Платформи: PlayStation, Xbox, Windows
Прайс: $10-40, в залежності від знижки та платформи
Жанр: Action RPG
Час: 2o-60 годин
Оцінка: 7-8/10 (для мене 10/10)
З кожною грою студія Spiders еволюціонує, покращується та розвивається. І The Technomancer, що вийшов до Greedfall, був вже майже хорошою RPG, але все ще мав деякі проблеми.
Чи вдалося Spiders вийти на наступний рівень в цій грі? Чи змогли вони нарешті зробити дійсно якісний продукт? Беремо шпагу та пістоля, ставимо найвищий рівень складності, сідаємо на корабель та пливемо досліджувати світ Greedfall!
Сюжет та світ
За сюжетом наш ГГ – кузен чи кузина (в залежності від того який гендер оберемо при створенні персонажу), сина принца однієї з впливових світових націй. І батя-принц вирішує відправити свого сина на свіжовідкритий острів в якості губернатора rоловної колонії. Ну а ГГ туди також шлють за компанію, але в якості посла. Тобто граємо не за нонейма чи обраного супергероя, а за посла-дипломата.
Нащо нам той острів? Бо на континенті страшенна пандемія ковід-19 якоїсь невиліковної хвороби під назвою маліхор. Навіть мамка ГГ вже помирає від цієї чуми. І принц нашої країни вірить, що на цьому далекому острові можна знайти ліки від страшної хвороби. Чому? Ну типу там все новеньке, корінці невідомі, ще туземці з магією природи, коротше хоч якась надія.
Тож збираємося, пливемо на острів і починаємо розгадувати його секрети і шукати ліки від хвороби, а поміж ділом виконувати свої посольські дипломатичні зобов’язання.
Всі події відбуваються в сетінгу десь 17-18 сторіччя. Тобто в нас епоха просвітницта де пістолі ще поєднуються з шаблями, наука розвивається але не завжди гуманними способами, а люди подорожують морем та відкривають нові землі. Причому Greedfall – це не якесь високе фентезі, а більше про реалізм. Тут ми не зустрінемо орків, вампірів, ельфів та імбову магію, завдяки якій люди літають в повітрі. З фентезійного тут трошки магії, але вона зовсім не імбова, і більше з нахилом в природу/містицизм.
Світ гри (крім прологу-туторіалу) – це острів, який хочуть колонізувати одразу 3 нації. І від амбіцій колонізаторів страждають місцеві туземці, які взагалі ахуїли від такого двіжу. Туземці живуть в гармонії з природою, тож острів повністю покритий лісами та горами, до котрих ще не добралися жадібні континентальні колоніалісти.
В результаті на острові у нас є:
· Об’єднання торговців (це ми) – нейтральна нація, що хоче знайти ніштяків, ліки від хвороби та з усіма подружитися.
· Телеме – релігійна нація з магією та інквізиторами котра вважає, що саме на цьому острові жив та отримав просвітлення їх головний святий пророк.
· Альянс – нація турків/арабів, які повернені на науці, проводять всілякі експерименти та хочуть дослідити острів та знайти ліки за допомогою науки.
· Наути – моряки, які возять всіх інших на своїх кораблях, бо тіки вони володіють секретами навігації та можуть відвезти на невідомі землі.
· Монетна стража – це буквально наймаці, що працують на всіх за гроші, та можуть бути охоронцями, поліцією, армією чи вбивцями.
· Місцеві – відстала нація туземців, зі своєю філософією, мовою, магією, ритуалами та секретами.
По класиці, всі фракції творять якусь хуйню, геноцидять місцевих, хочуть захапати собі як найбільше ніштяків та взагалі поводять себе як останні муділи. І ми, як найбільш адекватна людина та дипломат, повинні з усім цим розібратися. Допомогаємо всім фракціям та покращуємо свою репутацію, дружимо з усіма та знаходимо нових союзників.
Сюжет в грі дуже гарний і цікавий. Тут у нас є і плоттвісти, і інтриги, і несправедливість, і містика, і кууууууупа диалогів та лору. Вони навіть придумали окрему мову для туземців, яку за бажанням можна розшифрувати. В першу чергу Greedfall – це саме RPG, тому розділ про сюжет такий великий. Це гарна RPG в стилі ранніх Bioware, які скотилися незрозуміло в що. В гри вайб Dragon Age та Risen. Доречі, всі сайдквести напряму відносяться до сюжету та формують цілковиту картинку світу. Тут нема сайдів по типу "Привіт я фермер, піди вбий 20 вовків", всі сайди – це цікаві окремі історії.
