В цій статті ми розберемо проекти, які можуть бути реалізовані з метою пришвидшення розвитку
Транспортні проекти
Транспорт є найбільш важливою річчю в розвитку будь-якої держави. Якість транспортної мережі забезпечує швидкість пересування людей і товарів, а також знижує транспортні витрати, адже по якісних дорогах менше треба ремонтувати транспортні засоби. Це стосується як автомобільних доріг, так і залізничних.
База від якої ми відштовхуємось
Із Варяг у Греки, або Скандинаво-чорноморський шлях
Цей є важливим з точки зору торгівлі і туризму, адже він відкриває шлях скандинавам до Чорного та Азовського морів.
Що дає?
Збільшення товарообігу всередині країни, а також міжнаціонального товарообігу, адже Чорне море - це швидкий шлях до Близького сходу
Збільшення туризму, адже скандинави і жителі північних регіонів зможуть спокійно доїхати до чорноморських курортів як потягами, так і на авто.
Як це виглядатиме?
Цей шлях повинен мати два компоненти: автомобільну за залізничну.
- Автомобільна компонента - це шести-полосна автострада з максимальних обходженням населених пунктів і необмеженою швидкістю руху, за прикладом автобанів Німеччини. Також вздовж дороги повинні бути обладнані місця для кемпінгів, пішохідні надземні переходи і окремі зони з ярмарками та магазинчиками.
- Залізнична компонента має йти по тому ж маршруту що і автомобільна і бути якісною для того, щоб потяги ходили зі швидкістю понад 200 км/год
Шлях стартує в Петербурзі, проходить через Новгород, Великі Луки, Вітебськ, Гомель і в Чернігові розходиться на дві гілки: Причорноморську та Приазовську, які рухаються до відповідних регіонів, розгалужуючись далі до портів та курортів
Азійсько-Європейський шлях
Цей шлях є важливим найбільше з точки зору торгівлі, але також матиме вплив і на туризм
Що дає?
- доступ русинським компаніям до азійських та європейських ринків
- дозволяє швидше перевозити товари з Азії у Європу і у зворотній бік
- збільшує потік туристів в країну і також транзитом
Як виглядає?
Аналогічно як і в попередньому шляху з двох компонентів: швидкісних автомобільних та залізничних магістралей. Крім цього, Шлях може мати і трубопровідний транспорт, адже в Центральній Азії є запаси нафти та газу, а отже можна користуватись з цього: транспортувати газ у Європу, а також переробляти нафту на паливо на наших заводах.
Інші шляхопроводи, або Проект зшивання держави
Тут позначені всі інші автомагістралі, які необхідні будуть для інтенсифікації торгівлі, ділової та туристичної активності.
Ці автомагістралі - збільшать швидкість руху людей і товарів по країні: до портів і від портів, до туристичних регіонів, тощо.
Разом це складається в наступну картину:
Проект аерокосмічного відновлення
Русь має кілька особливостей, які грають велику роль у важливості аерокосмічної галузі:
- Великі відстані між крайніми регіонами: Від Льова до Астрахані - 1800 км по прямій, а від Петербурга до Кавказу - 1900 км по прямій
- Розташування на шляху туристичних потоків: по вісях Європа-Східна Азія та Скандинавія-Близький Схід-Індія
Три основні міжнародні хаби пропонується розташувати біля двох найбільших міст та у Криму: Аеропорт Інгрія (Пулкове), Аеропорт Київ (Бориспіль), Аеропорт Крим (Укромне).
Інші міжнародні аеропорти (оранжеві) будуть розташовані рівномірно по країні, враховуючи населення та площу, а також будуть сконцентровані довкола основних курортів. Так пропонуються наступні міжнародні аеропорти: Череповець, Тверь, Вітебськ, Мінськ, Гомель, Брест, Львів, Ужгорож, Івано-Франківськ, Вінниця, Гостомель, Біла Церква, Одеса, Херсон/Миколаїв, Севастополь, Корчів (Керч), Дніпро/Запоріжжя, Мелітополь, Донецьк, Харків, Вороніж, Волгоград, Астрахань, Ростов, Новоросійськ, Сочі, Мінводи. Всього близько 27 аеропортів.
