Ігри:/Binding of Isaac
“Жертвоприношення Ісаака”, якщо перекладати в семантичній структурі сюжету і гри. Дехто також перекладає “Плач Ісаака”, чи “Зв’язування Ісаака”, але це не відповідає дійсності, ІМХО. Крута гра, якщо Ви ще лише починаєте розуміти, що таке релігія, і ще не всі релігійні артефакти та ритуали знаєте.
Історія прозаїчна і смішно намальована в пейнті: Ісаак і Мама живуть в хатинці на пагорбі. Мама слухає християнські проповіді, Ісаак грається іграшками. Ідилія. Але потім мамка чує божий голос, який каже спершу забрати в Айзека іграшки, потім одяг і закрити в кімнаті, а потім, дуже логічно, Айзека принести в жертву, щоб доказати свою віру. Брєд? Почитайте Біблію, там ще й не таке є!
Ну от, і заходить така мамця до цього голого малого бідосі, з ножем, щоб прирізати його, як мале жертовне ягня, а Айзек стрибає у підвал! Гра починається :)
Якщо Ви ніколи не грали в ігри, то, мабуть, з неї не вартує починати. Вона не те, щоб хардкорна…Скажімо так, вона ДУЖЕ СПЕЦИФІЧНА в полі теології та релігієзнавства. Жанрово це рогалик, тобто rogue-like, тобто: щоразу інакший лабіринт, по якому ти знаходиш щоразу інакші предмети, і граєш щоразу інакшу історію. Навіть мій найдовший забіг тривав не більше півгодини.
Жанр зосереджує не на проходженні одної історії, а на “спробувати всі”, з відкриттям предметів\героїв\босів\нових кімнат\нових ворогів\нових секретів.
Але починається забіг так: Ти-Айзек, опиняєшся в пустій кімнаті в підвалі з картою таро 0-Fool, в тебе є декілька бомб, які ти можеш поставити. Керування дуже інтуїтивне і зрозуміле: клавіші AWSD- рух, Q i E — використання предметів, стріляти — бічні стрілки клавіатури. Є додаткові клавіші, але їх ти опануєш в процесі. Скажу по собі, руки вже звичні до проходження гри, і самі знають, як їм діяти. Більше трьох років іноді ввечері гралась, щоб розслабитись і знайти нові сенси семіотичні. Один забіг або два, не більше.
Як на мене, справжнісіньку мистецьку цінність “binding of isaac” несуть саме множинні сенси, якими наповнена гра. Те, що проживає Айзек, коли в той підвал спускається, як на нього впливає його християнська освіта і світогляд раніший, і травма, з якою він стикнувся, образ матері і всі від нього похідні метаморфози. Можна без перебільшень сказати, що це така гра, де ти спостерігаєш зсередини за посттравматичним синдромом. В теологічній свідомості. В секулярній теологічній свідомості, де змішались новий і старий завіт, гріхи, предмети побуту, табу, герої з Біблії, страхи з дитинства, огида і насилля. Давайте розберемся, що і як:
Персонажі, якими можна грати, і яких треба розблокувати, перш ніж зможеш. Деколи треба продати своє життя Сатані в бонусній кімнаті, деколи — пройти без жодної подряпини рівень. Іноді — зібрати артефакт чи відкрити нову кімнату. Самсон, Магдалина, Азазель, Каїн, Ліліт, і це не вичерпний список) Ці всі — ніби нові обличчя, які Айзек відкриває в собі, розуміючи себе краще і знаходячи в собі ще когось, про кого читав чи чув з маминих проповідей
Закінчення. Так, як гра не є лінійною в межах сюжету, кожен забіг і окрема гра — різні, то і закінчення відкриваються різні. Загалом їх є 22, як і карт Таро, які є допоміжним предметом геймплею. Також є купа брелків, таблетки і предмети:
З цікавого пасхального: В грі є кімната з іграми, ігрові автомати, попрошайки, банки крові і автомат передбачень. В кімнаті постери-відсилки на комп’ютерні ігри, які виходили раніше в Макміллєна. Можна потрапити в кімнату-помилку, якої не мало бути, чи випадково знайти обхід Кімнати Боса, і не битись з ним.
Двері в кімнати і тип кімнат у лабіринті теж є різні — з ключем, золоті, кімнати випробувань, кімнати Босів, є таємні кімнати теж, які не вказані на карті)
Особливу увагу хотіла б перемкнути на босів і міні-босів: Мама, Серце, ВОНО_живе, сім смертних гріхів, вершники апокаліпсису, всі можливі дитячі страшилки і жахи, Крампус, Сатана, архангели, Мега Сатана… Коротше, що тільки не випливе у свідомості травмованої дитини після того, як її хотіли вбити, і вона стрибнула у підвал
Мене особисто дуже розслабляє те, що ти не маєш запам’ятовувати якісь штуки і зациклюватись на тому, щоб потім їх у пам’яті відновлювати — чи це сюжетну лінію, чи це набір предметів, що в тебе в інвентарі, чи то величезний пласт взаємодій, в кого ти там що крав, і де тобі не можна з’являтись
Раджу спробувати, якщо хочете більше зрозуміти природу травми і трансформацію свідомості від неї, а також подивуватись фантазії геймдизів, разом з тим вивчивши свою стійкість до різних страхів і гидоти :)
Насолоджуйтесь!
З любов’ю та іншою мерзотою, Те
P.S.: раніше той мій текст був публікований на Медіумі, тестую перенесення матеріалів :)