Крім того, сайдквести не такі вже і "сайд", бо від виконання декількох сайдів може залежати розвиток сюжету та кінцівки. В цій грі наша діяльність або бездіяльність може мати дійсно великі наслідки, і хоч таких моментів і небагато, але вони є і мають великий імпакт. Невеличкий спойлер: на найкращу кінцівку треба зробити МАЙЖЕ ВСЕ, подружитись з усіма та бути супер-дипломатом.
Єдина моя претензія до сюжету та діалогів – КЛЯТІ СПАЙДЕРИ НАВІТЬ В ЦЮ ГРУ НЕ ДОДАДИ КЛЯТУ ПАУЗУ В КАТСЦЕНАХ ТА ДІАЛОГАХ ЦЕ ПРОСТО БЛЯТЬ БІСИТЬ ПІЗДА ЯКЩО ПОЧАЛАСЯ КАТСЦЕНА ТО ТРЕБА НЕВІДВОЛІКАЮЧИСЬ СИДІТИ СЛУХАТИ ЧИТАТИ ДИВИТИСЯ, НАВІТЬ ЯКЩО РОКЕТА ПО ТОБІ ЛЕТИТЬ НЕМОЖНА ВІДВОЛІКАТИСЬ БО ПЕЗДА ВСЕ ПРОПУСТИШ ПАУЗИ НЕМАААААААААААААААААААА.
Розумний вибір
Сюжет та світ Greedfall – це не просто досить оригінальний сетінг чи цікава історія. Це ще й дуже розумне рішення в плані геймдизайну. Чому? Бо це насправді дозволило не дуже великій студії Spiders вирішити багато критичних проблем.
1. Як зробити великі локації, якщо нема грошей та людей на розмаїття? Колонізація нової землі! Всюди ліси, гори, річки, дерева, листячко та травичка. І це абсолютно логічно і не викликає відрази та питань накшталт "чому знову ліс, де мої руїни з роботами, печера з лавою та новорічний епізод зі снігом?!".
2. Чому наш ГГ (як і в 90% RPG) повинен допомагати всім навколо та виконувати якісь квести? Томущо ГГ – дипломат, а не хєр з гори! Це його робота та головна ціль, налагоджувати зв’язки та до усіх підмазуватись.
3. Що робити, якщо нема грошей та команди на генерацію різноманітного бестіарію з феями, зомбі, драконами та демонами? Просто зробити цікавий сетінг, де таким фантастичним істотам просто не місце, ось і все! Більшість ворогів це люди чи місцева фауна, вовки, ведміді, летючі миші і т.д.
В результаті Spiders елегантно замаскували свої слабкі місця та змогли створити логічний, цікавий та насичений світ.
Графон та саунд
Графон в Greedfall не некстген, але досить приємний. Дещо псує картину навіть не графон, а відсутність розмаїття. Якщо схожі ліси ще можна зрозуміти, то от однакові будинки в кожному місті – не дуже. Але тут вже таке, для мене це було взагалі неважливо, але для когось це буде привід доїбатися.
Музичка гарна, підходить під атмосферу гри та навіть запам’ятовується. Треки хоч і не шедевральні, але досить гарні та навіть за 50 годин гри не викликають відрази та не набридають.
Геймплей
Greedfall досить дивна гра. Основа геймплею тут – це саме квести та діалоги. Але за бажанням можна провести десятки годин просто досліджуючи локації. В мене, наприклад, перші 20 годин (з десь 42 годин першого проходження) пішли на дослідження десь 70% локацій світу, бійки з ворогами на цих локаціях, штук 5-7 сайдквестів, та тикання у всі кути у пошуках скринь, ресурсів та скарбів. І все це – НЕ ВИКОНУЮЧИ ЖОДНОГО МЕЙНКВЕСТУ (окрім прологу).
