DW - про те, як німецькі політики оцінили загрозу Москви розглядати як ворожі всі суда, які входять в порти України, і відмову РФ від зернової операції.
Той факт, що Москва пригрозила розглядати всі судна які йдуть в Чорному морі в українські порти, як потенційні військові цілі, показує, що російський президент здійснює збройний напад не тільки на Україну , але і на міжнародний порядок. Так, у четвер, 20 липня, міністр іноземних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) прокоментувала зроблену заяву Міноборони РФ про те, що всі суди, що входять до портів України, будуть вважатися перевізниками військових вантажів, а країни флага таких судів - "втягнутими в український конфлікт на стороні київського режиму".
Глава МИД ФРГ: "Атака на беднейших"
Одночасно глава німецької дипломатії резко осудила вихід Росії з так званої "зерновой сделки" .
"Відмова російського президента від її продовження, а потім і нальоти на Одеський порт є не тільки ще однією атакою на Україну, а й атакою на найбідніших людей цього світу", - заявила Бербок і нагадала про те, що "сотні тисяч людей, якщо не сказати мільйони, гостро потребують постачання зерна з України".
Для того, щоб найближчими тижнями українське зерно не згнило в елеваторах, Берлін має намір разом зі своїми партнерами по ЄС сприяти нарощуванню його вивезення альтернативними шляхами, зокрема залізничним транспортом.
Експерт "зелених": "Убога гра Путіна"
Однопартієць міністра закордонних справ ФРН, зовнішньополітичний експерт фракції "зелених" у бундестазі Юрген Тріттін (Jürgen Trittin), відповідаючи на запит DW, порівняв Путіна з гравцем у "убогу бінго", в якій він скотився ще на кілька ступенів нижче.
"Він анонсує атаки на транспорт із зерном, каже експерт. - Кремлівський диктатор дає зрозуміти світові: голод мільйонів людей для нього лише гра. Росія - і ніхто інший - ставить під загрозу постачання всього світу продовольством".
Триттін звертає увагу на зростання світових цін на зерно, що вже почалося після виходу Росії з угоди, і поступове виснаження запасів, що є у Світової продовольчої програми ООН.
"Це має змусити держави, які досі байдуже ставилися до російської агресії, переглянути свою позицію, - заявив Тріттін у коментарі для DW. - Світ тепер має об'єднатися у цій складній ситуації та забезпечити безпечне вивезення зерна з України".
Соціал-демократ Шмід: "Ризик ескалації війни"
"Безвідповідальними" та "таючими в собі ризик ескалації війни" назвав погрози Путіна на адресу цивільного судноплавства експерт парламентської фракції правлячих соціал-демократів СДПН Нільс Шмід (Nils Schmid).
"Одночасно посилюється ситуація із забезпеченням продуктами харчування в багатьох країнах світу, - продовжує Шмід у коментарі для DW. - Вже зараз спостерігається зростання цін на зерно. Від цього страждають, насамперед, найбідніші з бідних. Але разом з тим це (загрози Путіна. - Ред.) викриває як явний обман спробу Москви".
Нільс Шмід вважає за необхідне підтримати зусилля ООН щодо відновлення "зернової угоди", але паралельно "посилено використовувати альтернативні маршрути, щоб якнайбільше зерна, яке ще залишилося в Україні, дійшло до споживачів".
Консерватор Кізеветтер: "Путіну треба дати відсіч"
З погляду зовнішньополітичного експерта фракції консерваторів ХДС/ХСС у бундестазі Родеріха Кізеветтера (Roderich Kiesewetter), країни, які дотримуються міжнародного права, насамперед європейські, життєво зацікавлені у забезпеченні свободи торговельного судноплавства на Чорному морі.
"Тому колективна узгоджена відсіч російським діям у Чорному морі має стати основною метою Німеччини та Європи, - заявив депутат, відповідаючи на запит DW. - Туреччина, хранителька виходу в Чорне море, також виступає проти російського засилля у Чорному морі".
Кізеветтер вважає неприпустимим, щоб Росія, погрожуючи топити цивільні судна, і надалі загострювала всесвітню продовольчу кризу і цинічно використала голод як зброю. "Постачання зерна з України життєво необхідні деяким державам, особливо Тунісу та Єгипту, - нагадує він. - Крім того, для багатьох африканських країн стало б згубним зростання цін на світовому ринку внаслідок російського шантажу".
Конвої із зерном під охороною ООН?
Родеріх Кізеветтер вважає, що союзники України мають, нарешті, винести уроки з власних помилок, до яких він відносить, зокрема, відсутність належних реакцій на підрив Каховської ГЕС та мінування Запорізької АЕС.
Цього разу, каже він, слід виявити стійкість: "Продовження "зернової угоди" без участі РФ, але в умовах загроз з боку Росії хоч і пов'язане з ризиком, але ми знаємо, що Путін йде на поступки лише під тиском. Тому експорт зерна необхідно рішуче продовжувати. Україна завжди виконувала свою частину зернової угоди, тому вона може залишатися в силі".
Для цього, вважає Кізеветтер, країнам ЄС разом із Туреччиною необхідно добиватися мандату ООН, який би дозволив забезпечувати надійний морський захист конвоям суден із зерном у Чорному морі. У зв'язку з цим експерт фракції ХДС/ХСС наголосив на важливості для забезпечення європейської безпеки звільнення Україною Криму та ліквідації російських військових баз на півострові. "Тому, - сказав Кізеветтер у коментарі для DW, - неодмінно треба поставити Україні озброєння та боєприпаси далекого радіусу дії, такі як ATACMS і Taurus, а також бойові літаки".
Ліві: "Потрібно більше дипломатичних зусиль"
Інакше оцінює ситуацію голова фракції посткомуністичної Лівої партії Аміра Мохамед Алі (Amira Mohamed Ali). Вона називає "великим дипломатичним успіхом ООН" той факт, що "зернову угоду" взагалі вдалося минулого року укласти, а її непродовження через відмову Росії - "гірку невдачу".
Водночас, пише Алі у відповідь на прохання DW про коментар, "недостатньо, як це робить німецький уряд, вказувати пальцем на Росію". Офіційний Берлін, за її словами, "має негайно зробити все для того, щоб зернова угода знову відбулася". До заходів, які задля цього слід вжити, вона відносить, зокрема, "скасування санкцій проти Росії у сфері міжнародних платежів, які створюють перешкоди для російського аграрного експорту".
"Необхідно взагалі, в принципі, більше, а не менше дипломатичних зусиль, у тому числі в ім'я досягнення перемир'я, - вказує Аміра Мохамед Алі. - Крім того, німецький уряд повинен підвищити розмір своїх дотацій Всесвітній продовольчій програмі ООН, яка зараз відчуває гостру нестачу коштів".
Джерело Deutsche Welle
