Почала читати “Ґудзики та мереживо”. Оййй, ну що вам сказати. Це просто прекасно. Я не знаю… Ніколи не думала, що до сліз мене доведе книга такого стилю. Прочитала на одному подиху 244 сторінки за день, а потім, як завжди, з’явилися справи і я залишила не дочитавши буквально 37 (здається трохи більше ніж 37) сторінок до кінця.
Історія Перл захоплює. Мені подобається, що вона сильна жінка, ну тобто більшість творів мають клішований сюжет у цьому плані типу ЖГГ бігає за ЧГГ, а ось цей шедевр навпаки показує яка нескорена у жінок натура. Стільки всього витерпівши Перл все ще хоче жити, вміє любити й ненавидіти, знаходить в собі сили виборювати свободу та спілкуватися з оточенням. Часом я замислююся, що б я робила в такій ситуації: сиділа згорнувшись калачиком чи палала вогнем, боролася за виживання чи жалілася на долю жіноцтва. Для мене Перл є отим прикладом незламності та дикої свободи, мені подобається думка про те, що вона є втіленням всього жіноцтва. На щастя такі жінки існують не лише у моїх утопічних ідеях. Зараз багато жінок по всьому світу боряться з насильством та гендерним поділом. Мій їм уклін.
P.S. Все, я пішла дочитувати фінал)))