Але всім іншим я рекомендую все ж таки чергувати мейнквести і сайди з експлорингом, бо так буде цікавіше і до виконання деяких квестів світ доволі пустий, а деякі місця на локаціях потрібні саме для виконання квестів, і якщо туди прибігти зарано, то знайдемо там велике ніхуя.
Експлорінг
Досліджувати острів дуже цікаво, особливо напочатку гри. Гра – опенворлд, але не в тому плані що це "здоровенна величезна мапа", а в плані що можемо реально бігти куди хочемо. З самого початку нам доступно десь 90% від всього світу.
Світ при цьому робитий десь на 15 доволі великих локацій. Тобто він не безшовний, а складається з окремих мап. Добігаємо до краю мапи – можемо подорожувати на наступну (або фасттревелити між все відкритими кемпами на локаціях).
Як написано вище, на подорож по десь 70-80% світу в мене пішло десь 20 годин, майже без виконання квестів. Тобто це саме біганина по всім кутам, з чого можна зрозуміти, що масштаби доволі великі. Фасттревел тут дуже доречний, бо завдяки ньому ми позбавляємося від нудної біганини та можемо вільно та швидко подорожувати між вже відкритими точками інтересу.
Що нас чекає на цих локаціях? Насправді, не так вже і багато цікавого. Ми можемо знайти купу ресурсів для крафту, різноманітні скарби, побитися з місцевою фауною чи бандитами, знайти нові сайдквести. Але більшість територій заточені саме під мейнквест та сайди і якщо зробити як я і побігти експлорити все поклавши болт на квести – будемо то там то сям натикатися на пусті містяки, "які точно для чогось будуть потрібні". А потім будемо повертатись туди вже по квесту.
А що зі скарбами? А оце дійсно цікаве питання. Навідміну від The Technomancer, де 100% луту – це повне лайно, лут в Greedfall лайно десь на 50%. По-перше, крафт тут грає значну роль, тому інгредієнти корисні. По-друге, хоч більшість скриньок і з лайном, подекуди можна знайти скриню з легендарним супер крутим еквіпом. Тобто експлорінг винагороджується, хоча й не супер-сильно. Також на кожній мапі є як мінімум 1 алтар що дасть нам бонусний скілпоїнт, що корисно, особливо на початку гри або якщо ви не хочете геноцидити всю фауну на острові та качати левели.
Тож експлоринг в грі цікавий і навіть винагороджує гравця, але краще його споживати в комплексі з виконанням квестів, а не тупо бігати по локаціях (але тут вже на любителя, мені наприклад сподобалося аутично досліджувати все навколо просто так).
Прокачка
Система прокачки в Greedfall непогана але, як на мене, дуже щедра. Чому? Бо в нас немає обмежень і до кінця гри ми можемо замаксити все що нам потрібно. А ще можемо навіть зробити респек та змінити білд.
За вбивство ворогів та виконання квестів отримуємо поінти, і можемо прокачати:
1. Дерево бойових скілів. Тут в нас доволі широкий вибір: є магія що б’є крізь броню але жере ману, є важка мілі зброя що наносить великий дамаг по броні та станить ворогів, є легка мілі-зброя зі швидкими атаками та високим дамагом, є вогнепальна зброя що б’є здалеку, боляче, але потребує перезарядки та патронів, є капкани і бімби, що дамажать різними типами урону але жеруть ітеми. Тобто будуй собі білд на свій смак, причому всі білди доволі сильні.
2. Атрибути. Сила, спритність і т.д. Це також бойові стати, що дають бонуси до дамагу/хп/мани, а також дають можливість використовувати сильнішу зброю та броню.
3. Таланти. Харизма, крафтінг, інтуїція і т.д. Вони відкривають нам нові можливості, дають доступ до нових місць, підвищують шанси на успіх в діалогах та ще дають різні пасивні бонуси. Наприклад, інтуїція використовується в діалогах, дозволяє проходити в "секретні" містяки та ще й підвищує шанс луту. Найс!
Доречі до талантів. Всі вони корисні! І нарешті спайдери зробили крафт, який насправді дає гарні бонуси та який реально треба використовувати. Крім того, хоча харизма використовується найчастіше, в діалогах нам знадобляться і інші таланти. А деякі квести можна пройти декількома шляхами, використовуючи різні таланти. Хоч це і не прям вирішальний фактор, але приємно.
