Планувала іншу тему, яка прийшла. Але Небесна канцелярія вимагає терміново публікувати цю)). Значить комусь вкрай необхідно зараз це почути.
Колись, слухаючи одного вчителя, я почула таку історію. В Індії, в одному з храмів, дуже довгий час служила старенька жінка. Щодня вона піклувалась про вівтар, старанно виконувала свої обов’язки. Але одного разу вона прийшла в храм і почала кричати на Бога, виливати весь свій гнів і всі свої претензії. Говорила все, що думала про Нього. Особиста життєва складна ситуація вивела її з рівноваги. Ми тоді обговорювали саме особисті стосунки кожної душі з Богом.
Люди часто думають, що прояв гніву на Бога – це гріх, щось диявольське і низьке. Нас загнали у такі межі, що ми навіть не помітили як почали в це вірити. Насправді це - міф. Бог не слабкий, він не злякається наших емоцій. Він в курсі, з якими налаштуваннями живе кожна людина)). Він дав нам цей спектр почуттів, щоб ми могли їх проживати, зростати і звільнятися від них через Нього. Творець таким чином пізнає себе через нас.
Я згадала історію про цю жінку з храму в момент особистого великого розпачу, коли життєва ситуація вибила мене з рівноваги. Я вилила весь гнів на Бога, всі свої претензії і біль. Мені здавалося, що немає більше нікого, хто все це витримає. Тоді вперше в житті я відчула, що мене прийняли цілком - з усіма тінями і проблемами. Ніби окутали ковдрою з любові. Жодної катастрофи не сталося. Ніяка “кара небесна” не прилетіла )).
Наступного дня я встала, попросила вибачення і лише подякувала Йому за все. Всередині був абсолютний спокій.
Такі цикли періодично повторювалися в моєму житті. З боку це виглядало кумедно )).
Поруч із щоденною вдячністю Творцю - періодичний гнів на Нього ж. Це завжди був мікс емоцій. Але з часом я відчула, як гніву на Бога в різних життєвих болючих обставинах більше немає. Ти бачиш лише Його світло і любов. Бог забирає всі твої тіні і трансформує їх. Бо тільки Він це може зробити так, як ніхто інший.
Не бійтеся гніватися на Бога. Не бійтеся прийти до Нього і сказати все, що відчуваєте - прямо і щиро. Тому що тільки Він знає вас справжніх. Бог бачить не ваш гнів, а ваш розпач. І лише Він здатен забрати цей розпач із вашого серця.
Йому не потрібна ваша покора, страх, жертовність чи стриманість. Богу ви потрібні щирі і чесні. Він розуміє кожну тінь у вашій душі. Щоразу, коли ви дозволяєте собі виговоритись Йому - звинувачуєте, плачете, кричите, потім трапляється щось, що наче зрушує повітря. Стає легше дихати. Ви починаєте відчувати, що знову можете витримати життя.
Це і є прояв енергії Творця. Вона торкається вас, очищує, обіймає. З часом, після кожної хвилі гніву, в серці народжується все більше вдячності. Вдячність за те, що Він слухає, що допомагає трансформувати біль, що вкриває вас мов теплою ковдрою і що завжди залишається поруч.
Потім настане момент, коли ви помітите: гніву немає, розпач розтанув. Натомість прийшло розуміння наскільки безмежне Його світло і наскільки велика любов, яку Він має до вас.
Більше, крім нескінченної вдячності і бажання повернутися назад до божественного дому, нічого не залишиться.
Адалія. Духовний провідник вищих вимірів.
