діа: Вибаюся, що його до вас відправив. До речі я тепер дворянин
Мемі: Ти що свій статус проспорив? *Засміялась Мемі*
Мірон: Це не правда
Мікі: Який ти жалкий.
Мемі: Мікі, це правда?
Мікі: Є таке.
Мемі: Я думала він жартує, ну і лопух ти.
Ема: А він, що хотів?
Ліліт: Він хотів стратити Діа і взяти мене і Лілі в рабство…
Лі: О, до речі можна ми його собі заберемо? У нього вже нічого ж нема.
Мемі: Ну ти даєш, ось він ваш дівчата, так… тепер ти тобі треба показати твої статки він володів рудними установами, а ось твій плащ.
Діа: А можна я передам цей статус Мікі?
Мікі: Стоп, що ? Мені?
Мемі: А чого ти так вирішив? Нам трьом не бажано сильно світитися на публіці, а точно я про це забула
Мікі: Віддай краще Емі все це.
Діа: Вона не захоче, а ти коваль і тобі ці володіння підійдуть, ти зможеш запустити дослідження які хотіла і про які розказували поки ми сиділи, і поки дехто не увірвався.
*Діа взяв плащ і надів плащ на Мікі*
Лі: До речі Ліліт.
Ліліт: ЩО?
Лі: А ти вмієш силою наділяти певні частини тіла?
Ліліт: Ні, а як?
Лі: Так же само як і зброєю ти робиш, попробуй.
*Ліліт наділила силою свою ногу і ударила по Мірону і він улетів дуже далеко.*
Лі: Ліліт, твою ж *Закричала*
Ема: Що у вас сталося?
Лі: Ліліт, іграшку в космос запустила*Засмучено сказала Лілі*
*Всі засміялись*
Ема: Тепер можна з ним попрощатися, бо Ліліт відправила його в сторону демонів
Мемі: Добре, що ми зняли і забрали всю зброю і артефакти, а то не хватало, щоб хтось ними ще заволодів.
Ема: А як ти з ним справився, чи ти без мене ще тренуєшся ?
Діа: Іноді…
Ема: Да да іноді, я бачу як ти його отшманав.
Діа: Ну перед цим він получив стрілою Ліліт, що його щит пробило..
Мемі: Потрібно буде, щоб ти зайнялась створенням нового щита який витримував би сили Діа і Ліліт, а то якщо Ліліт одним вистрілом його знищила, то якщо нападуть -- великі або як їх ще називають імперські демони або ангели.
Мемі: Я короля сама попереджу про, те що в нас тут сталося. Бо я щось сумніваюся, що ми його побачимо.
*Тим часом Ланко*
Думки: Я все перевірив всі архіви, треба хоча б розвіятися
*Ланко підходить до дверей і в кімнату хтось заходить*
Невідомий: Ооо, Ланко, які коти до нас завітали.
Ланко : О, Кені – це ти ?
Кені: Даа, мені доповіли, що ти прийшов і щось шукаєш.
Ланко: Доповіли?
Кені: Ну, так, мене ж зробили головним в розвідці.
Ланко: О, вітаю.
Кені: Знайшов те, що шукав?
Ланко: Та ні, нема тут того, що я шукав, потрібно в імперський архів.
Кені: Ого, що це ти таке шукаєш?
Ланко: Повниш випадок із Верховним демонами і ангелами ?
Кені: Ну так
Ланко: мені потрібні подробиці, що узнали котики тоді.
Кені: Ох, навіть в мене нема туди доступу вільного.
Ланко: Та, не переживай я знаю як туди попасти, то не переживай.
*Тим часом Арк летить в сторону королівства котиків і його збиває Мірон і Мірон залітає в покої Верховних демонів.*
Арк: Та, скільки можна мене вже збивати….
*кінець 19 глави*
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Глава 30 – Пробудження ?
Це сталося)
Теми цього довгочиту:
Верховенство Або СмертьГлава 29 – все стало на своїм місця
Зустріч з важливими котиками
Теми цього довгочиту:
Верховенство Або СмертьГлава 28 – Ема в ярості
Коли Арк перестане получати?
Теми цього довгочиту:
Верховенство Або Смерть
Вам також сподобається
Усвідомлення жалюгідності
Ооооо, в тебе таке було чи не так? Коли вітри бушують за вікном та в душі. Коли в мозку не залишається нічого крім перегною паршивих спогадів. Коли ти в повній мірі усвідомлюєш власну нікчемність.
Теми цього довгочиту:
ФілософіяЯкщо все піде не так
Вірш про неї і про мене. Її зрадили усі, а я не маю права її шкодувати.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяХ.
Єдине, що корисне можу зробити для себе – почати писати, як колись це робив, тим самим підтримуючи себе самостійно.
Теми цього довгочиту:
Емоції