Також будуть аеропорти національного значення (жовті). Ці аеропорти будуть призначені для польотів виключно в межах країни, хоча у майбутньому можуть отримати і міжнародний статус з метою розвантаження сусідніх міжнародних аеропортів (не хабів). Таких аеропортів пропонується близько 37, але їх кількість не обмежується пропонованими.
Крім того, в цей проект включено і будівництво космодрому, адже в країні є всі можливі ресурси для розвитку космічної галузі. Пропонованими варіантами космодромів є: острів Зміїний, морська платформа на Чорноморському шельфі, або ж на кінці Тарханкутського півострова в Криму
Туристичні проекти
Туризм є важливою складовою економіки як з точки зору притоку іноземної валюти, так і з точки зору розвитку.
Ми виділяємо три основні види рекреаційних зон: гірсько-лижна, пляжно-морська та санаторна.
В таких туристичних зонах буду особливі умови для розвитку готелів, санаторіїв, закладів харчування та різних розважальних закладів. Вони матимуть податкові пільги та гранти на розвиток. Це має простимулювати розвиток підприємств туристичної галузі, а також покращити якість обслуговування, що приведе туристів з багатих країн Європи.
Гірсько-лижні зони: Карпати та Кавказ
Пляжно-морські зони: Причорномор’я, Приазов’я, Крим, Сочі
Курортно-санаторні зони: Здоров’я (Галицько-Карпатська) та Єсентукі (Прикавказька)
Економічно вільні зони
Для стимуляції розвитку економіки пропонуються до створення зони зі зниженими податками та іншими пільгами. Так, до створення пропонуються наступні зони: виробнича, технологічна, офісна
Усі ці зони будуть створені в межі регіонів або міст з метою інтенсифікації бізнес-процесів і росту загального добробуту.
Виробничі зони
Виробничі зони можуть бути у будь-яких містах чи місцях регіонів чи міст. Виробничі зони являють собою промисловий майданчик, де розташовуються виробництва. Підприємства розташовані в таких зонах будуть звільнятись від податків частково або повністю, а також держава гарантує безкоштовне підключення до електроенергії, води та каналізації. Програми зі скорочення податків можуть бути до 15 років.
Важливо зазначити, що скорочення податків буде залежати від місця розташування такої промислової зони. До прикладу у містах з понад 500 тис. жителів може бути на 20% менші податки, у містах від 250 до 500 тис ос. може бути на 40% менші податки, 100-250 тис - на 60% менші, до 100 тис - на 80%, а у населених пунктах типу село чи селище - 100% зменшення податків на 5 років і далі - на 80%.
Також, можуть гранти для підприємств профільних галузей.
Так до прикладу у степовій та лісо степовій зоні гранти будуть отримувати підприємства з виробництва обладнання для сільського господарства (рослинництва, тваринництва, виноградарства, аквакультури) і переробки
У лісових та гірських зонах - гранти для виробників обладнання для тваринництва, лісового господарства, аквакультури, і переробки продуктів
У спеціалізованих зонах (Донбас, КМА, Кривбас тощо) - обладнання для видобування і переробки продуктів добування.
Сільськогосподарські зони
Салатові зони - лісові. Важливі галузі - лісове господарство, тваринництво (велика рогата худоба), рибне господарство, а також переробка продуктів цих галузей і виробництво обладнання для автоматизації. Зона Північ, а також Зона Карпати
Оранжева зона - степова. Важливі галузі - рослинництво, плодо-овочівництво, тваринництво, рибне господарство, а також переробка продуктів цих галузей і виробництво обладнання для автоматизації. Зона Південь.
Фіолетова зона - виноградарська. Важливі галузі - виноградарство, тваринництво (вівчарство), овочівництво, а також переробка продуктів цих галузей і виробництво обладнання для автоматизації. Зона Закарпаття та Зона Чорне Море.