Нібито все ок, тож до чого тут щедрість?
1. Десь після 25-30 левлу вже нема що качати в дереві бойових скілів, бо на все потрібне для нашого білду вже вистачає.
2. Потрібні атрибути теж максяться десь на 25-30 лвл.
3. Таланти бустяться завдяки бонусу від напарників та завдяки екіпіровці.
Наприклад, крафтінг достатньо вкачати на 1 поінт. А коли нам потрібно закрафтити якийсь ітем, то просто беремо в паті напарника з +1 до крафту, та надягаємо перчатки на ще +1 до крафту. І вуаля, робимо найкрутіші бонуси!
Чи це погано? Дивлячись для кого. Казуальним гравцям це тіки в плюс, бо в грі не потрібно гріндити та багато битись, щоб достатньо прокачати свій білд. А от любителям з усіма побитися та отримати ВСЮ ЕКСПУ СВІТУ, від гри буде дещо сумно, бо доволі швидко прокачуємо все потрібне і подальні левелапи мають вже мало сенсу.
Бійки
Бійки в грі дещо суперечливі. З одного боку маємо досить непогану бойову систему, різні скіли та можливості. А з іншого – досить одноманітних ворогів та купу способів їх перемогти. В цілому бійки веселі та бодренькі та навіть аркадні. Атакуємо, доджимо, блокуємо, нападаємо, використовуємо магію та пістолі, кидаємо бімби, юзаємо сильні атаки та скіли.
На найвищії складності вороги можуть ваншотнути і самі вони дуже жирні і з’являється хоч невеличкий челендж. На більш низьких складностях бійки будуть більш аркадними та легкими.
Крім того, від 90% ворогів на локаціях можна просто втекти, якщо з ними не треба битися по квесту. А ще можна пройти повз ворогів в стелсі чи навпаки, ваншотнути (в Greedfall стелс простенький, але корисний).
Тож якщо ви чекаєте від Greedfall неймовірного, складного та багатогранного екшону, то тут ви пролітаєте. Екшон аркадний, вороги одноманітні, босів небагато, а за бажанням 90% бійок можна тупо скіпнути.
Напарники
Напарники в грі КОРИСНІ! По-перше, у всіх них є своя лінія сайдквестів і цікава історія. По-друге, вони дають пасивні бафи ГГ, в тому числі баф до таланту, якщо замаксити дружбу. Ну і по-третє – вони хоч трохи корисні в бійках і не тіки танкують, а ще й можуть подамажити, похілити чи бафнути нас. Ну і романси також є, куди ж без цього.
Складність
Гра не дуже складна навіть на останній складності. Напочатку гри на останній складності можна не раз померти від ваншотів, особливо якщо залізти на якусь далеку локацію або зарашити арену. Але чим далі – тим більше в нас інструментів для ефективної боротьби з ворогами і стає все легше і легше.
Окрім того, гру досить легко "зламати". Можна вкачати науку, нафармити інгридієнтів та накрафтити собі 100500 патронів та розстрілювати всіх ворогів. Можна безкінечно блокувати ворогів накопичуючи лють, а потім мочити їх сильними атаками. Можна накрафтити стазісних капканів та тупо робити всіх ворогів нерухомими. Коротше зачізіти бійки за бажанням доволі просто, а можна взагалі не битися, лол.
DLC
Чи брати DLC? Я вважаю що так, але тільки якщо брати бандлом з грою та по знижці. Тоді воно буде коштувати копійки. DLC додає нам ще 1 локацію з новим лутом, ворогами, та сюжеткою з трьома сайдквестами, що гармонійно вплетена в основний сюжет, причому це не постгейм-контент, а саме мідгейм-контент. В цілому це десь +2 години геймплею.
Вердикт
Незважаючи на деякі недоліки, для мене Greedfall був справжньою насолодою 10/10 від початку і до кінця. Мені настільки сподобалось, що навіть не впадло було пройти гру на всі ачівки. Але для середнього гравця ця гра буде десь 7-8/10, бо все ж таки є до чого докопатись.
Дуже рекомендую всім любителям саме RPG, а не Action. Всім, хто обожнює олдові ігри від біоверів, любить читати багато діалогів та досліджувати нові світи. Must Play, чекаю з нетерпінням на другу частину (вже в розробці).