Видобуток та Металургія
Білі зони - зони запасів фосфоритів та калійних солей, які використовуються для виробництва добрив для сільського господарства
Чорні зони - Зони запасів вугілля, чорних та кольорових металів. Найбільшими є - Донецький вугільний басейн, Курська магнітна аномалія та Криворізький залізорудний басейн.
Блакитні зони - зони добування нафти, природного газу та конденсатів. Чотири ключові - Карпатська зона, Лівобережна зона, Причорноморська та Прикаспійська.
Технологічні зони
Технологічні зони включатимуть в себе цілий комплекс підприємств і серед них: освітні заклади, наукові заклади, конструкторські бюро, різноматнітні лабораторії, тощо. Основним продуктом таких технологічних зон буде інтелектуальна власність, тобто патенти, винаходи тощо.
Метою таких зон є забезпечення робочих місць і попиту на випускників університетів, створення продукту з високою доданою вартістю, а також виробництво дослідних зразків. Грубо кажучи це будуть мають бути міні силіконові долини, де формуються стартапи, де є відповідна база для цього (як фахівці, так і приміщення та умови).
Як це буде стимулюватись:
- Відсутність податків і платежів: на прибуток, на дохід фіз осіб, соціальних внесків, а також пдв (на діяльність цих установ)
- Державні гранти на стартапи через проходження відповідних конкурсних етапів. Кількість грантів обмежена лише успішними стартапами (пройшло до фінішу 100 команд, отже 100 грантів, пройшло 5, то 5 грантів
- Компенсація девелоперам 50% вартості об’єктів нерухомості в таких зонах в обмін на відсутність орендної плати протягом наступних 5-7 років для резидентів
Варто відзначити, що резиденти таких зон мають мати комерційне спрямування і виживати самі в таких умовах, з іншого ж боку, не буде втручання держави у діяння таких установ (різні інспекції, тощо)
Де це буде створено:
- у містах понад 250 тисяч жителів
- там де є університети чи інші вищі навчальні заклади
Створення залежить від ініціативи місцевої влади або місцевих жителів
Нижче всі університети та академії за розташуванням. Як бачимо, найбільшими освітніми містами є Київ та Петербург з 50+ ВНЗ в кожному. Далі йдуть Мінськ, Харків, Одеса, Дніпро та Львів. Варто зауважити, що найбільше скупчень університетів є на території України, а особливо на Галичині.
Ділові зони
Ділові зони призначені для концентрації ділової активності регіону в один окремий район. На заході подібний термін зветься CBD (Central Business District) - Центральний Бізнес Район. Він концентрує в собі офіси корпорацій (промислових, фінансових тощо), банків, фондові ринки, різного роду консультантів і тому подібне. В Україні чи Білорусі подібних прикладів немає, проте в Московії такими прикладами є Москва-сіті або Лахта-центр (Петербург), а на заході - всім нам відомий Манхеттен в Нью-Йорку, Лондон сіті, або Дефанс в Парижі.
Ділові зони будуть розташовані переважно у містах з чисельністю понад 500 тисяч жителів, де є достатня кількість професіоналів, а також розвинена офісна мережа.
Отже ділові центри будуть наступні: Петербург, Мінськ, Гомель, Львів, Київ, Одеса, Дніпро, Харків, Вороніж, Донецьк, Волгоград, Астрахань, Ростов, Краснодар, Ставрополь та Сімферополь. Варто відзначити, що Сімферополь - єдине місто, що має населення менше 500 тисяч, але його роль буде важливою з точки зору росту ділової активності саме в Криму (туризм, інфраструктура, технологічний сектор).
Також потенційними діловими центрами можуть стати - Вінниця (центр Поділля) та Смоленськ/Тверь (центри східної Кривії)
Ключовими фінансовими центрами будуть Київ та Петербург, де будуть розташовані фінансові біржі та ключові гравці цих бірж. Важливо відзначити, що окремі центри матимуть вплив і на регіони інших держав, що є сусідами, наприклад Петербург - на країни Балтії і на Поморʼя; Або Ставрополь на кавказькі республіки; тощо
Висновок
Метою таких проєктів є розвиток економіки, посилення ділової активності, а особливо розвиток сільських регіонів та міст.
